Ще три унікальні школи Сластіона на Полтавщині стали пам’ятками

Ще три унікальні школи Сластіона на Полтавщині стали пам’ятками

Фото
Укрінформ
Три будівлі земських шкіл у стилі українського архітектурного модерну, збудовані на Полтавщині за проєктом українського архітектора Опанаса Сластіона на початку XX століття, отримали статус пам’яток місцевого значення.

Відповідний наказ підписав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, повідомила ініціаторка проєкту "Школи Лохвицького земства" Ольга Герасим’юк у Фейсбуці, передає Укрінформ. 

За її словами, до Державного реєстру нерухомих пам’яток місцевого значення занесено школи у селах Степуки, Лучка та Млини Лохвицького району Полтавської області.

"Ці три чудові школи Сластіона… поповнили реєстр пам’яток – міністр (Олександр Ткаченко – ред.) підписав відповідний наказ. Список шедеврів українського архітектурного модерну продовжився. І це чи не найчудовіша новина року, що почався. Тепер за нами – збереження і охорона", – прокоментувала Герасим’юк.

Читайте також: Равликова ферма й етнопоселення: на Полтавщині запустили маршрути сільського туризму

Як повідомляв Укрінформ, понад 30 будівель земських шкіл у стилі українського модерну, збудованих на Полтавщині за проєктом Опанаса Сластіона, отримали статус пам’яток місцевого значення 2018 року. Активісти проекту "Школи Лохвицького земства" обіцяють працювати над тим, щоб занести до реєстру усі 53 відомі на сьогодні школи Сластіона, та боротися за надання їм статусу пам’яток національного значення.

Упродовж 1910-1916 років на території Лохвицького повіту Полтавської губернії було збудовано понад 50 шкіл за 8 типовими проєктами відомого архітектора Опанаса Сластіона. Зараз ті з них, що збереглися, розташовані переважно на території Полтавської області.

Усі навчальні заклади побудовані в стилі українського модерну. Для нього характерні шестикутні вікна, цегляне оздоблення у формі полтавської мережки та вишивки з альбомів Олени Пчілки, імпозантні вежі зі шпилями, які видно здаля, та розкладні дерев’яні перегородки, що у разі потреби об’єднували класи між собою в одну велику залу.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-