Релакс у Туреччині: коли здоров'я можна купити за гроші

Релакс у Туреччині: коли здоров'я можна купити за гроші

Укрінформ
Ми продовжуємо розповідь про Туреччину – країну, що знаходиться між Європою та Азією, але поєднує в собі східний колорит з європейським рівнем життя і сервісу. 

Останніми роками ця держава стала "курортом номер один" у відпускників, в тому числі й українців. Місцеві готельєри знають, як догодити своїм гостям, а гарячий темперамент і щира гостинність місцевих жителів роблять цю країну ще бажанішим місцем відпочинку.

Не лише пляжі Анталії. Не лише стародавній Стамбул. Є ще Анкара, Ізмір, Бурса... Допитливому мандрівнику завжди знайдеться, що подивитися, чим надихнутися. Тим більше, що з першого липня українці можуть знову відвідати Туреччину.

Курортів у Туреччині – безліч, і кожен має свої особливості.

Туристичний сезон триває цілий рік. Взимку пляжі, звичайно, не працюють, зате настає час лікувальних і гірськолижних курортів. Гарячі джерела не дозволять замерзнути навіть при лютому морозі, а на доглянутих трасах не буває такого неймовірного напливу відвідувачів, як у Франції або Італії. Займатися спортом можна в Карталкая, Паландьокені, Улудазі, а для поліпшення здоров'я варто відправитися в Кангал, Памуккале, Ялову.

Набережна Ataturk Caddesi, Ізмір, Туреччина
Набережна Ataturk Caddesi, Ізмір, Туреччина

Термальні джерела Ялови

Ялова знаходиться на південь від столиці, на протилежному березі затоки Ізміт, лише за дві години їзди від Стамбула. Місто знамените своїми гарячими термальними джерелами ще з часів Османської імперії, розташоване в гірській ущелині.  

Термальний курорт Ялова — прекрасне місце для фізичного і психоемоційного розвантаження. Основним плюсом курорту є термальна вода, чистісіньке гірське повітря і чудовий парк, в якому зібрані тисячі унікальних рослин.

Фото: motleyturkey.com
Фото: motleyturkey.com

Осінь-весна — це найкращий час для відпочинку в Ялові. Вода Ялови лікувальна. Вживання цієї води всередину, а також використання її у вигляді ванн, має протизапальний і ранозагоювальний ефект, сприяє нормалізації серцебиття, артеріального тиску, поліпшенню роботи внутрішніх органів, відновленню потенції, виведенню токсинів і шлаків з організму, підвищенню життєвого тонусу в цілому. Температура на виході з джерела складає 57- 60С.

Фото: Tripadvisor
Фото: Tripadvisor

А от температура води у відкритому басейні постійна і складає близько 40 градусів, що сприяє релаксації і відновленню всього організму. Лікування на курорті Ялова проводиться за допомогою різних видів масажів, ванн, басейнів, турецьких лазень.

Основна пам'ятка Ялови — маленький будиночок, де зупинявся Мустафа Кемаль Ататюрк. Ще водоспад – вода якого падає з висоти 26 метрів, вразить вас своєю красою, але дістатися сюди доведеться пішки.

Фото: motleyturkey.com
Фото: motleyturkey.com

Ялова – невелике місто, і по ньому зручно ходити пішки. У теплі місяці найбільш популярна як серед туристів, так і серед місцевих жителів вулиця Газа-Паша. Інше осереддя міського життя – це місцевий базар, розташований навпроти поромного терміналу. Ринок відкритий лише три дні в тиждень (понеділок, середа і субота), зате вибір свіжих місцевих фруктів і овочів тут відмінний. У так званих чайних садах уздовж узбережжя можна покуштувати дивовижні рибні бутерброди балик екмек.

Місто Бурса та поселення Джумаликизик

Місто Бурса було в 2014 році включено до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Переживши спочатку римський, а потім і візантійський період, Бурса стала справжньою прикрасою Османської імперії, її першою столицею.

