Кав’ярня Лесі Українки і турецька криниця: що подивитися в Чернівцях

Кав’ярня Лесі Українки і турецька криниця: що подивитися в Чернівцях

Відпочинок 2021
Укрінформ
Столиця Буковини – це не провінційне містечко, а європейське місто з історією і купою must-see локацій

Маленький Париж або Австрія – як тільки не називають Чернівці. Місто з європейським шармом, українським характером і величезною кількістю сюрпризів. Саме тут австрійська архітектура тісно переплелась із мотивами Прикарпаття. Хоч скільки разів ви приїжджали б до Чернівців – завжди будете відкривати це місто для себе по-новому. Ексклюзивно для «Укрінформу» добіркою цікавих локацій діляться українські тревел-блогери та ведучі реаліті «У кого більше?» (Новий канал) Макс Узол та Оля Манько.

ПЕРША ЧЕРНІВЕЦЬКА КАВА ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Вулиця Кобилянської – єдина пішохідна вулиця в місті, тому вона «нафарширована» різними туристичними цікавинками. Тут і кафе, й музеї, і галереї та неймовірна архітектура. Саме сюди поспішають туристи, які приїжджають у столицю Буковини. Перша назва вулиці – Панська, тому логічно, що жили тут не прості, а заможні люди.

«Є навіть місцева байка, що раніше вулицю щоранку мили з милом та підмітали букетами троянд і не пускали відвідувачів у брудному взутті, – посміхається Оля Манько. – Мешканці сіл, які привозили продукти на продаж, ретельно витирали черевики, щоб не забруднити дорогу. На ній навіть поставили пам’ятник двірнику з трояндовим віником».

На вулиці можна подивитися будинок з вежею, де колись у відомій кав’ярні Леся Українка вперше скуштувала чернівецьку каву; краєзнавчий музей, де зберігається Острозька Біблія Івана Федорова, та аптеку-музей. А ще на Кобилянської радимо заходити у всі відкриті дворики. Наприклад, будинку №12. Розпису на стелі арки в дворику – більш як 100 років. Це справжній витвір мистецтва.

ЗОЛОТА КАСА 120-РІЧНОЇ ДАВНИНИ

Продовжуємо мандрівку вулицею Кобилянської – і заходимо у Grand Cafe, де й кави смачної можна випити, і розважитись, і щось нове дізнатися.

«На вході у кав’ярню-музей ви побачите касу золотого кольору. Вона 1901-го року виробництва і досі робоча, – наголошують тревел-блогери. – Туристи залишають там копійки на щастя, ну, або щоб повернутися. Відкрили заклад у 2013-му, але накупили купу антикваріату, тож є відчуття, наче йому вже 100 років». Не дивно, адже це кафе – ретроспектива першої кав’ярні Чернівців. Каву там подають теж в антикваріаті: точніше, у віденській королівській кавоварці 1867 року.

Фото: АСС
Фото: АСС

СПРАВЖНІЙ ХРЕБЕТ СИНЬОГО КИТА

У Природничому музеї Чернівецького національного університету є особливий експонат – кістки справжнього синього кита. До того ж, не просто кістки, а весь хребет у реальному розмірі. Коли кита впіймали, то він мав довжину 27 метрів та вагу 100 тонн. І був такий гігантський, що для того, аби помістити у музей, його вкоротили на 3 метри. Окрім кита, там можна побачити ще близько 3000 екземплярів опудал тварин з усього світу: крокодили, ведмеді, акули, пінгвіни. Деякі з них збереглися ще з часів Австро-Угорщини та Румунії! Усе – для навчання, адже тут проводять лекції для студентів. Вхід у музей – 100 грн за двох, вже з урахуванням екскурсії.

Фото: Веренко Я.Г
Фото: Веренко Я.Г

НАЙСТАРІШИЙ ГОДИННИК КРАЮ

Наступна локація – римо-католицький костел Воздвиження Чесного Хреста. Це одна з перших мурованих будівель міста. Його будівництво розпочали ще у 1787 році, й тривало воно аж 27 років. Через похибки проєкту вежа нагорі будівлі двічі падала під час процесу зведення. А на боковій стіні костелу є прикольний сонячний годинник. Це також пам’ятка, адже він вважається найстарішим на заході України.

