Допомога світу у відбудові України: стратегічні рішення та конкретні проєкти
Днями у Римі відбулася двостороння італійсько-українська конференція щодо відбудови нашої країни. В центрі уваги - можливості фінансової, інституційної, технологічної й консультаційної підтримки Італією та ЄС повоєнного відновлення української інфраструктури і транспорту, енергетики та довкілля, агросектору, металургії, охорони здоров’я, авіації, цифрових сервісів, телекомунікаційних мереж тощо. Форум став продовженням діалогу, започаткованого під час минулорічних конференцій в Лугано, Берліні та Парижі, а також низки інших двосторонніх та багатосторонніх заходів. Ключовий висновок: міжнародні партнери дедалі рішуче налаштовані підтримувати відновлення України “тут і зараз”, не чекаючи завершення війни. Підтвердженням тому — меседж Міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні: “Відбудова починається вже зараз, і ми хочемо бути у перших лавах, закладаючи основу для неї”.
Міжнародна підтримка: від Лугано до Лондона
Конференція в Римі — не перший представницький форум, присвячений тематиці повоєнного відновлення України. І хоча ці заходи відбуваються на різних платформах, мають різний статус та коло учасників, цілі їхні спільні: підтримати й відбудувати країну, яка потерпає від безпрецедентної для 21-го століття зовнішньої агресії. Додаткова, але не менш важлива для нас, мета (й відповідні заяви лунають усе частіше), — допомогти Україні реформуватися та виконати умови, необхідні для приєднання до ЄС.
Магістральні напрями відновлення нашої країни, модернізації її економіки та інституцій, невідкладного й повоєнного реформування були визначені торік у липні в межах Міжнародної конференції з відбудови України у швейцарському Лугано. Тоді ж Україна презентувала проєкт Національного Плану відновлення.
Наприкінці жовтня Європейська комісія та Німеччина, яка на той час головувала у “Великій сімці”, провели в Берліні Міжнародну конференцію експертів з питань відновлення, відбудови та модернізації України. Поміж заявлених проєктів — підтримка Євросоюзом відбудови пошкоджених шкіл на суму 100 мільйонів євро. Відповідну угоду ЄС та Україна підписали трохи згодом, у грудні 2022-го. Кілька проєктів у цій царині втілюватиме й ООН.
Попередня міжнародна донорська конференція відбулася торік у грудні в Парижі. Тоді учасники (представники майже півсотні країн і 20 міжнародних організацій) зосередилися на підтриманні фінансової й енергетичної стабільності в Україні на тлі постійних ударів ворога по критичній інфраструктурі.
А на 21–22 червня анонсовано Міжнародну конференцію з питань відновлення (URC 2023), яку Великобританія та Україна проведуть в Лондоні. Ключові питання порядку денного - мобілізація міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України й подальшого процесу відновлення, у тому числі — через надання екстреної допомоги для невідкладних потреб та фінансування участі приватного сектору у відбудові знекровленої війною країни.
Ключове для України і непросте для партнерів “фінансове питання”
За даними віцепрезидентки Європейського інвестиційного банку Джельсоміни Віготті, лише на нагальні потреби Україні вже зараз потрібно $14 мільярдів. Тому важливо сфокусуватися на невідкладних інвестиціях ще до завершення війни. Інакше економічна ситуація в країні стрімко погіршуватиметься, а можливості протистояти агресорові — зменшуватимуться. Такі оцінки, до речі, збігаються з підрахунками українського уряду: йдеться, наголошуємо, саме про підтверджені потреби та підготовлені проєкти. “Цього року плануємо реалізувати проєкти відбудови на $14 мільярів. І одним із п'яти пріоритетів швидкої відбудови є допомога малому та середньому бізнесу для відновлення нашої економіки. Насамперед, мова про програми пільгового кредитування, а також про безповоротні гранти єРобота”, - повідомив напередодні візиту до Рима глава уряду Денис Шмигаль.
