Через рішення КСУ "зависли" 500 повних перевірок е-декларацій — НАЗК
"Національне агентство позбавлене можливості встановлювати ознаки незаконного збагачення в рамках розпочатих цього року 500 повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Констатуємо, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 26 лютого, яким визнано неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, встановити ознаки незаконного збагачення у деклараціях за 2015 – 2018 роки більше неможливо", - йдеться у повідомленні.
У НАЗК зауважили, що агентство готове долучитися до експертизи внесених до Верховної Ради законопроектів "задля зміцнення юридичних конструкцій".
"Вважаю надважливим питанням запровадження у Кримінальному кодексі статті щодо незаконного збагачення посадовців усіх рівнів та встановлення відповідальності за вказаний злочин", – заявив голова Національного агентства Олександр Мангул.
За його словами, Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, розглядає дві можливі моделі врегулювання цього питання.
Як зазначають у НАЗК, з урахуванням позиції Конституційного Суду України незаконним збагаченням може бути визначено:
- збільшення у власності в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів у значному розмірі, що перевищує її дохід;
- придбання майна, збільшення вартості цього майна особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що значно перевищує законні доходи особи, якщо ці дії вчинено без установлених законом, іншими правовими актами або правочинами підстав.
Голова НАЗК також зазначив, що криміналізація такого діяння як незаконне збагачення є одним із зобов’язань, яке Україна взяла на себе при ратифікації Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), Додаткового протоколу до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 191), вона також визначена рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та інших міжнародних інституцій.
