Після останньої нашої зустрічі з начальником Черкаської ОВА Ігорем Табурцем минув рік. Цього разу ми говоримо про те, коли на Уманщині  відбудують зруйновані російськими ракетами ліцей та багатоквартирний будинок, про відновлення Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», посівну та промислову безпеку регіону.

ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО НА ЧЕРКАЩИНІ МИНУЛОРІЧ ЗРОСЛО НА 17,5%  

- На третьому році війни вам як очільнику області легше чи навпаки?

- Прогнозованіше, бо маємо досвід. Пам'ятаєте всі проблеми, з якими ми стикались: зруйнована логістика, перебої з пальним і світлом? Перша воєнна посівна в умовах дефіциту добрив. Сьогодні знову є проблеми в енергетиці після обстрілів інфраструктури. Однак, із урахуванням досвіду минулих років, ми вживаємо заходів, щоби ставати стійкішими.

Ми мусимо накопичувати матеріально-технічну базу, насамперед – генератори, когенераційні установки. Співфінансуємо закупівлю останніх, щоб, за найгіршого розвитку подій, обласний центр залишався з електроенергією. Робимо це саме сьогодні, щоб отримати все до початку опалювального сезону. Якби спохопилися в червні чи пізніше – могли би не встигнути до початку холодів. Загалом можна сказати, що тепер – легше, бо ми адаптувалися.

- Через Черкащину часто пролітають російські «шахеди». Чи достатньо забезпечені мобільні групи ППО?

- Скажімо так: ми робимо все, щоб наші мобільні групи могли максимально результативно працювати по ворожих повітряних цілях. Крім спеціально створеного зенітно-кулеметного батальйону, маємо мобільні вогневі групи, представлені іншими силами оборони. Вони здійснюють протиповітряну оборону об’єктів, забезпечують захист населених пунктів, об’єктів критичної інфраструктури.

Разом із районами та громадами, соціально відповідальним бізнесом, волонтерами та партнерами забезпечуємо їх необхідним: транспортом, засобами зв’язку, прожекторами та устаткуванням.

- Після першого шоку, спричиненого російським нападом, економіка Черкащини відновила зростання в 2023 році. Зокрема, завдяки релокованим підприємствам. Що чекати в 2024-му? Де ви бачите резерви для зростання промислового виробництва?

- Наші підприємці тримають стрій. Попри складні умови, в яких під час війни опинилась економіка області, зокрема і промисловість, у 2023 році забезпечено зростання промислового виробництва на 17,5%.  Зростання, зокрема, є на підприємствах з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції; харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; у машинобудуванні.

Одна з базових галузей економіки області, звісно, – агропромисловий комплекс, який формує продовольчу безпеку регіону, забезпечує розвиток технологічно пов’язаних галузей економіки. В області є виробництво сільськогосподарського обладнання, що має великий попит як у нашій державі, так і за кордоном.

За підсумками 2023 року, індекс сільськогосподарського виробництва становив 111,1%. Від зовнішньоторговельного обігу продовольчих товарів і сільськогосподарської продукції у 2023 році область отримала 88% від усіх валютних надходжень, обсяг експорту становив понад  мільярд доларів. Зокрема, до країн Європейського Союзу експортовано більше ніж третину продукції рослинного походження, живих тварин, продуктів тваринного походження, а також 11% жирів та олій тваринного або рослинного походження.

РОЗВИТОК ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ПРІОРИТЕТНЕ ЗАВДАННЯ

- Чи є тенденція до появи переробних підприємств на кшталт того, яке відкрили взимку минулого року для перероблення пшона?

- Ураховуючи те, що Європейський Союз остаточно схвалив рішення про продовження ще на рік експорту до країн ЄС товарів без квот і мит, область зможе і надалі нарощувати експорт агропродукції в Європу. Сподіваюся, що й цього року, й наступного ми збережемо тенденцію до нарощення експорту й збільшення валютних надходжень. Особливо, коли щороку збільшується кількість продукції, яка була перероблена тут, на Черкащині.

