Фотоподорож: Підгорянський василіянський монастир

Фотоподорож: Підгорянський василіянський монастир

Фото
Укрінформ
Поки карантинні обмеження та боротьба з коронавірусом тривають, впливаючи на планування омріяних подорожей, повернемося до фотознайомств із "незаїждженими" локаціями для мандрів.

Це яскраві точки на туристичній мапі України – архітектурні, природні або ж створені руками українців-сучасників.

Цього разу побуваємо на Тернопільщині.

Читайте також: Фотоподорож: Реформатська церква у селі Паладь-Комарівці

Як розповідає кореспондент Укрінформу, тут, неподалік найстарішого міста області – Теребовлі, перша літописна згадка про яке датується 1097 роком, на високому урвищі розташований Святопреображенський, або ж Підгорянський василіянський монастир.

Хоча свята обитель уперше згадується в архівах 1650 року, деякі історики вважають, що витоки монастиря сягають часів Київської Русі. 

Нині це – пам’ятка архітектури національного значення.

За архівними даними, тут тривалий час перебувала чудотворна ікона Божої Матері Теребовлянської. Святий образ, за переказами, захистив монастирські укріплення, як і теребовлянський замок, від турків. Із 1673 року ікона зберігається у Святоюрському соборі у Львові.

Понад 330 років тому монастир отримав підтвердження старих та надання нового привілею польським королем Яном Собеським. А в 1789 році австрійський уряд закрив Підгорянський монастир. Саме тоді цінності монастиря було розібрано та перенесено в інші храми. Так, вівтар Преображенської церкви перенесено у Янівський костел, іконостас — у церкву села Могильниця, а великий дзвін — у храм Пресвятої Трійці у селі Зарваниця Теребовлянського району. Щодо багатющої монастирської бібліотеки, то її було розформовано і частково перевезено до монастиря у Бучачі, а частково — у Львівський університет.

Нині на території колишнього монастиря збереглися мури із бійницями, напівзруйновані вежі. Одна із них перекрита конусоподібним куполом з отвором в центрі.

Свого часу монастир із давньою церквою був одним з найзначніших осередків чернецтва на Галичині та Поділлі. До початку 90-х років тут базувалася військова частина, яка використовувала підземелля та монастирські споруди під склади із боєприпасами. У перші роки незалежності парафіяни сусідніх сіл відбудовували церкву Різдва святого Іоана Хрестителя.

Фото: Олег Снітовський/Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-