Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності - 24.01.2017 14:02 — Новини Укрінформ
Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності
Серед кандидатів до Верховного Суду є судді «на лексусах»
24.01.2017 14:02 3180

- Складно оцінити те, що почалося, але зупинилося на самому старті. Воно не стало ефективним через те, що були конституційні обмеження щодо неможливості звільнити суддю за результатами такого оцінювання, навіть якщо його майно явно суперечило його останнім доходам, явно його перевищувало. Ви пам'ятаєте, що було з такими суддями, їх посилали назад у школу суддів довчатися. Були гіркі жарти, що суддів учили краще ховати майно, це довчання фактично не принесло жодних результатів. Тому, здається, що це кваліфікаційне оцінювання, принаймні в тій формі, в якій воно було, не стало ефективним. Зараз ситуація змінилася. Зараз змінили Конституцію, тепер є така підстава для звільнення судді, як неможливість доведення законного походження свого майна, і це дуже здоровий імпульс. Також з'явилася Громадська рада доброчесності з реальними повноваженнями. Тож, сподіваюся, що зараз, кваліфікаційне оцінювання буде набагато більш ефективним. Хотілося принаймні, щоб воно таке було. А далі будуть інші кроки в судовій реформі.

- Але що буде далі з суддями, які пройшли з, умовно назвемо - «когорти  Царевич», вона ж пройшла атестацію досить упевнено?

- Ні, її вже звільнив Президент за порушення присяги. А щодо інших, давайте дивитися конкретно. Важливо розуміти, що та ситуація, в якій ми знаходимося, ті закони, які ми маємо на сьогодні, відповідають європейським стандартам. Наші судді, на жаль, сьогодні зловживають цими європейськими стандартами і використовують їх для того, щоб захистити самих себе, не згадуючи, що вони робили у минулому. Це хиби нашого законодавства. І нагадаю, що так само багато ми чуємо нарікань на Кримінально-процесуальний кодекс - від органів слідства і прокуратури, мовляв, цей КПК не дозволяє так ефективно притягати людей до кримінальної відповідальності. Це також європейський стандарт, не можна, щоб було суперлегко притягати людей до кримінальної відповідальності тільки тому, що так хоче прокуратура. За аналогією: не повинно бути умов, щоб легко звільнити суддю. Але у випадку, якщо суддя все-таки вчинив або вчинила провопорушення, за яке підлягає звільненню або не може довести походження свого майна, тоді це має працювати. Це досить складний шлях і непростий, і довгий, і ми його маємо пройти. Можу навести контраргумент для скептиків.

- Але ви співпрацюєте з НАБУ?

- Звичайно, ми взаємодіємо з НАБУ. Ми домовилися з НАБУ, що у нас також буде обмін інформацією і нашими висновками щодо кандидатів на посаду судді й суддів. Весь масив інформації, який буде тільки доступним, ми опрацюємо, і вже на підставі цього масиву інформації наша задача ухвалити.

-  А ваш попередній висновок: з тих 650 людей, які кандидують, чи є судді "на лексусах"?

- Є судді "на лексусах", є судді з мільйонами, є судді з будинками, є судді з великою кількістю майна. Постає питання щодо суддів: воно вимагає набагато вищого стандарту звітності й відкритості. Є кандидати інші, які не є суддями, вони адвокати або науковці. З ними набагато складніше, щодо них набагато менше інформації, але немає жодної гарантії, що вони набагато більш доброчесні, ніж судді. Тому питання їхньої оцінки також постає. Є також судді, й багато таких є, щодо яких поки що не знайдено інформації якоїсь такої, яка дискредитує, тому це абсолютно широка вибірка.

- Там є бідні кандидати?

- Є такі, які, згідно з деклараціями, не мають багато майна. Знову ж таки, один із суддів, ми точно знаємо, що на ньому дуже мало майна. Але, виявляється, що на його синові, який ніколи не працював, який є студентом, є п'ять квартир. Є також судді, й багато таких, щодо яких нічого не виявлено, і я сподіваюся не буде виявлено, тому що все-таки нам треба, щоб хтось працював у судах першої інстанції в тому числі. Ми зараз не готові дати статистику - чи судді першої інстанції є.

- З яких областей кандидати до Верховного суду?

- Напевно, найбільше з Києва, і це зрозуміло, тому що в Києві знаходяться вищі суди, багато суддів з яких подалося на конкурс до Верховного Суду. Найменше з Хмельницької області, якщо я не помиляюся - з Хмельницької області тільки 4 кандидати. 

