Президент Кравчук запропонував Фокіну подати у відставку, і той написав заяву про вихід на пенсію. Пізніше Фокін згадував: «Мої наміри проводити реформи виважено, без застосування "шокової терапії", були розцінені як вичікування, сподівання на повернення старих часів, а принцип "не нашкодь" - як нерішучість».
Наступного дня весь Кабінет Міністрів склав свої повноваження. Виконуючим обов'язки прем'єр-міністра, до обрання нового, став перший віце-прем'єр Валентин Симоненко.
13 жовтня 1992 року український парламент за поданням президента Кравчука затвердив на посаді прем’єр-міністра Леоніда Кучму. Свій вибір Кравчук пояснював так: «Леонід Кучма в полі мого зору перебуває вже понад рік. Десь півроку тому я рекомендував його Фокіну на першого віце-прем'єра. З Леонідом Даниловичем навіть відбулася розмова, але він тоді відмовився.
До речі, вагався він і тепер, самі ж чули, мабуть, як він про це сказав на засіданні парламенту: Президент його умовив. У нас була дуже серйозна, відверта розмова, Леонід Данилович висловлював сумніви щодо того, чи зможе впоратися з такою ношею. Я знаю його як досвідченого керівника великого колективу, фахівця, наділеного широкими знаннями, зокрема в економіці, випробуваного практика. Як бачите, не можна сказати, що Кучму знайшли випадково».
11 листопада
В Україні створена компанія UMC - перший мобільний оператор. Наступного року, 1 липня, UMC запускає першу мережу стільникового зв'язку аналогового стандарту NMT (аналоговий зв'язок 1G). Того ж дня перший дзвінок робить Президент України Леонід Кравчук, він зателефонував Послу України в Німеччині Івану Піскову.
12 листопада
На території України повністю припинено обіг радянського рубля. Починаючи з 23-ї години єдиним законним засобом платежу стали купони багаторазового використання.
IV Всеукраїнський з'їзд Народного Руху України перетворив НРУ на політичну партію, а її головою обрав В'ячеслава Чорновола.
26 січня 1993 року
Віктор Ющенко став головою Національного банку України, замінивши на цій посаді Вадима Гетьмана. До обрання Ющенко був заступником голови банку "Україна".
24 лютого
Президентським Указом засновано Академію медичних наук. 2 березня постановою Кабміну президентом-організатором Академії був призначений академік Олександр Возіанов.
6 березня
У Макіївці в обстановці суворої таємності відбувся перший етап Всеукраїнської конференції комуністів, яка продовжила свою роботу 19 червня в Донецьку. Це зібрання дало змогу, не зважаючи на заборону діяльності КПУ, яку звинуватили в підтримці «ГКЧП», формально відродити структури Компартіїї в Україні. Ініціативну групу з відновлення КПУ очолив Петро Симоненко, на весну 1993-го він був першим секретарем Донецького обкому забороненої політичної сили.
Вже у жовтні 1993 року Компартія була зареєстрована Мін'юстом.
2 квітня
У Києві колишній музей Леніна перетворено на «Український дім», що нині є міжнародним виставковим центром для проведення найрізноманітніших заходів - конгресів, форумів, конференцій, виставок, урочистих церемоній, презентацій.
7 червня
На Донбасі розпочався наймасовіший страйк шахтарів за всю історію України. Приводом для невдоволення стало багаторазове підняття урядом державних цін без відповідної індексації заробітної плати. Страйк почали робітники шахти імені Засядька (очолюваної Юхимом Звягільским), але він швидко поширився на інші шахти та підприємства Донбасу. Загалом за час страйку з 7 по 20 червня у ньому взяли участь 230 з 250 шахт, близько 40 шахтобудівних управлінь, 400 підприємств металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, інших галузей.
Були висунуті не лише економічні, але і політичні вимоги, зокрема провести референдум щодо недовіри Президенту та Верховній Раді. Йщлося і про надання регіональної автономії Донбасу.
Вже наступного дня, 8 червня, до Донецька прибула урядова комісія на чолі з віце-прем'єром Віктором Пинзеником, проте комісія відмовилася обговорювати політичні вимоги, що ще більше збурило робітників.
12 червня
Директора шахти ім. Засядька та одночасно міського голову Донецька Юхима Звягільського призначають першим віце-прем'єром України.
Відразу ж Звягільський став наполегливо пропонувати страйкарям сісти за стіл переговорів, і одночасно заручився підтримкою директорів шахт та підприємств Донбасу.
Страйкарі з Донбасу вийшли на марш протесту, і Верховна Рада під їх тиском прийняла рішення про призначення на 26 вересня 1993 року консультативного референдуму щодо висловлення недовіри Президенту і Парламенту. Втім, референдум так і не відбувся.
18 червня
Юхим Звягільський після переговорів з прем'єром Кучмою оголосив, що, окрім збільшення тарифної сітки першого розряду, суттєвого підвищення зарплатні не буде, оскільки «грошей в Україні немає». Наступного дня було укладено угоду між страйкарями й урядовою комісією, наступного дня страйк закінчився.
16 червня
В Києві відкрито посольство Угорщини, яке стало першим іноземним дипломатичним представництвом в Україні.
9 липня
Верховна Рада РФ ухвалила постанову, згідно з якою українське місто Севастополь розглядалося як таке, що має «російський (федеральний) статус» і є «головною базою єдиного Чорноморського флоту».
У відповідь на це Президія Верховної Ради України прийняла Заяву, в якій наголошувалося, що ухвалена парламентом Росії постанова не має юридичної сили і не породжує будь-яких правових наслідків для України. В свою чергу Президент України Леонід Кравчук зазначив, що це є «грубе попрання загальновизнаних норм і принципів міжнародного права». Разом з тим, дії Верховної Ради РФ засудили і президент Росії Борис Єльцин та посол США в Україні, який заявив, що США виступають за недоторканість кордонів відповідно Хельсінкських Угод, а Севастополь є невід'ємною частиною України.
20 липня Рада Безпеки ООН, зібравшись на спеціальне засідання, ухвалила заяву голови РБ ООН, що засуджувала рішення російських законодавців.
16 липня
На базі Луцького педагогічного інституту створено Волинський державний університет.
24 серпня
У Балаклаві під Севастополем на 19 кораблях прикордонних військ України вперше піднято державні прапори і військово-морські стяги України.
Далі буде... ( Про перший рік Незалежності читайте тут )
Світлана Карабань, Євген Якунов. За матеріалами архіву Укрінформу