18 лютого. Пам’ятні дати

18 лютого. Пам’ятні дати

3446
Ukrinform
Три роки тому (2014) в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності

У період 18-20 лютого 2014 року в центрі столиці загинули більше ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам. Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, спільно з «тітушками», грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальні набої та зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи. Як наслідок, того дня на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 10 осіб, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості. У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані. На сьогодні Генпрокуратура розслідує понад дві тисячі епізодів у справі щодо злочинів на Майдані в період з 30 листопада 2013-го до 20 лютого 2014 року. Частину справ за подіями тих днів вдалося довести до суду. Зокрема, підозру повідомили командирам львівських і харківських «беркутівців», а також командиру роти харківського «Беркуту» – до суду направлені обвинувальні акти щодо них. Керівнику СБУ в Києві і Київській області інкримінують організацію незаконного проведення антитерористичної операції – штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого. Загалом розслідування у справі подій 18 лютого в Маріїнському парку, на вулицях Грушевського та Інститутській завершено щодо п’ятьох «беркутівців», ще шість високопосадовців перебувають у розшуку. Як відомо, 28 листопада у Святошинському суді Києва відбулося судове засідання у справі п’яти колишніх співробітників спецпідрозділу «Беркут», яких звинувачують у розстрілі протестувальників на Інститутській, на якому допитали у якості свідка екс-президента Віктора Януковича. Притягнення до відповідальності ймовірних організаторів розгону Майдану – справа надзвичайно складна, адже значна частина з них утекла за кордон, зокрема до Росії. До сьогодні Генпрокуратура повідомила про підозри низці тодішніх високопосадовців. Зокрема, екс-президенту Віктору Януковичу, екс-главі уряду Миколі Азарову, екс-генпрокурору Віктору Пшонці, екс-секретарю Ради національної безпеки та оборони Андрію Клюєву, екс-міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку та його заступнику Віктору Ратушняку. Однак брак політичної волі та належних ресурсів гальмує швидке та ефективне розслідування.

Два роки тому, 18 лютого 2015 року, після тривалої оборони Дебальцевого українські військові залишили місто. У січні-лютому 2015 року відбулася головна битва між українською армією та російсько-терористичними військами. До цього часу сили АТО протягом дев’яти місяців забезпечували ізоляцію кризового району на сході України та не допускали його розширення на решту території держави. Починаючи з травня 2014 року штабом АТО було проведено понад 40 операцій з визволення території Луганської та Донецької областей від незаконних збройних формувань. Більшість із них була успішною, у тому числі визволення міста Дебальцевого у липні 2014 року. Черговий виток загострення обстановки в районі АТО відбувся у січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, маючи підтримку підрозділів Збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцівський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки під час переговорного процесу стосовно особливого статусу Донбасу, амністії для бойовиків, а також термінів і порядку проведення виборів до органів місцевого самоврядування. Безпосередньо в район Дебальцівського виступу у лютому 2015 року російсько-терористичні війська стягнули понад 19 тис. осіб, яким протистояли у секторі «С» 13 тис. українських військових, з яких безпосередньо в районі Дебальцевого – близько 4700 бійців. Українські захисники мужньо вели важкі бої з противником.  Саме значні втрати, нанесені агресору, примусили його відмовитися від подальших наступальних дій. Враховуючи, що підрозділи сил АТО на Дебальцівському напрямку виконали усі визначені завдання, а також обстановку, що склалася, о 13:00 18 лютого 2015 року Верховний Головнокомандувач віддав наказ скоординувати під керівництвом начальника Генштабу операцію із планового організованого виходу українських військ з Дебальцевого. За даними Генерального штабу ЗСУ під час бойових дій в районі Дебальцевого у період з 15 січня по 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 – взято в полон та 18 зникли безвісти. За весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 та було поранено 331 військовослужбовців ЗСУ. Значними були втрати українських військ в озброєні. Близько 30% техніки було знищено противником або виведено з ладу силами наших підрозділів. За ведення бойових дій в районі Дебальцевого державними нагородами України нагороджено 379 військовослужбовців (у тому числі 136 - посмертно), а відзнаками Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ - 450 осіб. У зв’язку з другою річницею виведення  українських військ із Дебальцевського плацдарму в Києві 18-го лютого відбудеться пам’ятна хода. Її учасники пройдуть центральними вулицями до Софійської площі під прапорами бойових з’єднань, бригад і батальйонів, які брали участь у боях за Дебальцеве. Опісля на Софійській площі відбудеться концерт, під час якого покажуть фото і відео, відзняті учасниками тих трагічних подій.