Розвиток переробної промисловості для нас – пріоритетне завдання. Так ми створюємо додану вартість. У перероблення сільськогосподарської продукції активно включаються й малі підприємства, які залучають урядові програми фінансової підтримки розвитку підприємництва.

Маємо програми грантів для створення або розвитку переробних підприємств у рамках проєкту «єРобота». Цими програмами можуть скористатися нові або вже чинні бізнеси для створення додаткових виробничих потужностей. Держава може профінансувати проєкт до 8 млн грн. І в нашій області вже є такі позитивні приклади.

Якщо говорити про конкретні приклади, то ТОВ «Воля» Золотоніського району отримало грант від USAID Agro на встановлення лінії з дороблення картоплі (йдеться про чищення, нарізання, бланшування, вакуумування, – ред.). Кілька років тому правління однієї з інвестиційних груп ухвалило рішення про будівництво в нас заводу з перероблення кукурудзи. Його запуск заплановано на 2024 рік.

Також цьогоріч за ініціативи Президента України Володимира Зеленського стартував новий проєкт «Всеукраїнська платформа «Зроблено в Україні»». Він спрямований на підтримку внутрішнього виробника і споживачів, а також імпортозаміщення товарів. Напередодні ми були в Каневі, на підприємстві, яке виграло грант із деревообробки. Вони вже мають сучасне обладнання, додаються робочі місця, особливо це стосується внутрішньо переміщених осіб. Більшість виробленої цим підприємством продукції реалізується за межами Черкащини.

Для цього проєкту в області планують відкрити чотири офіси, де підприємці зможуть отримувати комплексні послуги щодо участі в різних державних програмах фінансової підтримки. Це гарний крок для переходу на імпортозаміщення і стимулювання власного виробника.

- Минулого року ми розмовляли про одне з найпотужніших в Україні підприємств – Косарський спиртзавод. Були сподівання, що як не влітку, то восени він відновить роботу. Минув рік, а податкова досі не дала ліцензію. Потенційні 50–60 робочих місць так і не з'явилися. Чому?

- Тепер там завершується реконструкція й паралельно отримують дозволи на спецводокористування, передавання земельних ділянок, свердловин до комунальної власності територіальної громади для подальшого оформлення їх в оренду. У штаті вже працюють близько 30 людей. У квітні підприємство подало документи на отримання ліцензії з виробництва спирту. Тоді ж податкова служба відмовила їм через технічні помилки. Ми зустрічались із власником заводу, необхідний супровід від ОВА він має.

Після усунення недоліків підприємство повторно подаватиметься на ліцензію. Я й надалі триматиму руку на пульсі. Для Кам’янської громади і для самих Косарів це –  бюджетоутворювальне підприємство. Сподіваюсь, що воно запрацює цього року. Амбітний термін – до кінця червня.

НАШ ВНЕСОК ДО УКРАЇНСЬКОГО КОРОВАЮ БУДЕ НЕ МЕНШИЙ ВІД МИНУЛОРІЧНОГО

-  Чи зберігаєте ви оптимізм стосовно обсягів сільськогосподарського виробництва в цьому році? Скільки площ засіяно / планується засіяти? Чи змінилася за два роки структура вирощуваних культур?

- У нас в агросекторі – понад дві тисячі суб’єктів господарювання. Підприємства докладають масу зусиль, щоб адаптуватись до несприятливих умов ведення бізнесу, спричинених війною та погодою. Завдяки цьому маємо потрібні результати.

За низкою показників у 2023 році Черкащина входила до п’ятірки лідерів серед областей України. Ми виростили 4,5 млн тонн зернових та 1,8 млн тонн технічних культур. Для зменшення залежності агровиробництва від погодних умов одними зі стратегічних напрямів розвитку області є меліоративні системи. Площа поливу сільськогосподарських культур в області вже становить 23,1 тис. га.

