Фотоподорож: Підгорянський василіянський монастир
Це яскраві точки на туристичній мапі України – архітектурні, природні або ж створені руками українців-сучасників.
Цього разу побуваємо на Тернопільщині.
Як розповідає кореспондент Укрінформу, тут, неподалік найстарішого міста області – Теребовлі, перша літописна згадка про яке датується 1097 роком, на високому урвищі розташований Святопреображенський, або ж Підгорянський василіянський монастир.
Хоча свята обитель уперше згадується в архівах 1650 року, деякі історики вважають, що витоки монастиря сягають часів Київської Русі.
Нині це – пам’ятка архітектури національного значення.
За архівними даними, тут тривалий час перебувала чудотворна ікона Божої Матері Теребовлянської. Святий образ, за переказами, захистив монастирські укріплення, як і теребовлянський замок, від турків. Із 1673 року ікона зберігається у Святоюрському соборі у Львові.
Понад 330 років тому монастир отримав підтвердження старих та надання нового привілею польським королем Яном Собеським. А в 1789 році австрійський уряд закрив Підгорянський монастир. Саме тоді цінності монастиря було розібрано та перенесено в інші храми. Так, вівтар Преображенської церкви перенесено у Янівський костел, іконостас — у церкву села Могильниця, а великий дзвін — у храм Пресвятої Трійці у селі Зарваниця Теребовлянського району. Щодо багатющої монастирської бібліотеки, то її було розформовано і частково перевезено до монастиря у Бучачі, а частково — у Львівський університет.
Нині на території колишнього монастиря збереглися мури із бійницями, напівзруйновані вежі. Одна із них перекрита конусоподібним куполом з отвором в центрі.
Свого часу монастир із давньою церквою був одним з найзначніших осередків чернецтва на Галичині та Поділлі. До початку 90-х років тут базувалася військова частина, яка використовувала підземелля та монастирські споруди під склади із боєприпасами. У перші роки незалежності парафіяни сусідніх сіл відбудовували церкву Різдва святого Іоана Хрестителя.
Фото: Олег Снітовський/Укрінформ
