Україна навчилася відбивати російські інформатаки - керівник Центру‌ ‌стратегічних‌ ‌комунікацій

Україна навчилася відбивати російські інформатаки - керівник Центру‌ ‌стратегічних‌ ‌комунікацій

Укрінформ
Інформаційна політика Росії на сьогодні є агресивною та спрямованою на супровід гібридної війни проти України. Водночас Україна за останні роки навчилась протистояти дезінформації.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час вебінару «Ефективна ‌ ‌протидія‌ ‌дезінформації:‌ ‌Міжнародні‌ ‌та‌ ‌українські‌ ‌тенденції» заявив ‌ ‌‌керівник‌ ‌Центру‌ ‌стратегічних‌ ‌комунікацій‌ ‌та‌ ‌інформаційної‌ ‌безпеки‌ ‌при‌ ‌Міністерстві‌ ‌культури‌ ‌та‌ ‌інформаційної‌ ‌політики‌ Ігор‌ ‌Соловей.

«Особливістю сучасної інформаційної політики Росії є її агресивність, її мілітаризованість і присутність мови ненависті та нагнітання атмосфери ворожнечі, що може привести до війни», - зазначив Соловей.

За його словами Росія ставиться до інформації не як до поширення певних знань, а як до одного з інструментів війни. Існує відповідна термінологія «інформаційне забезпечення бойових дій», і саме це зараз спостерігається в російських медіа, наголосив Соловей, додавши, що наразі триває інформаційне забезпечення гібридної агресії Росії проти України.

Читайте також: Відповідь на тотальне втручання РФ: Ткаченко прокоментував указ про Стратегію інформбезпеки

Водночас він зазначив, що не варто драматизувати, адже Україна не програє інформаційну війну, а вже навчилась їй протистояти.

«Ми навчилися відбивати зовнішні інформаційні атаки, ми можемо їх розрізняти і ми можемо їх нейтралізувати», - запевнив ‌‌керівник‌ ‌Центру‌ ‌стратегічних‌ ‌комунікацій‌.

Від 2014 року Україна накопичила суттєвий досвід в протистоянні російській агресії, а протидія інформаційним атакам відбувається за чотирма напрямками: перший – це заборона «ворожих голосів», друге – це створення альтернативного контенту, третє – це медіаосвіта, аби кожен громадянин боровся самостійно з ворожими фейками, і четверте – це стратегічна комунікація. Саме оперативне і правдиве роз’яснення найбільш ефективно працює на суспільство.

Соловей також звернув увагу, що попри великі ресурси, які Російська Федерація виділяє на «інформаційне бомбардування», це працює лише в короткостроковій перспективі, натомість у світі російській пропаганді вже мало хто вірить.

Читайте також: Керівник Центру інформбезпеки: Стратегічні комунікації - важливий елемент національної безпеки

Учасники вебінару також наголосили, що дезінформація є загрозою сучасного світу, яка підриває демократичні принципи, є небезпечною для прав людини, породжує напругу в суспільстві та зневіру в державних процесах. Тож, українці повинні усвідомлювати, що збройна агресія супроводжується дезінформацією, що дезінформація є складовою можливого вторгнення, а дезінформатор використовує різні техніки, в тому числі й нахабні методи, які шокують й дезорієнтують людей. Експерти звернули увагу, що дезінформатори можуть використовувати патріотичні гасла й патріотичну символіку. Крім того, наразі вивчається новий вид маніпуляцій, коли в 70% правди додається 30% неправдивої інформації. У цьому випадку людям дуже складно ідентифікувати маніпуляції.

Українська влада та суспільство повинні навчитись спростовувати дезінформацію всіма можливими засобами і ресурсами – як в медіа, так і в соцмережах та під час спілкування з оточуючими, відзначили учасники вебінару.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці грудня минулого року низка регіональних інформаційних проєктів оголосили про створення мережі з протидії дезінформації, підписавши відповідний меморандум. До мережі з протидії дезінформації долучилися 10 інформаційних ресурсів у регіонах. Аудиторія створеної мережі становить 4-5 млн людей на рік (600-700 тис., часом до 1 млн споживачів інформації на місяць). У планах мережі за 2022 рік - збільшити охоплення ще на 2 млн користувачів. У рамках проєкту регіональні ЗМІ виступають як майданчик для поширення правдивої інформації, так і продукують власний контент із протидії дезінформації.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-