Посівна кампанія на Черкащині підійшла до завершення. На сьогодні  засіяно 410,2 тис. га ярих зернових і зернобобових культур, або 93% від плану.

Погодні умови в масштабах області не були критичними для росту й розвитку сільгоспкультур та їхньої майбутньої врожайності. Зарано прогнозувати врожай сільськогосподарських культур. Думаю, що наш внесок до українського короваю буде не менший від минулорічного.

- Який тепер стан справ із укриттями для школярів? Коли можна буде очікувати 100% забезпечення? Як організоване навчання в школах і дошкільних закладах?

- Наша мета незмінна – робити все, щоб діти мали змогу навчатися у звичному форматі. Звісно, перша умова – безпека.

На 1 вересня 2022 року ми забезпечили найпростішими укриттями близько 67% навчальних закладів. Тепер ми маємо майже 99% і лише підтримуємо та відновлюємо їх. Упродовж 2023 року за кошти з місцевого бюджету та інших джерел фінансування змонтовано 14 швидкоспоруджуваних захисних споруд. Виконано ремонт 575 укриттів.

За сприяння Міністерства освіти і науки України, у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та першою леді відремонтували укриття у восьми закладах освіти.

У 2023 році завдяки субвенції з державного бюджету розпочали капітальний ремонт двох та будівництво п'яти протирадіаційних укриттів. Тоді громади не встигли закінчити ці роботи, і субвенцію повернули до держбюджету. Однак сьогодні Міністерством освіти і науки України визначено перелік проєктів для надання субвенції у 2024 році. По Черкаській області передбачено завершення будівництва протирадіаційного укриття для однієї зі шкіл Маньківської тергромади. Очікуємо, що в цьому році роботи будуть завершені. Одночасно цьогоріч плануємо виконати поточний і капітальний ремонт 83 найпростіших укриттів.

- За кошти Європейського банку мають відновити ліцей у Паланці Уманського району, який зазнав руйнувань у перші дні війни. Коли почнуться будівельні роботи?

- Проєкт із реконструкції Паланського ліцею реалізується в межах Програми з відновлення України на умовах співфінансування з місцевого бюджету. Загальна вартість проєкту – 152,5 млн грн. У квітні ми отримали дозвіл на виконання будівельних робіт. Тепер вони інтенсивно тривають. Підрядник – потужна компанія, яка має довіру в інвесторів.

- А як із ремонтом школи в Іванівці Херсонської області?

- Свої зобов'язання щодо цієї школи ми виконали повністю. Решту реконструкції фінансуватиме Херсонська обласна адміністрація. На додаток до нашого ремонту, який виконано на 12 мільйонів гривень, вони оновили проєктно-кошторисну документацію. Уманська компанія, яка й починала ремонт, наскільки мені відомо, його і завершуватиме.

- Що зі зруйнованим російською ракетою 28 квітня 2023 року будинком на вулиці Захисників України в Умані, де загинуло 24 людини?

- Це один із пріоритетних проєктів для нас. Реконструкція багатоквартирного житлового будинку в Умані фінансується з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та співфінансування з місцевого бюджету. У 2023 році виготовлено проєкт, 25 вересня минулого року отримали позитивний експертний звіт.

Загальна вартість проєкту – 71,8 млн грн. Узимку була заминка, оскільки аванс, який ми видали, не був вчасно прозвітований. Тепер роботи в розпалі: вже змонтували чотири поверхи у зруйнованому під’їзді, триває утеплення іншого.

Відповідно до календарного графіка – я розумію, що всі хочуть швидше, – роботи виконуватимуть до 31 грудня 2024 року. Потім об’єкт введуть в експлуатацію та мешканці будинку зможуть отримати житло. Сподіваюся, що до початку опалювального сезону готовність сягатиме 99%, залишаться тільки роботи, які можна виконувати в холодну пору року. Частина мешканців повернуться до будинку, інші, якщо зважати на раніше озвучене, збираються продати житло.