Мечеть у Бурсі
Мечеть у Бурсі

Кількість пам’яток в Бурсі йде на сотні, а близкість до Стамбулу робить це місто дуже привабливим туристичним маршрутом. Найвідомішими історичними пам’ятниками в Бурсі вважають мечеть Улу, мечеть Коза Хан та гробницю Єшіль Тюрбе.

Гробниця Ешіль Тюрбе
Гробниця Ешіль Тюрбе

В Туреччині Бурсу часто називають словосполученням “зелена Бурса”, завдяки клімату та архітектурному плануванню міста, воно дійсно повністю потопає в зелені. А ще Бурсу називають “Містом всіх святих”.

Мечеть Коза Хан
Мечеть Коза Хан

Заслуговує на увагу мандрівника і поселення Джумали Кизик. Вважається, що це поселення було засноване османами в 1300 році для завоювання міста Бурса і є взірцем ранньої османської культури в сільській місцевості – вулиці та триповерхові будинки, що пофарбовані в жовтий, білий, блакитний та фіолетовий кольори, не залишить байдужим жодного мандрівника. А ще в червні місяці тут проходить фестиваль малини.

Село Джумаликизик
Село Джумаликизик

Місто Кютах’я

Одне з найдавніших міст на території сучасної Туреччини. Це місто і вся місцевість славиться тим, що є найкращим турецьким виробником кераміки, у тому числі знаменитої кахельної плитки, якою в самій Туреччині оздоблюють мечеті. 

Це древнє місто, засноване ще фригійцями, славиться не лише керамікою – тут розташовувалася ставка Олександра Македонського, римське поселення Аезані. Є місцем двох кровопролитних битв періоду війни за незалежність. Тут збереглася безліч колоритних будівель періоду Османа, руїни візантійської фортеці, мечеть Улу (XV ст), будинок-музей угорського державного діяча і революціонера Лайоша Кошута. Довкола міста побудовано декілька термальних курортів, кращим з яких вважається Йонджали. Ну і, звичайно, варто відвідати руїни Аезані з їх вражаючим храмом Зевса (125 р. н. е.), що є одним з найкращих римських будівель, що збереглося.

Місто Афйонкарахісар

Візитна картка центральної Анатолії та столиця озерного та термального краю Туреччини. Місто в Егейському регіоні, було засноване ще стародавніми греками. Назва Афйонкарахісар пішла від назви “опіумний чорний замок” турецькою мовою, оскільки тут є замок на чорній скелі, а також здавна в цьому місці вирощували маки: білі та темно-фіолетові поля маків навколо міста, саме в травні ви можете приїхати та побачити цю неперевершену красу. Опіати отримують з цих рослин з лікарською метою, використовуючи спеціальний метод підготовки маків. В музеї міста представлені експонати, які детально описують різні види опіатної продукції.

Над містом нависає гора понад 220 метрів висотою, на яку можна піднятися здолавши 700 сходинок. Ця вершина стратегічно була використана для будівництва захисної фортеці. Дорогою вам будуть зустрічатися дерева перев’язані різнокольоровими стрічками – яскрава ілюстрація старовинного обряду здійснення бажань. Також тут можна спостерігати цікавий ехо-ефект, коли голоси муедзинів з мінаретів (а їх довкола близько 80!) багато разів відбиваються від скель, як би створюючи багатоголосий хор. Від самої фортеці збереглося не так вже багато – з десяток напівзруйнованих башт і декілька фрагментів стін, руїни храма Кібели і лежачі вже поза стінами маленька мечеть і палац. Проте вигляд звідси відкривається захопливий – підніжжя скелі оточують старі квартали з вузенькими вулицями, характерними напівкам'яними будинками з нависаючими верхніми поверхами і дерев'яними гратами на вікнах. Над цим хаосом червоних і сірих дахів підноситься цілий ліс мечетей і мінаретів, у тому числі сама древня мечеть міста – Улу-Джаміі (1272-1277 рр.).

Недалеко від міста також знаходяться і гарячі мінеральні джерела курорту Оручоглу, чия вода має високий вміст фтору, брому і солей кальцію, продається по всій країні.

