Анна Музичук, чемпіонка світу з шахів
На жаль, не можу собі дозволити постійного тренера
13.11.2017 13:38 1158

Після закордонного турне повернулася до Львова найсильніша українська шахістка Анна Музичук. Вона зіграла на індивідуальних чемпіонатах Європи зі швидких шахів та бліцу. У швидких шахах Анна спромоглася стати чемпіонкою континенту, який проходив у два дні. У бліці не все склалося добре.

А потім старша Музичук (її молодша сестра Марія – 15-а чемпіонка світу з класичних шахів) очолила жіночу збірну України на командному чемпіонаті континенту з класичних шахів. Вона показала найкращий результат серед наших дівчат (6,5 очка з 9) і допомогла збірній здобути бронзові медалі. Також українка підняла свій рейтинг на шість пунктів і зміцнила свою другу позицію в світовому табелі про ранги.

Аня відповіла на запитання кореспондента Укрінформу і, як завжди, була привітною та доброзичливою. Але спочатку ми привітали її з успіхами. Зауважимо, що розмова відбувалася до її заяви про відмову їхати на чемпіонат світу до Саудівської Аравії. Причина відмови – специфічні вимоги організаторів до зовнішнього вигляду учасниць. Іншими словами, – вимога носити місцевий жіночий одяг.

ЛЮБЛЮ ГРАТИ У ШВИДКІ ТА АКТИВНІ ШАХИ

- Анно, розкажіть, будь ласка, як проходив турнір зі швидких шахів?

- Перш за все, дякую за вітання. Цього року чемпіонати Європи зі швидких та бліцу зібрали дуже сильний склад. Приїхало багато відмінних шахісток. Важко було перемогти. Тим більше, що у перший день не все склалося дуже добре. Але другого дня вдалося здобути чотири перемоги поспіль, у тому числі з найближчими конкурентками.  

- Якому виду шахів ви надаєте перевагу: швидким чи бліцу?

- Важко сказати. У цілому мені подобається грати з усіма контролями. Можливо, як показує практика, мені більше вдається грати саме в швидкі шахи.

- Що перешкодило показати хороший результат у блискавичній грі?

- По-перше, як відомо, після перемоги не так легко грати на другий день, а, по-друге, я була дещо не в найкращий формі. А коли турнір проходить в один день, і в один день все вирішується, то від стану форми все залежить, а у той день у мене не все склалося.

- Читачам буде цікаво дізнатися про командний чемпіонат Європи, так би мовити, зсередини: яка була атмосфера в українській команді, як дівчата готувалися до партій, чи допомагали наші хлопці?

- Атмосфера у нас дуже добра. Досить дружна команда. Готувалися, як зазвичай. Думаю, що в усіх команд підготовка йде таким самим чином.

- Разом готувалися чи окремо?

- Звичайно, окремо. Так, є моменти, коли ми звертаємося по допомогу до товаришки по команді. Наприклад, коли хтось знає кращий варіант продовження партії. Але загалом – окремо.

- А чи допомагали вам хлопці? Наприклад, Павло Ельянов, який був тренером вашої сестри Марічки на чемпіонському матчі проти Хоу Іфань?

- Ні, у них був свій турнір, на якому вони були сконцентровані.

- Яка з ваших партій командного чемпіонату сподобалася більш за все?

- Не знаю. Я відіграла досить рівний турнір, не було в мене поганих позицій. Кілька партій мені сподобалися. Можливо, остання, яку я виграла у Катерини Аталік зі збірної Туреччини, і команда посіла третє місце. Переможна партія з досвідченою польською шахісткою Монікою Сочко теж була достатньо непоганою.

- Як ви схарактеризували б свій шаховий стиль?

- Я не сказала б, що його можна було б конкретно схарактеризувати. Я стараюся грати більш універсально, хоча в мене є схильність до активної гри.

- Активної – комбінаційної чи активної – позиційної?

- Не можна ж так чітко розділяти.

- Звичайно, але мені здається, що ви граєте більше в активно-позиційні шахи…

- Ні, скоріш, активно-комбінаційні.

- Чому не грала Марійка? Чи може це – таємниця?

- Я б краще не відповідала на це запитання… (За словами мами та тренера сестер Музичук – Наталії, Марія не поїхала на командний чемпіонат Європи через непорозуміння між нею та Мінмолодьспортом. – Укрінформ).