- Так. Він вже має працювати.

- Цей орган не стане повторенням органу-попередника, ВРЮ?

- Важливе питання і досить змістовне. По-перше, неможливо навіть порівняти нинішню Раду правосуддя з тим складом Вищої ради юстиції, який був до Майдану. Я нагадаю, там були присутні такі особи, як Ківалов, Колесніченко, Лукаш, Портнов, Лавринович, Пшонка, Ренат Кузьмін, тобто оці люди нам призначали суддів. У нинішньому складі набагато менше одіозних персон. Точно там є особи, які вже власними позиціями, публічними думками, власною діяльністю показали, що вони є достатньо прогресивними, і вони готові боротися за правду в цьому органі. Але, на жаль, їх меншість. І як буде далі, подивимося. Подивимося, як Вища рада правосуддя після прийняття нового закону буде діяти. Бо після Майдану Вища рада юстиції не притягла тих суддів, яких очевидно треба було притягати до відповідальності. Нова Рада правосуддя - одночасно і можливість, і ризик. Ще шестеро членів Вищої ради правосуддя мають бути дообрані на з'їзді суддів, який має відбутися 14-15 березня, з числа діючих суддів. Це європейський стандарт, знову ж таки, який нам каже про те, що у Вищій раді правосуддя має бути більшість суддів, обраних самими суддями.

Я особисто думаю, що це певно одна з найбільших помилок чи не найбільша помилка, яку ми зробили в цій судовій реформі.

- Чому?

- Тому що в теперішньому стані судової системи, з теперішнім складом судової влади, якому суспільство довіряє повністю менше, ніж на 1 відсоток, повністю довіряє 0,7%, частково довіряє 8% (оце рівень довіри до судової влади), давати вибрати собі делегатів, які їх же мають потім, скажімо, притягати до дисциплінарної відповідальності, звільняти, переводити, підвищувати, - це ми створюємо ще додатково кругову поруку. Мало ймовірно, що на цьому з'їзді будуть обрані ті судді, які будуть готові самостійно змінювати систему. Ми через якийсь час зрозуміємо, що просто цей орган не працює в такому складі, і нам потрібно знову змінювати Конституцію для того, щоб це якось працювало. Але слава Богу, повторимося, є Громадська рада доброчесності, яка має трохи збалансувати оцей, скажімо так, суддівський корпоративізм і з точки зору громадськості має оцінити принаймні - чи є в суддів доброчесність чи нема.

- Давайте про Конституційний Суд.

- Конституційний Суд - це спільна сфера діяльності з нашими експертами з конституційного права. І щодо проекту закону про КС є проблема, там повністю спотворена процедура конкурсного добору на посади суддів Конституційного Суду. Змінами до Конституції, які були, тепер у Конституції, вимагається конкурсний добір, але законопроект замість конкурсного добору пропонує лише оцінку певними конкурсними комісіями, кожна з них буде діяти при Президенті, при Верховній Раді, при з'їзді суддів. За задумом авторів законопроекту, кожна комісія просто оцінить кандидатів якимось чином, і з того самого списку вони зможуть вибирати далі будь-кого на власний розсуд, тобто фактично законопроектом нівельована повністю ідея конкурсного добору. І ті політичні органи, які мають призначати суддів Конституційного Суду, могли би призначити тільки серед переможців цього конкурсу суддів. Це найбільша проблема нового проекту. Але є ще кілька питань, зокрема, щодо строків розгляду конституційних скарг і конституційних подань.

Закон про люстрацію два роки висить у повітрі в Конституційному Суді

Деякі скарги, подані два роки тому, не розглядаються. Конституційний Суд сам може собі вирішити - чи він зараз розглядає це, чи він зараз розглядає інше. Закон про люстрацію два роки висить у повітрі в Конституційному Суді, і кожен раз не зрозуміло, в будь-який день може бути ухвалено рішення щодо відповідності або невідповідності його закону. Це створює величезну невизначеність в принципі щодо нашої правничої системи. Тому законопроект передбачає обмеження строку розгляду конституційної скарги, але не передбачає, коли Конституційний Суд має приступити до розгляду, має почати розглядати, що фактично є тотожним тому, що взагалі жодних строків не було встановлено. Я думаю, нам передує чимало дебатів щодо цього всього, побачимо в якому вигляді це все буде.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>