Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

"Ми ведемо системну роботу для того, щоб уряд, президент і парламент ФРН знали більше і говорили більше про відповідальність перед Україною та необхідність її підтримки зараз - з огляду на відповідальність за те, що Німеччина робила під час Другої світової війни. І ці слова ми вже чули і від федерального президента, і від президентки Бундестагу, і від федерального канцлера під час публічних заходів", - сказав дипломат.

За його словами, зміна історичної оптики розпочалася після того, як наприкінці 2022 року Бундестаг визнав Голодомор геноцидом українського народу.

"Це якраз та стаєрська дистанція, яку ми почали бігти у 2023 році. Ми з нашою посольською командою думали, в який спосіб це робити. Наприкінці 2022 року Німеччина визнала Голодомор геноцидом. І це заклало першу цеглину у фундамент, який ми почали будувати навколо поняття історичної відповідальності Німеччини", - зазначив Макеєв.

Посол також звернув увагу на зміну підходів до відзначення пам'ятних дат Другої світової війни. Він нагадав, що з 2023 року німецька влада забороняє російські акції 8-9 травня біля радянських меморіалів, а українська сторона започаткувала нову традицію вшанування жертв війни.

"Я також ухвалив рішення, що ми будемо покладати квіти не до пам'ятників, де є сталінські цитати і написано "1941-1945", а до монумента Neue Wache - пам'яті жертв воєн і насильства. Разом із представниками німецького уряду та мером Берліна. Це вже стало традицією", - сказав дипломат.

За словами Макеєва, руйнування радянських і російських історичних міфів потребує тривалої роботи.

"Зміна усталених наративів, які просувалися Радянським Союзом, а потім Росією тут, у Німеччині, - це складна і послідовна робота. І моя задача - щоб у німецькому Бундестазі було розуміння і готовність до переосмислення відповідальності Німеччини за злочини Другої світової війни", - наголосив він.

Коментуючи недавню обкладинку журналу Der Spiegel із заголовком про "війну Німеччини проти Росії", посол зазначив, що вона викликала значну дискусію в німецькому суспільстві. "Ця обкладинка спровокувала дуже багато дискусій, у тому числі у фаховій спільноті. Хоча сама стаття дуже добра. Вона пояснює, що відбувалося, критикує Москву, яка намагається спотворити історію і просувати свої неправдиві наративи", - сказав посол.

Водночас він зауважив, що проблема полягає у багаторічному ототожненні Радянського Союзу з Росією.

"Це насправді таке усталене сприйняття: не Радянський Союз, а Росія, не радянський, а російський. Навіть на мовному рівні воно так склалося. І з такими усталеними наративами, на жаль, доводиться працювати і розвінчувати ці міфи. Але я думаю, що реакція німецького суспільства на цей заголовок була якраз дуже правильною", - зазначив Макеєв.

Він додав, що хотів би побачити зміну й у символічному вимірі.

"Хотілося б, щоб найближчим часом якась обкладинка Der Spiegel була із заголовком "Російська війна проти нас". Дуже хотілося б це побачити", - сказав посол.

Більш детально читайте в інтерв'ю на сайті Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, наукова співробітниця Лейбніц-центру досліджень новітньої історії у Потсдамі Франциска Девіс зазначила в інтерв’ю Укрінформу, що до 24 лютого 2022 року в німецькому суспільстві та політиці радянські жертви Другої світової помилково ототожнювалися майже повністю виключно з Росією, тоді як Україна та Білорусь - головні арени нацистської війни та Голокосту - були маргіналізовані.