- Як справи з амбітними проєктами в кардіологічному центрі та в онкодиспансері? Як скоро матимемо свій лінійний прискорювач?

- 2022 рік мав стати роком медичних проєктів на Черкащині. Через війну пріоритети фінансування змінились. Але ми намагаємось знаходити ресурс і для медичної інфраструктури. У кардіоцентрі, приміром, щорічно проводять більше ніж 1700 операцій, з них понад 300 – на відкритому серці. Словом, тут дуже професійний персонал, його вважають одним із найкращих в Україні.

Тепер наш пріоритет – капітальний ремонт операційної, де проводитимуть втручання на відкритому серці. На перший погляд, тут усе доволі пристойно, але на вимогу часу слід осучаснити. За власні кошти кардіоцентр виготовив проєкт, а також придбав частину медичного обладнання. Загальна вартість проєкту становить понад 11,5 млн грн. Джерела фінансування робіт – гроші місцевого бюджету та власні кошти закладу. Роботи розпочали у травні, планується завершити до кінця липня.

Продовжується реконструкція приймального відділення, що  розпочалась у 2017-му. Це – довготривала епопея, але, сподіваюся, цього року вона завершиться та приміщення введуть в експлуатацію.

Якщо говорити про Черкаський клінічний онкологічний госпіталь, то наша область потрапила в першу четвірку на отримання лінійних прискорювачів, які придбало Міністерство охорони здоров’я України. Ми перебуваємо в тісному діалозі з міністерством і його очільником Віктором Ляшком. Обладнання вже придбано й буде розподілено по областях, залежно від стадії готовності об'єкта. Очікуємо, що в кінці червня отримаємо лінійний прискорювач.

- Ого, як багато ви збираєтесь у червні відкривати! Починаючи зі спиртового заводу й закінчуючи лінійним прискорювачем.

- Це обладнання в області дасть змогу лікувати сучасним методом опромінення близько двох тисяч хворих щорічно. Добудовуємо спеціальний бункер для лінійного прискорювача, його готовність – 80%.

- Цього року святкували 210 річницю з дня народження Тараса Шевченка. Тим часом музей у Каневі кілька років поспіль заливає водою. У музеї в Шевченковому останній ремонт робили в 1999 році. Зрозуміло, що в країні війна, але чи є шанси бодай зрушити ситуацію з мертвої точки?

- Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» у селі Шевченковому та Шевченківський національний заповідник у Каневі перебувають у підпорядкуванні Міністерства культури та інформаційної політики України. Будинок-музей Шевченка Черкаською обласною військовою адміністрацією було визначено таким, який є важливим та потребує реставрації. Він мав бути включеним до проєкту «Велике будівництво».

Ми неодноразово звертались до керівництва профільного міністерства, іноземних інвесторів щодо співфінансування ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах культурної спадщини області.

Щодо Шевченківського національного заповідника у Каневі, то у 2021 році було розпочато реставрацію будинку-музею Т. Г. Шевченка. Однак, у зв'язку з війною та відсутністю фінансування, роботи припинено.

У Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» ми підключили соціально відповідальний бізнес і волонтерів. У співпраці з благодійним фондом «Урожай – Громаді» та громадською організацією «Екологічний рух Черкащини», ТОВ «НВФ Урожай» перешили дах на відтвореній хаті батьків у селі Шевченковому, проводили роботи з ремонту (відновлення) вітряка-об'єкта культурної спадщини в селі Будищі. У 2023 році завершено роботу з усунення всіх розбіжностей, виявлених за даними Публічної кадастрової карти України по чотирьох земельних ділянках. Це дасть змогу робити пристойний проєкт і братися за відновлення, коли буде потрібний фінансовий ресурс. 

Юрій Стригун

Фото: Черкаська ОДА