НА ЖАЛЬ, НЕ МОЖУ СОБІ ДОЗВОЛИТИ ПОСТІЙНОГО ТРЕНЕРА

- Які ваші шахові плани на найближчий час?

- У мене скоро вже буде наступний турнір у Румунії. Він стартує через два тижні. Після того, в грудні – Інтелектуальні ігри в Китаї. А в січні – за традицією – один із найсильніших у світі відкритих турнірів у Гібралтарі.

- А чи гратиме на Гібралтарі Марійка?

- Так, змагатиметься не лише там, а ще й у Китаї.

- Це дуже приємна новина. Відверто кажучи, ми вже скучили за її шаховими виступами… Чи не думали ви над можливістю працювати з постійним тренером високого класу, таким як Володимир Тукмаков, Олександр Білявський чи Йосип Дорфман?

- У світі є багато фахівців високого класу. Якби була змога, я лише за. Але всі вони коштують надто дорого. І, на жаль, на сьогодні, я не маю такої можливості.

- Ваші пропозиції по вдосконаленню шахового життя в Україні?

- Це глобальне питання. Зокрема, було б добре, якби шахам приділяли більше уваги, проводилися б міжнародні шахові турніри високого рангу.

БАТЬКИ Й ДОСІ НАМ АКТИВНО ДОПОМАГАЮТЬ, ВИРІШУЮТЬ БАГАТО НАШИХ ПРОБЛЕМ

- Хто ваш улюблений шахіст (минулого та сучасного)?

- Одного мені важко назвати. Я, звичайно, слідкую за усіма відомими шахістами. Також, ясна річ, я вивчала творчість видатних шахістів минулого. В різні часи то були різні шахісти. Наприклад, Гаррі Каспаров чи Роберт Фішер. Подобався Михайло Ботвинник. Серед сучасних шахістів, звичайно, Магнус Карлсен. Багато хто грає в цікаві шахи, зокрема Веселін Топалов або Шахріяр Мамедьяров. Але важко когось одного виділити.

- Чи є у вас подруги серед шахісток, і чи можливо таке взагалі? Я, звичайно, не маю на увазі Марійку. Відомо, що у вас із сестрою теплі стосунки.

- З Марійкою нам, насправді, дуже пощастило. Разом граємо, разом їздимо на турніри. Щодо близьким подруг, то їх, дійсно, важко мати, якщо ви конкуруєте. Але таких колег – дуже багато, і ми часто зустрічаємося, бо граємо в одних турнірах. Можна сказати, що на найвищому рівні у нас із дівчатами непогані стосунки.

- Чи багато читаєте книжок? Є у вас улюблені письменники?

- Книжок не дуже багато читаю, якщо не брати до уваги шахових. Тому, швидше за все, улюблених письменників у мене немає.

- Яку музику ви любите?

- В принципі, це залежіть від настрою. Інколи – класичну, інколи – поп-музику.

- Які художні галереї запам’яталися більш за все?

- Звичайно, подорожуючи по турнірах, довелося відвідувати і галереї, і музеї. Якось, на Гран-прі, навіть змагалися в галереї. Це було у Вірменії – невеличке містечко, але грали в галереї. Також, коли були в Голландії, то відвідували на вихідних музей у Харлемі. Нещодавно, в Монако (на чемпіонаті Європи) грали у дуже гарному театрі прямо біля їх знаменитого казино.

- Але чи маєте ви час на це?

- У тім-то й справа, що, коли ми на турнірах, то часу вільного не вистачає.

- Батьки були вашими першими тренерами?

- Так, саме вони прищепили нам із Марійкою любов до шахів, були першими тренерами. Вони займалися нами із самого дитинства і тепер допомагають своїми порадами, вирішують технічні питання.

- Який був ваш улюблений предмет у школі?

- У початкових класах мені легко давалася математика. А в старших – іноземні мови. Я навчалася у філологічному класі.

- А якими мовами ви володієте нині?

- Окрім української та російської, ще й англійською та німецькою, поки грала за Словенію (Анна Музичук виступала за збірну Словенії з 2004 по 2013 роки. – Укрінформ), то навчилася й словенської.

- Тобто у вас у вжитку досить багато мов.

- Так, мені подобаються іноземні мови.

- Які риси в людині ви цінуєте більш за все?

- Напевно – чесність, відкритість, порядність. Це перше, що спало на думку.

Петро Марусенко, міжнародний майстер, тренер ФІДЕ 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-