Верховний суд звернеться до КСУ через карантинні обмеження
За відповідне рішення під час пленуму у п'ятницю проголосували 156 суддів ВС, повідомили Укрінформу у пресслужбі суду.
"Передбачені урядом протиепідемічні заходи, пов’язані із самоізоляцією, обмежують право особи на свободу пересування. Також обмеження діяльності авіаперевізників, закриття пунктів пропуску через кордон прямо суперечать конституційним гарантіям. Цим порушується право осіб вільно залишати територію України, яке може бути обмежене лише законом, а не актами уряду. Так само рішенням органу виконавчої влади не можна встановлювати обмеження права громадян на мирні зібрання", - вважають судді.
Зазначається, що згідно з Конституцією, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Однак установлені урядом положення щодо самоізоляції осіб, які досягли 60 років, а також дозвіл одним суб’єктам господарювання працювати, а іншим – ні, суперечать цим гарантіям.
Крім того, йдеться у поданні пленуму ВС, акти Кабміну обмежують інші конституційні права, що можливо лише в умовах надзвичайного або воєнного стану: права на підприємницьку діяльність і на доступ до медичної допомоги.
У ВС вказують, що аналіз окремих положень постанови Кабміну від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392, та розпорядження КМУ від 14 березня 2020 року № 287-р "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а також окремих норм Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" дають змогу зробити висновок, що їхня сутність і практична реалізація не відповідають Конституції.
Так, законом № 553-IX внесено зміни до ст. 25 Бюджетного кодексу та встановлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються норми ч. 1 ст. 25 цього Кодексу. Цією частиною передбачено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Прийняття зазначених змін призведе до невиконання рішень судів, що суперечить положенням ст. 129-1 Конституції, відповідно до якої судове рішення є обов’язковим до виконання, вважають у ВС.
Водночас, на думку пленуму ВС, законом № 553-IX, яким до завершення карантину обмежено заробітну плату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, а також народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.
Аналіз відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про те, що це обмеження торкнеться лише 1% фактично працюючих державних службовців. При цьому аналіз спеціального законодавства, яким визначено рівень оплати праці, зокрема, членів КМУ, народних депутатів, прокурорів, показує, що більшість працівників бюджетних установ та органів державної влади взагалі не зазнають негативних наслідків у питаннях матеріального забезпечення у зв’язку з прийняттям закону № 553-IX.
Тому, вважають у ВС, цим законом здійснено непропорційне зменшення суддівської винагороди порівняно з матеріальним забезпеченням інших працівників бюджетних установ, а це, у свою чергу, порушує засади незалежності суддів.
Пленум ВС попросив КСУ визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада на позачерговому засіданні 13 квітня ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (законопроєкт 3279-д), яким пропонується скоротити дохідну частину на 119,75 млрд грн, а видаткову - збільшити на 82,4 млрд грн.
Також у держбюджеті передбачено, що з 1 квітня зарплата всіх державних службовців в країні, в тому числі і членів наглядових рад державних компаній, не перевищуватиме 47 тис. грн.