Нагадаємо, на початку квітня відбулося друге засідання керівного комітету створеної в січні Міжвідомчої координаційної платформи донорів України. Кабінет міністрів представив бюджетні потреби країни на 2023 рік. Йдеться про майже $40 мільярдів. Після схвалення чотирирічної кредитної програми від МВФ (загальний обсяг - $15,6 мільярда) та з урахуванням підтримки бюджету з боку ЄС (18 мільярдів євро до кінця року), а також внесків від інших донорів, Уряд України підтвердив, що бюджетний дефіцит-2023 вдасться закрити. Та це не означає, що країна не потребуватиме більших коштів — у тому числі, й на невідкладні потреби, зокрема, у зв’язку із ймовірними новими атаками ворога.
Поміж уже визначених пріоритетних потреб — фінансування відновлення енергетичної, іншої критичної та соціальної інфраструктури, проведення гуманітарного розмінування, ремонту і спорудження нового житла, підтримки приватного сектору. Для цього загалом і потрібні згадані вже $14 мільярдів. Із них майже $11 мільярдів — поки що непідтверджений ресурс, в отриманні якого сподіваємося на руку допомоги від міжнародних партнерів (частину фінансування, $3,3 мільярда, передбачено у державному бюджеті).
Символічним для підтримки українського народу і водночас прагматичним з огляду на ухвалені рішення стало проведення на початку лютого в Києві першого в історії спільного засідання Колегії Європейської комісії та Уряду України. Представники ЄС вкотре підтвердили: Євроспільнота готова підтримувати нашу країну стільки, скільки потрібно, а також оголосили про надання нового пакета допомоги - загалом на 1 мільярд євро. Усього ж від початку російської агресії держави-члени ЄС та європейські фінансові інституції оголосили про надання Україні понад 50 мільярдів євро. Значну частину такої підтримки Україна уже одержала. Ще приблизно 17 мільярдів виділено для допомоги державам-членам ЄС, які приймають українських біженців.
Від визначення спільних цілей до конкретних проєктів
Незважаючи на продовження війни та ризики загострення ситуації на фронті, в Україні за участі міжнародних партнерів вже втілюються десятки різних проєктів, пов’язаних з відбудовою та модернізацією. Приміром, важливою для нас підтримкою в умовах цілеспрямованого нищення ворогом об’єктів енергоінфраструктури стало одержання вже понад 140 тонн енергетичного обладнання від Італії та італійського бізнесу. “Італія є одним із ключових партнерів України, які надають підтримку у відновленні енергетичної інфраструктури, та потенційним інвестором відбудови енергосектору”, - наголошують в Міністерстві енергетики України. Одним із успішних прикладів співпраці там називають домовленість з італійською компанією Enel про виготовлення 5 700 сонячних панелей для потреб нашої країни. Це обладнання допоможе децентралізувати генерацію та забезпечити безперебійне постачання електроенергії до ключових громадських будівель, зокрема лікарень.
Також Україна уже отримала від донорів 23 мільйони євро на відновлення Чорнобильської зони. Про це в коментарі Укрінформу сказав голова Державного агентства з управління зоною відчуження Євген Крамаренко. “З 15 мільйонів, які раніше виділили партнери, два вже освоїли. Також рахунок допомоги для Зони відчуження поповнили ще 8 мільйонів євро”, - уточнив посадовець. І фінансова допомога продовжує надходити. Для відновлення Зони відчуження, що рік тому більше місяця перебувала в окупації, розроблено 40 проєктів, фінансування яких цьогоріч сягне майже 15 мільйонів євро. Загалом же на втілення комплексного плану відновлення цієї зони упродовж кількох років знадобиться 225 мільйонів євро.
На полях двосторонньої конференції в Римі, поміж іншого, підписано Меморандум про співпрацю ГС “Всеукраїнська Аграрна Рада” (за сприяння Мінагрополітики) з аграрними асоціаціями Coldiretti та Filiera Italia. Документ передбачає надання українським аграріям допомоги в розмінуванні земель сільськогосподарського призначення та у відновленні пошкодженої сільгосптехніки, а також підтримку біоенергетики і використання новітніх технологій вирощування сільськогосподарських культур та обробітку полів.
