Кислиця розповів, як успішний досвід 2022 року допоміг Україні зламати плани Росії та Білорусі в ООН
Про це написав у Фейсбуці перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, передає Укрінформ.
«Пишаюся колегами, з якими працював як постпред при ООН, і їх вмінням застосовувати знання і досвід роботи на практиці. Особлива вдячність моїй колезі в МЗС Марʼяні Беці. Як і 24 березня 2022 зараз ще раз вдало був використаний прийом блокування і недопущення до голосування альтернативного проєкту», – зазначив дипломат.
Він нагадав, що тоді йшлося про проєкт Південно-Африканської Республіки: 24 березня 2022 року Генасамблея ухвалила проєкт резолюції «Гуманітарні наслідки агресії проти України» 140 голосами «за». Тоді українська делегація домоглася зняття з розгляду альтернативного документа ПАР, наголосивши на його схожості з російським текстом та відсутності консультацій з Україною. У підсумку Асамблея проголосувала за недопущення цього проєкту до розгляду.
Кислиця відзначив, що чергова перемога української делегації стала можливою завдяки вмілому застосуванню правил процедури, інституційній пам’яті та досвіду, набутому за роки повномасштабної агресії. У цьому контексті він також нагадав настанову колишнього постпреда України при ООН ексміністра закордонних справ Геннадія Удовенка: «В ООН з кондачка нічого не буває і не робиться».
Як повідомляв Укрінформ, Генеральна Асамблея ООН ухвалила ініційовану Україною та групою держав резолюцію «Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль з вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи». За проголосували 97 країн, проти – вісім, утрималися – 39.
Проти резолюції висловилися Росія, Білорусь, Китай, Північна Корея, Нікарагуа, Нігер, а також США.
У документі наголошується на «серйозній стурбованості» у зв’язку з пошкодженням 14 лютого 2025 року нового безпечного конфайнменту над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС унаслідок атаки російського дрона, що «поставило під загрозу десятиліття міжнародного прогресу в убезпеченні об’єкта». При цьому вказується на необхідність підтримки міжнародної спільноти у відновленні об’єкта.
Також документ передбачає написання назви Chornobyl англійською мовою згідно з українською транслітерацією замість Chernobyl. Відповідно, слід виправити назву Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу, який відзначається щорічно 26 квітня.
