15-19 квітня 2026 року в Стамбулі відбулася 152-га Асамблея Міжпарламентського союзу (МПС), що, фактично, є «світовим парламентом». Вона зібрала понад 1,5 тисячі делегатів, включаючи понад 720 парламентарів зі 126 країн, зокрема понад 65 спікерів та 46 заступників спікерів. Міжпарламентський союз залишається однією з небагатьох міжнародних платформ, де представлені всі держави, включно з Росією та іншими, що ведуть агресивну політику проти України.
Про виклики цієї роботи, протидію російській пропаганді на полях МПС, роль України у формуванні міжнародної коаліції, діалог із країнами Глобального Півдня, вплив подій на Близькому Сході на світовий порядок денний, а також перспективи реформування міжнародних інституцій – в інтерв’ю Укрінформу розповів перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, який очолив українську делегацію на 152-й Асамблеї МПС.
РОБОТА В МПС СПЕЦИФІЧНА: ТУТ ПРЕДСТАВЛЕНІ ВСІ ВОРОГИ УКРАЇНИ І НЕМАЄ МЕХАНІЗМУ ЇХНЬОГО ВИКЛЮЧЕННЯ
- Пане Олександре, з якими ключовими меседжами та завданнями українська делегація працювала на Асамблеї Міжпарламентського союзу, який фідбек ви отримали? Яке сприйняття України, чи змінюється воно?
- За час повномасштабного вторгнення сформувалася певна стратегія і тактика роботи на асамблеях Міжпарламентського союзу. Варто зазначити, що Міжпарламентський союз – це своєрідний “світовий парламент”. Кожна країна делегує сюди своїх парламентарів. Тут немає механізмів виключення або зупинки дії делегації, як в інших асамблеях. Тому тут присутні всі можливі наші вороги, починаючи від Російської Федерації, закінчуючи Іраном. Тому робота тут специфічна, і відбувається за кількома напрямами.
Передусім, це напрям безпосередньо роботи з документами цієї організації. Це великі масштабні резолюції, які охоплюють питання планетарного рівня: війни, конфлікти, екологія, безпека, штучний інтелект. Все те, що зараз турбує людство. У нас потужна багатопартійна делегація, яка розуміється на внесенні та відстоюванні правок. Тому ми активно працюємо в комітетах. Цьому сприяє як парламентський досвід, так і досвід роботи в МПС. Майже в кожній резолюції ми відстоюємо згадки про вторгнення Росії в Україну, наслідки цього вторгнення для цивільного населення, для світової безпеки тощо.
Також ми працюємо на напрямі політичного діалогу, проводимо двосторонні зустрічі. Для України це одне з небагатьох місць, де можна протягом двох-трьох днів зустрітися з дуже багатьма делегаціями. Ми зазвичай плануємо тут десятки зустрічей, і це насамперед країни незахідного світу, бо з європейськими колегами у нас є можливість бачитися частіше в Києві і Європі. Ми працюємо з країнами Африканського континенту, з Латинською Америкою, Азією, Австралією та навіть Океанією. З усіма ними знаходимо спільну мову, доносимо інформацію про Україну, обмінюємося думками.
Пишаємося тим, що свого часу в 2022-му провели дві термінові резолюції щодо України із засудженням російської агресії. І це на той момент для багатьох країн тут було достатньо сміливим кроком.
КРАЇНИ ПЕРСЬКОЇ ЗАТОКИ ЦІНУЮТЬ ГОТОВНІСТЬ УКРАЇНИ ДІЛИТИСЯ ДОСВІДОМ ТА ДОПОМАГАТИ
- Як вплинули події на Близькому Сході на порядок денний сесії? Чи відчуваєте ви зменшення уваги до подій в Україні?
- Звичайно, ця 152-га сесія Асамблеї проходить під знаком подій у Перській затоці. Там зараз великі загрози для світової безпеки. Ми це відчуваємо. Але Україна є надійним новим партнером для цих країн, що знайшло відображення в нашій роботі. На запит Бахрейну, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів ми зустрілися з їхніми парламентськими делегаціями. При цьому це був найвищий рівень: спікери, віцеспікери. Обмінялися думками, ще раз підтвердили нашу та їхню готовність співпрацювати в оборонній сфері вже на рівні парламентів.
- Отже, можемо резюмувати, що події у Перській затоці збільшили інтерес країн тієї географії до України та її досвіду?