Ювілеї дня:

165 років від дня народження Віктора Григоровича Матюка (1852–1912), відомого українського композитора, теоретика музики. Закінчив Львівську духовну семінарію. Був сільським священиком на Львівщині. Серед творів: кантата «Гамалія», музика до мелодрам «Капрал Тимко» і «Наші поселенці»; солоспіви («Веснівка», «Із сльозою в оці відійду», «Родимий краю»), хорові збірки.

95 років від дня народження Хелен Герлі Браун (1922-2012), американської журналістки, письменниці та публіцистки. Понад 30 років очолювала журнал Cosmopolitan (з 1965 р.). За її редакторства журнал став одним із наймасовіших і найпопулярніших глянцевих видань Америки. Відомою Хелен Браун стала в 1962 році після виходу першої книжки «Секс і самотня дівчина». Активно займалася благочинністю. На початку 2012 року пожертвувала 30 мільйонів доларів Колумбійському і Стенфордському університетам на заснування інституту медіа-інновацій, названого на честь чоловіка – Девіда Брауна (відомий американський кінопродюсер, помер у 2010).

85 років від дня народження Мілоша Формана (1932), чеського і американського кінорежисера, сценариста. З 1967 року працює у США. Зняв фільми «Чорний Петро», «Любовні походеньки блондинки», «Відрив» (Гран-прі МКФ у Каннах, 1971), «Волосся» (премія «Давід Донателло», 1979), «Пролітаючи над гніздом зозулі» (премії «Оскар», 1976; «Золотий глобус», 1976; «Давід Донателло», 1976; BAFTA, 1977), «Регтайм», «Амадей» (премії «Оскар», 1985; «Золотий глобус», 1985; «Сезар», 1985; «Давід Донателло», 1985), «Вальмон», «Народ проти Ларрі Флінта» (приз «Золотий ведмідь» МКФ у Берліні, 1997; премія Європейської кіноакадемії за визначні досягнення у світовому кінематографі, 1997; премія «Золотий глобус», 1997), «Примари Франсіско Гойї». Лауреат міжнародної премії Франца Кафки.

65 років від дня народження Джеймса Мейса (1952-2004), американського історика, дослідника голодомору в Україні. В одній із своїх статей Д. Мейс так пояснив, чому голодомор став справою його життя: «Мене часто запитують: чому саме я, корінний американець, і навіщо це мені було треба? Не раз мені хотілося запитати у відповідь: а що потрібно було мільйонам росіян, євреїв, вірменів, зрештою, українців у цій далекій, Богом забутій країні – моїй Америці? Тому що американські громадяни українського походження вимагали досліджень, і мені судилася така доля, що ваші мертві обрали мене. І так само, як не можна займатися історією голокосту і не стати хоч би напівєвреєм, так само не можна займатися історією голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем».

Роковини смерті:

50 років з дня смерті Роберта Оппенгеймера (1904-1967), видатного американського фізика, громадського діяча, першого директора (1943) Національної лабораторії в Лос-Аламосі, наукового керівника американського проекту зі створення атомної бомби. Виступив проти створення водневої бомби і в зв’язку з цим у 1953 р. (у роки маккартизму) був відсторонений від секретної роботи. Реабілітований через 10 років. Автор книг «Наука і загальноприйняте розуміння», «Неупередженість», «Деякі роздуми про науку і культуру». Засновник наукової школи в Берклі.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-