Уїкенд у Гельсінкі: доторкнутися до скандинавського щастя

Уїкенд у Гельсінкі: доторкнутися до скандинавського щастя

Укрінформ
Що подивитися в столиці Фінляндії, якщо ви потрапили туди на вихідні, транзитом, або зазирнувши по дорозі

Зимове Гельсінкі – особливе місце. Тут дивовижно поєднані скандинавський спокій та динамічність європейської столиці, старовинна архітектура та надсучасні споруди, неймовірна привітність та дистанція, брак денного світла і різдвяна ілюмінація.

У фіннів, згідно з доповіддю ООН, найвищий рівень щастя в ЄС. Ми ж під час нашої короткої подорожі вирішили зрозуміти – у чому секрет фінського щастя?

Рідко який турист омине столицю Фінляндії взимку, якщо опиниться десь поруч. Дві речі вам дуже необхідні для зимової прогулянки: тепла шапка та взуття, бо настрій під час такої прогулянки вам гарантований.

Краще подорожувати містом із гідом. Але зрештою, можна й самому, маючи на карті кілька обов’язкових для перегляду об’єктів.

ЩАСТЯ В ХЮҐЕ?

Якщо є вибір, то краще зупинитися в районі Руоколахті. Район розташований навколо каналу. Навколо нього примостилися житлові та офісні будинки. І спочатку навіть не розумієш, що робить його затишним. І потім здогадуєшся: тут нема хмарочосів. Вони не нависають над тобою і не тиснуть. Здається, що кожен будинок – продовження іншого, все виглядає органічно, навіть коли раптом виростає скляний офісний хайтек – бізнес-центр. Напевно, так буває, коли весь район – не хаотична забудова, а строге слідування плану.

Далі - в цьому темнуватому від браку сонця місці в житлових будинках нема гардин. Тож у передріздвяний час з кожного вікна виглядає різдвяна зірка чи різдвяна гірка-семисвічник. Цікаво, що переважно у кожному під’їзді житлового будинку є сауна (власне, вони є у кожному готелі), й у значній більшості новобудов можна мати камін. Напевно, це й створює той неповторний стиль життя, який називається хюґе (затишок). Можливо, це один із тих факторів, який робить фіннів найбільш щасливим народом у Європі.

Кажуть, що фінни не дуже відкриті. Тут побутував жарт, що коли завершилася пандемія, то фінни зітхнули з полегшенням, бо змогли відійти від дистанції півтора метра між особами до улюблених п’яти метрів. Втім, у туристичних районах це не відчувається. Вся сфера обслуговування дуже приязна.

ЩАСТЯ В ДІТЯХ?

Ідучи районом, звернули увагу на дитячий садочок. У фінських дитсадках на прогулянки дітей одягають в однакові кольорові світловідбивні жилети. Щоб у випадку, якщо вони вибіжать поза територію садочка, їх було легко помітити зусюдибіч. До речі, батьківство тут відповідальне. У Фінляндії є повір’я, що якщо дитина зачата в Лапландії під час полярного сяйва, то вона буде щаслива. Тож у цей період ціни на тури в Лапландію піднімаються, і коли є полярне сяйво, то спеціальна людина стукає в будиночки туристів. Але цим турбота про дітей не обмежується, батьки, які активно бавляться з малюками – звичайна картина для фінських містечок. 

Ми прямуємо нашим районом до центру міста. Навіть узимку тут катаються велосипедисти. Йшли до центру популярним велосипедним маршрутом, дорогою, відомою всьому велосипедному та урбаністичному світу як Баана, яка розташована на старій залізничній трасі. Колись ця траса з’єднувала порт та місто. А в наш час її облаштування не для потягів, а для велосипедів коштувало божевільних грошей муніципалітету, але ці півтора кілометри Баани йти дуже цікаво. Баана то проходить крізь скелі, то пірнає у тунель, її оточують парки та музеї.

ЩАСТЯ В КНИЖКАХ?

Ми минаємо музей сучасного мистецтва і підходимо до бібліотеки, яку журнал Time визнав одним зі ста найцікавіших місць планети. Не знаємо, чи це впливає на рівень щастя, але фінни – нація, яка читає. Жителі кажуть, що зранку в трамваї читають усі, і всі відвідують бібліотеки.

Оді – найкраща в світі Гельсінська бібліотека (це визнав міжнародний бібліотечний конгрес), наче усвідомлена та вдала спроба влади й громади утримати тенденцію. Це фантастичний сучасний міський простір, як продовження і офісу, й помешкання. Тут можна пошити на машинці, записати підкаст, усамітнитися у переговорній, роздрукувати щось на 3D-принтері. І так, тут фінни читають, сидячи у смішних кабінках, напівлежачи на сходах, притулившись до великих скляних стін, строго за столом, нестрого у кріслах. У архітектора цього проєкту – неймовірна фантазія. 

ЩАСТЯ – ТЕ, ЩО МИ ЩОДНЯ СТВОРЮЄМО САМІ?

Власне, ми потрапляємо в компактний столичний центр. Напевно, так може бути тільки в Гельсінкі, де залізничний вокзал – у безпосередній близькості до торговельного центра і міської ковзанки. Гіди з натхненням розкажуть вам про цілу статистику, як понад сто років існування потяги сходили з рейок та в’їжджали в будівлю вокзалу. Але і вокзал, і старі індустріальні споруди продовжують використовуватися у оновленому та осучасненому вигляді.

Як на мене, це ознака ощадливості та дбайливого ставлення до архітектурного спадку. Там, де у пострадянських країнах вклали би сотні мільйонів доларів у розпил та побудову нового, фінни просто оновлюють та ремонтують старі архітектурні споруди, зберігаючи унікальне обличчя міста. Таке ставлення до ресурсу має свої вигоди. Фінни мають неймовірно високий соціальний захист, жодні проблеми з роботою чи здоров’ям не стануть для них потрясінням, бо держава покриває всі видатки таких ситуацій. Власне, по центру – Сенатській площі, біля району Ейра, забудованому різнокольоровими віллами, можна гуляти дуже довго. Якщо ви любите храмову архітектуру лютеран, то в денний час можна побути в костьолі. Якщо – візантійський стиль, то неподалік буде Успенський собор Константинопольського патріархату. А головне, стежка у будь-який бік від Сенатської площі – задоволення. Дорогою до Успенського ви зможете насолодитися цими самим кольоровими будиночками в стилі національного романтизму. Кажуть, в одному з них живе й мер міста.

До речі, про перших осіб. Тут, за словами місцевих, вони дуже доступні. Зустріти прем’єр-міністерку можна на вранішній пробіжці, щоправда – бігає вона з охоронцем. Можливо, це одна з передумов щастя – прем’єр, який має абсолютно прозоре життя, коли вся країна знає, де вона бігає і чим вона снідає.

Йдучи прямо від собору – потрапляєте на Різдвяний ярмарок. Ярмарок біля Сенатської площі працює з початку грудня, він був визнаний кращим у Європі. Тут можна придбати в’язані шкарпетки та рукавиці, ялинкові прикраси та всілякий різдвяний декор, а також варення з ягід, морошковий лікер.

Ми показуємо свої сертифікати та повільно йдемо між рядами ярмарку. І зупиняємося, щоб випити глінтвейну. Бо що може бути краще за імбирне печиво та чашку гарячого глінтвейну?! Це ж просто щастя.

Олена Мігачова, Київ–Гельсінкі

Фото автора та з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-