- Насправді інтерес до України був завжди. Дуже багато країн у світі перший рік нам співчували і цікавилися, чим допомогти. А зараз чимало цікавляться, як ми взагалі вистояли проти такого великого противника і продовжуємо стояти. Події у Перській затоці за дуже короткий відрізок часу дали можливість іншим країнам відчути те, як ми живемо вже більше чотирьох років. Вони зрозуміли, що в українців сьогодні можна запитати і як із цим жити, і як із цим боротися. А українці вже мають, на жаль, цей досвід, здобутий ціною великих жертв, і готові ним ділитися. Країни Перської затоки цінують готовність України ділитися досвідом та допомагати.
РОБОТА В МПС МІСТИТЬ ПРОСВІТНИЦЬКУ СКЛАДОВУ, СПРЯМОВАНУ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ
- Якраз про те, як Україна живе і бореться протягом останніх чотирьох років, був «сайд-івент» на полях Асамблеї, організований нашою делегацією.
- Багато колег по МПС відвідали наш захід. Присутні відзначили, що для них, хто проживає у комфорті та безпеці, це була можливість зануритися і перенестися візуально в те середовище, в якому живуть українці.
Ми робимо такі заходи майже на кожній асамблеї. Наша так звана “геополітична група” в МПС (це як фракція в парламенті), складається з країн Європи, Канади, Австралії, Туреччини. Вони всі наші союзники, і вони завжди розуміють, що наші івенти варто підтримати й отримати інформацію з перших рук про події в Україні, про зміну обстановки тощо.
Ми організовували сайд-івенти по розмінуванню, питанню депортації дітей, порушенню прав кримських татар у Криму і руйнуванню там культурного спадку. Цього разу після найскладнішої зими за весь час повномасштабного російського вторгнення ми розповіли про вплив війни на цивільне населення, про виживання в умовах холоду, відсутності електроенергії, перебоїв із водопостачанням. Також показали короткий, але дуже щемливий документальний фільм “Fight and Dance” про події у Сумах на Великдень 2025. Там показано, як молоді українці живуть і розвиваються, незважаючи на війну.
У заході як спікер взяв участь голова латиноамериканської групи МПС – сенатор Хосе Мануел Рохо Едвардс Сільва з Чилі. Він, до речі, нещодавно отримав з рук міністра закордонних справ України орден «За заслуги» III ступеня, тому що він дуже багато зробив для нас тут і в Чилі теж. Також на заході були представники арабської групи, віцеспікер парламенту Катару, керівники Секретаріату МПС.
- І президентка МПС теж приходила, що свідчить про рівень уваги…
- Так, але якраз до пані Тулії Ексон маємо певні питання. Дякуємо за участь в нашому сайд-івенті, але дуже хотілося б, щоб за період президентства, який спливає восени, вона здійснила візит в Україну. Адже пані президент неодноразово бувала в РФ і навіть зустрічалася з Путіним.
РОСІЯ ВИКОРИСТОВУЄ МАЙДАНЧИК МПС ДЛЯ ПІДТРИМКИ ЛЕГІТИМНОСТІ ТА ПРОПАГАНДИ
- Ви підкреслили участь Росії в МПС. Наскільки сильний вплив має російська пропаганда на платформі МПС? І чи цей «невізит» президентки в Україну має якийсь зв'язок?
- Росія використовує майданчик МПС у своїх цілях, зокрема для підтримки легітимності й просування власного бачення подій, у тому числі інструментами пропаганди. Бо це один із небагатьох майданчиків, де Росія ще досі представлена. Зараз вона має певне сприяння і з боку пані президентки МПС.
Не можу сказати, що МПС відверто проросійська, хоч такі твердження з’являються час від часу в інформаційному просторі, але це дуже специфічна організація з певними специфічними ідеями. Тому ми проводимо тут певну просвітницьку роботу. Дуже багато країн та цілі регіони, на жаль, досі перебувають або під впливом російської пропаганди, або просто не до кінця розуміють справжню причину війни, природу цього конфлікту. Дехто досі не знає про імперські замашки Росії, бажання захопити і знищити нашу державу, ідентичність українців. Тому важливо про це говорити на майданчику МПС, і ми це робимо.
- Ви зауважили, що це специфічна організація, яка має відповідні ідеї. Про що саме йдеться?
- Наприклад, одна з ідей, яку просувають тут, – це цінності БРІКС, організації, яку формують Росія, Бразилія, Індія, ПАР, Китай. Її позиціонують як об’єднання більшості світу за кількістю населення. Можливо, це арифметично і правда, бо навіть у G20 західний світ займає меншу частку. Але ж його вплив нікуди не зник, і говорити про арифметичну кількість як про перевагу не є логічним. Зараз, з чинною президенткою, МПС може виглядати такою, що симпатизує Росії, якщо ототожнювати МПС із президентом. Але Союз – це ширше поняття, ніж президент. Тут закладені принципи ротації: кожен наступний президент має бути з іншої “геополітичної групи”. До цього президентом був Дуарте Пачеко з Португалії. Він повністю нас підтримував, багато разів бував в Україні. Тоді розмов про проросійськість МПС було менше. У жовтні цього року буде обрано нового президента.