Місто Денізлі

В античні часи це було грецьке містечко Аттуда, поруч із яким були розташовані міста Ієраполіс і Лаодікея. Історія Денізлі пов`язана також з античним містом Лаодікея, заснованим у 261-245 рр. до н.е. царем Селевкідів Антіохом ІІ. Назву місто отримало на честь дружини царя – Лаодіки. У 7 ст.н.е. місто було зруйновано потужним землетрусом і перенесено на територію, де нині розташоване місто Денізлі. І з початку 11 ст. ця місцевість неодноразово була завойована турками, а потім знову поверталася до володінь Візантії. У 1077 році місто було захоплене турками, які почали називати його «Ладиком». У 1207 році Денізлі увійшло до володінь сельджуків, а незабаром Карасунгуром тут було збудовано першу фортецю. На початку 13 ст. в Денізлі було побудовано багато мечетей, фонтанів, крамниць тощо. У 1391 році Денізлі був приєднаний до османських територій. У 1429 році місто остаточно увійшло до османських володінь.

Фото: ouncetravel.com
Фото: ouncetravel.com

Ієраполіс – це античне місто, руїни якого лежать за 17 км від міста Денізлі. Сучасна назва Ієраполіса – Памуккале. Місто є одним з найвідоміших центрів туризму в Туреччині. В 1988 році Ієраполіс був включений в список ЮНЕСКО. Перші будівлі на місці Ієраполісу з'явилися у II тисячолітті до н.е. Потім Цар Пергаму Евмен ІІ у 190 році до н.е. побудував нове місто на цій же території та назвав його Ієраполіс. Пізніше місто було зруйноване та відбудоване знову. В 133 році до н.е. місто перейшло під владу Римської імперії. В 17 році н.е. сильно постраждале від землетрусу місто знову відбудовується, а з 60-х років набуває популярності в римських аристократичних колах як курорт. Із цього часу і настає розквіт міста.

Місто відіграло важливу роль у розповсюдженні християнства. В Ієраполісі загинув один з 12 апостолів — святий апостол Пилип. Місто стало центром єпископства. У 1097 році Ієраполіс був переданий турецькому султанові як військова компенсація.

У 1534 році потужний землетрус остаточно зруйнував Ієраполіс.

Перші розкопки древнього Ієраполіса були початі в кінці 19 століття, а реставраційні роботи ведуться і понині. Туристи можуть оглядати багато пам'яток: величезний амфітеатр, храм Аполлона, мінеральний басейн Клеопатри та ін.

Басейн Клеопатри
Басейн Клеопатри

Більше ста тисяч років вулкан зберігає в своїх надрах гарячі магматичні джерела, насичені солями кальцію, магнію і вуглекислим газом. Основу вимерлого вулкану оточує 150-метровий каскад застиглих, виблискуючих білизною водоспадів трикілометрової ширини. Каскади і тераси Памуккале, що отримав назву «Бавовняна фортеця», нагадують казковий замок, складений з білого вапняного туфу – травертину. Джерела Памуккале, температура яких 30-38 градусів, виливають 250-280 літрів гарячої мінеральної води в секунду. 

Загальне число природних басейнів травертінових терас досягає 17. Найбільші з них мають площу 70-100 квадратних метрів, глибину від 0,5 до 2,5 метрів. Стікаючи з південних схилів гори Чалдаг, вода охолоджується, і частина солей осідає у вигляді травертінових натікань. Щороку на схилах Памуккале відкладається дві тисячі кубометрів карбонату кальцію, і так продовжується вже більше ста тисяч років. Кам'яний панцир укрив багато древніх споруд, зберігши їх на тисячоліття. І даючи нам сьогодні можливість милуватися цим чудом. 

Фото: Укрінформ

При підготовці тексту використовувалися матеріали серії "Страны мира" "Все о Турции"  (автори Ю.Бєлочкіна, А.Домановський, О.Кульчинський, І.Логвиненко, А.Рог, О. Чичинська) видавництва Харків "ФОЛІО", 2018 р.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-