А разом з Японією Міністерство аграрної політики та продовольства України втілює проєкт "Невідкладна підтримка аграрного сектору” у межах грантової угоди для Програми екстреного відновлення між українськими урядом та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA). Грантову угоду для, у межах якої JICA надасть 22,44 мільярда японських єн (понад $145 мільйонів) підписали 9 березня.
Цими ж днями підписано Меморандум із польським державним акціонерним холдингом WEGLOKOKS S.A про реконструкцію мосту на дорозі місцевого значення Острог - Радужне - Точевики на Рівненщині. “Польські партнери хочуть допомогти у відбудові нашої інфраструктури в умовах воєнного часу. Зокрема, вони забезпечать виготовлення металоконструкцій цього мосту та їх доставку до об’єкта будівництва. Цей проєкт ми вже назвали “міст дружби” - на честь регулярної підтримки поляками українського народу,” - розповів начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.
На Житомирщині ж, в Овручі, до 1 червня планують за сприяння Естонії завершити відбудову дитячого садочка. “Житомирщина – це регіон, де Естонія фокусується на відбудові, подаючи приклад для решти. Перший проєкт, який ми тут втілюємо, - дитячий садок в Овручі. Рада оголосити, що Естонія займеться і другою частиною дитячого садка ще на 80 дітей. Також підтримуємо відбудову мосту в Малині та інші проєкти”, - розповіла, перебуваючи нещодавно в Житомирі, прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас. За її словами, відбудова разом із євроінтеграцією та реформами в Україні дасть поштовх розвитку національної економіки. “Вимоги Європи слугують саме знаком якості для інвесторів, а антикорупційна політика допоможе зростанню економіки. Це було і в нашому досвіді. Тому я певна, що так буде і в досвіді України”, - додала поважна гостя.
На такий поштовх сподівається і влада нашої країни. Звісно ж, у процесі відновлення ми розраховуємо на кретидну і грантову допомогу від міжнародних партнерів. Та водночас просимо їх розглядати таку підтримку не як благодійну “подачку”, а як інвестицію: реальну (з отриманням хороших прибутків) та символічну — як внесок у майбутнє Європейського Союзу, якнайшвидше приєднатися до якого прагне наша країна. Уряд розробляє стратегію економічного розвитку та відновлення країни і закликає європейських партнерів долучитися до процесу відбудови. “Україна запрошує італійський бізнес починати співпрацю в пріоритетних галузях навіть зараз, не чекаючи закінчення війни”, - наголосила, виступаючи на Двосторонній Конференції з відновлення України у Римі, говорила Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко. Перш за все, за її словами, йдеться про інвестиції в енергетичну безпеку та у нові джерела генерації. Україна робитиме ставку на зелену енергію, атомну генерацію та водень. Ще однією складовою відновлення стане агробізнес, адже наша країна є світовим лідером у сільському господарстві. Важливою для відновлення буде й житлово-будівельна сфера. Ще одна перспективна сфера, де Україна зараз отримує передовий досвід – військові технології. Також найближчим часом відновлюватиметься українська металургійна галузь, яка, мабуть, найбільше постраждала від російських бомб, ракет і снарядів. Поміж пріоритетів — і розвиток ІТ-галузі та підтримка освіти. “Закликаємо італійські компанії почати співпрацю з Україною вже зараз. Ми працюємо над тим, щоб забезпечити вас необхідним страхуванням від воєнних ризиків і доступом до фінансів, у тому числі через міжнародні фінустанови”, - підсумувала Юлія Свириденко.
Власне, подібні меседжі Україна спрямовує і іншим потенційним партнерам по всьому світу. І світ дедалі активніше відгукується на такі заклики, переходячи від слів розуміння та співчуття до цілком прагматичних та взаємовигідних кроків.
Владислав Обух, Яна Колода, Київ