МПС ПОТРЕБУЄ РЕФОРМ, ЯКІ ДУЖЕ ВАЖКО РЕАЛІЗУВАТИ ЧЕРЕЗ БЮРОКРАТІЮ ТА НЕГОТОВНІСТЬ ДІЯТИ РІШУЧЕ
- Україна ці резолюції проводила, але згодом наголошувала на невиконанні Росією резолюцій МПС? Чи є реакція МПС на це невиконання?
- Реакція мінімальна, бо будь-яке рішення в МПС – це тривалі дискусії за участю всіх країн. Це складний процес. Насправді для можливості дієвої реакції потрібні зміни в Статуті. Вже багато років говорять про необхідність цих змін, створюють комісії, навіть напрацьовували проєкти змін. Ми це питання просували, наполягали на відповідальності за невиконання рішень. Але це губиться в бюрократії. Це структура при ООН, фактично, парламентський вимір ООН. І багато гарних ініціатив губиться у нескінченних обговореннях. Коли ми говоримо про реформу ООН, це теж складно через присутність Росії в Радбезі. Тут подібна ситуація. Навіть робочі групи з реформ часто не дають результату. Але Україна знаходить свої шляхи. Ми активно працюємо, збираємо голоси, формуємо коаліції, ведемо переговори. Інші так себе не поводять, а ми діємо як у своєму парламенті. І нас через це хоч і критикують, але сприймають серйозно. Ми не можемо дозволити собі бути тихими. Маємо привертати увагу до тих порушень правових норм, беззаконня та жорстокості, які Росія здійснює в Україні. Ми – представники країни, яка потерпає від агресії, тому маємо право говорити правду на повний голос, і ми це робимо.
- Ви зауважили про складність реформування МПС та ООН. Але безпекова ситуація в світі набуває загрозливого характеру, зокрема через те, що ООН не може виконати своїх функцій. Як вважаєте, чи можливо загалом реформувати ООН і МПС у нинішніх умовах?
- Хотілося б, щоб це було можливо без нової великої війни. Ми нікому не бажаємо того, що переживаємо нині. Але чи є у світі ресурс для таких змін – важко сказати. Можливо, ці процеси вже незворотні, починаючи з подій у Грузії та Україні. Можливо, ні. Хотілося б, щоб були зворотні.
Якщо додати нові виклики – штучний інтелект, глобальні ризики – може виявитися, що ООН, яка нездатна ефективно реагувати, поступово втратить свою роль. Зараз вона функціонує завдяки програмам, внескам і системі, вибудуваній десятиліттями. Вона працює вже 80 років і працює непогано, але чи здатна вона працювати у нинішньому форматі у світі, що суттєво змінився з часу створення ООН? Це питання відкрите.
- На майданчику МПС за закритими дверима відбулася зустріч групи по Україні. Що там обговорювали і чи задоволені ви результатом?
- Зустріч була закритою, й умовою такого формату є необговорення її змісту. Цю групу по Україні створили у 2022-му році. Це майданчик, де ми порушуємо здебільшого гуманітарні питання. Це платформа для донесення інформації: про звільнення полонених, повернення дітей, припинення обстрілів. Група працює як посередник. Ми озвучуємо свою позицію, вони можуть передати її російській стороні. Не приховуватиму, що були спроби посадити нас за один стіл із росіянами – ми послідовно відмовляємося. У нас є офіційна переговорна група, інших форматів на інших майданчиках не передбачено.
- Чи може парламентський вимір якимось чином сприяти мирним перемовинам?
- Ми підтримуємо участь у переговорній групі Давида Арахамії, голови фракції монобільшості. Ми йому довіряємо.
- Про роль парламентів у мирному врегулюванні йдеться в підсумковій декларації Асамблеї МПС у Стамбулі, зокрема про підтримку режимів припинення вогню, засудження порушень гуманітарного права і т.д. Загалом це формулювання «за мир у всьому світі»…
- Це очікувана консенсусна резолюція про роль парламентів у мирному врегулюванні. Фактично, за неї не голосували тільки РФ, Іран і ще пару країн. У ній є про мультилатералізм і активну роль парламентів. Це правильно і важливо. Але питання в тому, наскільки такі підходи актуальні зараз? Подібні структури, як МПС, потребують часу для адаптації до нових умов, і ми, як українська делегація, будемо цьому сприяти.
Ольга Будник, Стамбул
Фото автора та facebook.com/oskorniyenko