Фотоподорож: три дива урочища Червоне
І поки боротьба з коронавірусом триває, повернемося до фотознайомств із мальовничими куточками України. Це яскраві локації на мандрівній мапі, туристичні «магніти» – архітектурні, природні або ж створені руками українців-сучасників.
Сьогодні з кореспондентом Укрінформу помандруємо на південь Тернопільщини, до урочища Червоне, де колись стояло таємниче місто Червоногород.
Його ви не знайдете на жодній сучасній карті. Хіба що вам трапиться стара польська мапа чи поштівки XIX століття із зображенням Червоногородського замку-палацу.
І це перше диво – залишки отих двох палацових веж, які, ніби стомлені часом привиди, височать у каньйоні річки Джурин, що пробила собі русло серед червоних порід каменю. Звідси й пішла назва урочища – Червоне.
Та через століття те, що не зруйнували війни, довершили байдужі до історії люди, розтягнувши палацові стіни на будівельні потреби.
Тут же, біля залишків палацу, про ті часи нагадує й ще одна, колись граціозна споруда – костел, побудований 1615 року у стилі пізнього ренесансу з елементами готики. Свого часу ця сакральна пам'ятка дуже постраждала від пожежі, а згодом – і від вандалів, які десятиліттями руйнували храм.
І третє диво, що органічно вписалося у навколишній ландшафт урочища Червоне. Це – Джуринський, він же – Червоногородський водоспад 16 метрів заввишки та 20 метрів завширшки. Він – найвищий у рівнинній частині України. Скидає свої води із цієї висоти трьома каскадами, потужність яких залежить від повноводдя річки Джурин.
Звідки ж в’язалося оце водяне диво? Одні кажуть, що цю водну красу створили будівничі Червоногородського замку-палацу, інші – що це, мовляв, ще справа рук турків, які, щоб осушити річку, що заважала їм наступом взяти фортецю, змінили русло, підірвавши скелю, тому й утворився водоспад.
Ще дехто стверджує, що Джуринський водоспад – витвір самої природи і людського втручання тут немає. Зрештою, можна й запропонувати ще інші, свої версії, але для цього обов'язково треба побувати тут, в урочищі Червоне. Навіть у час пандемії, якій неповторна природа Дністровського каньйону протиставляє чисте повітря, джерельну воду й пахощі перших весняних квітів.
Фото: Олег Снітовський/Укрінформ