I kynitsky/commons.wikimedia.org
Фото: I kynitsky/commons.wikimedia.org

ФІЛАРМОНІЯ РОТАРУ ТА ЯРЕМЧУКА

Раніше цю площу називали «мучною», адже тут був ринок, де продавали борошно. Зараз називають «музичною», бо тут знаходиться Чернівецька філармонія. У ній колись працювали Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич. У центрі площі встановили музичний фонтан, а поруч – інтерактивний музичний пам’ятник угорсько-німецькому композитору Ференцу Лісту. Це таке собі піаніно у вертикальному положенні, на якому можна пограти. На музичному інструменті знаходиться малесенька скульптура композитора. Але локація класна і як фотозона.

БЛИЗНЮК НІМЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

Колись на театральній площі були склади з військовим провіантом, потім рибний базар, а в 1904 році побудували театр. Тепер біля нього лише красиві клумби, алея зірок та лавочки для відпочинку. Сам театр спроєктували віденські архітектори Гельмер і Фельмер. Загалом за їхніми проєктами звели понад 200 будівель по всій Європі, серед яких 48 театрів – з них кілька у Відні та наш Одеський оперний. До речі, в Німеччині, у місті Фюрт, є близнюк Чернівецького театру. Вони дуже схожі.

Щоб потрапити «на внутрішню кухню» Чернівецького театру, потрібно заплатити лише 35 гривень. І це однозначно того варте, адже це магія – гуляти величною будівлею, коли там абсолютно порожньо.

«Щоб прикрасити театр, використали 4,8 кг золота, – розповідає Макс Узол. – Остання реставрація проводилася у 1980 році. Раніше в сидіннях стільців у глядацькій залі була спеціальна морська трава, яка поглинала звук. Під час реставрації її замінили на поролон, тому акустика змінилася».

БУДИНОК-КОРАБЕЛЬ

Інколи будинки називають так для пафосу, але тут він справді схожий на корабель. Є ніс, щогла і три з половиною палуби. Будинок-корабель пришвартувався на розі вулиць Головної та Шолом-Алейхема. Це один із перших кам’яних будинків у місті. До цього були лише дерев’яні.

«Є дві цікаві версії, як він з’явився. Перша: жили собі за часів Австро-Угорщини два брати, які обожнювали море, – розповідає Оля Манько. – Один став капітаном реального морського судна, а інший – успішним бізнесменом. Коли вони вийшли на пенсію, то вирішили жити у Чернівцях. І збудували цей будинок». Друга версія: у цьому районі дуже давно була корчма «Під золотим судном». Вона стала настільки популярною, що на хвилі цієї популярності вирішили збудувати дім-корабель.

ПЛОЩА З СІМОМА ВУЛИЦЯМИ

Центр Чернівців уособлює Центральна площа, у минулому майдан Ринок або Рінгпляц, що є серцем міста уже два століття.

«Площа особлива тим, що до неї сходиться 7 вулиць міста, – розповідає Макс Узол. – Закладалася в австрійські часи. Тоді вважалося, що 7 доріг приносять місту господній захист». Вважають, саме тому під час воєн Чернівці практично не постраждали. Щодня о 12:00 на вершечок Ратуші виходить трубач і грає неофіційний гімн Чернівців, який називається «Марічка», на чотири сторони світу. Годинник на Ратуші входить до п’ятірки найстаріших годинників України. У Чернівцях на Ратушу не може піднятися ніхто, окрім трубача, бо сходи й оглядовий майданчик знаходяться в аварійному стані.

ТУРЕЦЬКА КРИНИЦЯ

Площа пресвятої Марії – одна з трьох найстаріших площ у місті. Тусується на ній переважно молодь, а будинки навколо відрізняються від типових чернівецьких, тобто – австрійських. На площі пресвятої Марії знаходиться найстаріша криниця Чернівців – турецька. Така назва збереглася ще з часів Османської імперії, коли в місті хазяйнували турки. На площі можна подивитися на амфітеатр з фонтаном, велосипед Гулівера та на найстаріше штучне джерело міста – турецьку криницю. Поруч з нею стоять турецькі лазні, куди ще й досі ходять попаритися.

Наталія Шегда-Данилів

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-