Визнання подій 1968 року в Чехії окупацією є актом символічним - аналітик
Таку думку у бесіді з кореспондентом Укрінформу висловила аналітик і координатор програми Kremlin Watch організації Європейські цінності (Прага) Вероніка Вихова.
"Я вважаю, що цільовою аудиторією резолюції були в основному чеські громадяни, а також частково Росія та її союзники, тому що ми є свідками тривожного перекручення історії з їхнього боку... Важливо було відправити чіткий месидж у Чехії та за межі країни", - сказала Вихова.
На її думку, метою було чітко заявити, що армії держав Варшавського пакту вторглися і окупували Чехословаччину в 1968 році, а не домагатися компенсації.
Реакції з боку президента Чехії Мілоша Земана, відомого своїми проросійськими поглядами, на рішення парламентарів очікувати навряд чи варто, вважає Вихова, нагадуючи, що глава держави навіть не зробив заяв у день 50-ої річниці вторгнення, 21 серпня. Замість цього чехи слухали звернення президента Словаччини Андрея Кіски.
Коментуючи результати голосування, експерт звертає увагу на те, що з 15 членів Палати депутатів від Компартії «за» резолюцію голосували троє. "Можливо, вони розуміли, що все одно рішення буде прийнято переважною більшістю, а заразом хотіли показати, що у них є совість або, принаймні, не виглядати як члени партії, яка застрягла в історії десятиліття тому", - говорить аналітик.
Як вона відзначила, практично одностайне голосування депутатів свідчить про єдність думок з цього питання у чеському суспільстві.
Щодо імовірності прийняття парламентами інших країн подібної резолюції, то, вважає політик, це можна припустити, проте «питання в тому, чи є у них для цього мотивація».
А у російському суспільстві більше третини громадян, за її даними, підтримує військову інтервенцію до Чехословаччини, майже половина населення про неї навіть не знає.
Як повідомлялося, парламент Чехії 22 серпня прийняв резолюцію, в якій входження військ Варшавського договору в серпні 1968 року до Чехословаччини визнане актом вторгнення і подальшої окупації, що суперечить міжнародному праву. За документ проголосували 145 із 156 присутніх депутатів. Жоден не був проти.
21 серпня 1968 року на територію Чехословаччини були введені війська країн-учасниць Варшавського договору - Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі та СРСР, - аби покласти край "Празькій весні" - періоду реформ, спрямованих на лібералізацію Чехословаччини, у тому числі на децентралізацію влади. У Празі учасники протесту намагалися перешкодити просуванню військ. У ході операції з обох сторін загинули 216 осіб (в основному небойові втрати), поранення отримали понад 500 громадян Чехословаччини (більшість з них мирні жителі). Радянські війська залишалися у Чехословаччині до 1991 року.