«М’яка сила» Кремля в дії: як Росія експортує свій «культурний продукт» в Україну

Ми іноді думаємо, що російська пропаганда – це винятково Кисельов і Соловйов, відверто брехливі, самовпевнені й брутальні. Але в інформаційній війні використовується й інша зброя, яка, власне, й зброєю не здається, так собі – розважалівка. Вона діє «м'яко», але вражає не менше. Про це – в публікації, підготовленій Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Російський репер і відеоблогер Моргенштерн Алішер (справжнє ім'я – Алішер Валєєв), який планував відвідати Україну в червні з трьома концертами, повідомив, що тур, ймовірно, буде скасовано. Несподівану зміну планів Моргенштерн пояснює тим, що йому насправді страшно їхати з туром в Україну. Втім наразі квитки на концерти прокремлівського репера, який популяризує Путіна й Кадирова, все ще лишаються в продажу. Більше того, нещодавно кафедра міжнародних відносин Київського національного університету культури та мистецтв оголосила розіграш квитків серед студентів у своєму інстаграмі. 

22-річний виконавець з Уфи набув величезної популярності серед російських підлітків і молоді й продовжує розширювати свою аудиторію, зокрема орієнтуючись на російськомовну публіку віком приблизно 12-19 років. Перший візит Моргенштерна в Україну відбувся в грудні 2019 року. Тоді репер вирішив проводити концерт в Одесі, незважаючи на загальнонаціональну жалобу за загиблими в пожежі. Він вкрай зневажливо прокоментував трагедію, назвавши траур «показухою».

*  *  *

Проте інфопривід уже створено, а візит прокремлівського виконавця в Україну розглядався як цілком реальний протягом досить тривалого часу. І справа не лише в цьому конкретному гастрольному турі, адже аналогічно з виступами інших зірок російського шоубізнесу, питання виходить далеко за рамки дискусії про музичні стилі й уподобання. 

Мова йде про вплив російської пропаганди із застосуванням інструментів так званої «м’якої сили». Які з них використано у випадку з Моргенштерном?

Некритична аудиторія

Вплив здійснюється переважно на дуже молоду аудиторію, для якої кумирами і найбільшими авторитетами є популярні відеоблогери, тік-токери й виконавці на кшталт Моргенштерна.

Непрямий вплив

Показово, що Росія реалізує експорт свого «культурного продукту» непрямим шляхом: адже ніхто з російських виконавців не закликає до військової агресії й любові до Путіна просто зі сцени. Натомість артисти зазвичай пропагують «єднання народів», аргументуючи нібито наявністю «спільного культурного простору». 

«Аполітичність»

Раніше, коментуючи можливість виступу в окупованому Криму, Моргенштерн виявив бажання приїхати, проте зазначив, що в такому разі в’їзд в Україну йому, скоріш за все, буде заборонено. Іншими словами, для репера питання суверенітету України не постає в принципі – набагато важливішою є можливість мати вихід на українську аудиторію загалом. 

Захоплення Путіним «як людиною, а не політиком»

В інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю репер схвально відгукується про Володимира Путіна. Він акцентує на тому, що російський президент заслуговує на повагу саме через свої особисті риси й авторитет, а не «які-небудь політичні дії». 

При цьому Моргенштерн ще зовсім недавно грав роль «опозиційного репера», виступаючи на боці Олексія Навального. Втім, наразі Моргенштерн висловлює свою симпатію путінському режиму, а віднедавна – офіційно займає посаду директора по роботі з молоддю в Альфа-банку.

Про близькість Моргенштерна до кремлівського оточення свідчать і зовсім неприховані факти. Наприклад, Артем Клюшин, який очолює рекламне агентство репера, наразі є чинним працівником адміністрації президента РФ. Більше того, сам виконавець відкрито говорить про свій зв’язок з родиною глави Чечні Рамзана Кадирова, який виступає його прямим спонсором. Російський репер займався піаром родини Кадирова і наближених до неї осіб з метою розкрутки їхніх акаунтів у соцмережах.

*  *  *

Виступи прокремлівських виконавців в Україні уможливлюють просування Росією таких наративів як «один язык», «одна страна» і «братский народ», а з легкої руки пропагандистів ще й ніби підштовхують до роздумів: «Якщо ми слухаємо одну музику, то чому мусимо воювати?»

Непрямі методи пропаганди і застосування впливу на широкі аудиторії в «привабливій» формі – як в історії з Моргенштерном – прийнято вважати ключовими елементами «м’якої сили».  Використання таких методів складає  загрозу національній безпеці країни, адже, на відміну від відкритої пропаганди, ця загроза є прихованою. 

За запитом Радіо Свобода навесні 2020 року Службою безпеки України було здійснено перевірку щодо недопущення репера в Україну. У відповідь в СБУ повідомили, що підстав для відмови у в’їзді знайдено не було.

Катерина Кістол, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки