Верховний суд просить КСУ оцінити конституційність судової реформи
Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення у п’ятницю, 8 жовтня, проголосували 129 суддів.
“Наше звернення до Конституційного Суду базується на тому, щоб убезпечити реформу від порушень Конституції, аби її результати були сталими і не були зруйновані у майбутньому... Цей крок для того, щоб кожна дія Етичної ради не оскаржувалася до суду, і ми не стали відповідальними за скасування тих рішень, які будуть прийматися без врахування вимог Конституції. Це необхідно для суддів усіх судів, які хвилюються з приводу свого фінансування, з приводу того, що у судах пусті крісла і нікому здійснювати правосуддя. Отже, це необхідно, для того, щоб судова влада була непорушною”, - зазначила під час свого виступу на пленумі голова ВС Валентина Данішевська.
Вона розповіла, що протягом останніх трьох тижнів у Офісі Президента були зустрічі за участі представники Ради суддів, Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, парламенту, уряду, представників міжнародних організацій і послів країн Великої сімки, на яких обговорювалися норми спірного закону.
“Весь цей час ми намагалися зменшити рівень недовіри один до одного і вибудувати подальші кроки таким чином, щоб реформа досягла своєї мети без шкоди для здійснення правосуддя судами, які працюють у неповному складі. Можу сказати, що це були безуспішні перемовини”, - зазначила голова ВС.
Водночас Данішевська зауважила, що міжнародних партнерів вдалося переконати у тому, що судова влада не перешкоджає реформі, а Рада суддів обере своїх представників до Етичної ради до кінця жовтня.
“Успішним просуванням перемовин було те, що представники міжнародної спільноти сприймали наші занепокоєння і говорили про те, що до Етичної ради будуть представлені досвідчені представники інших країн, які діятимуть відповідно до Конституції”, - сказала голова ВС.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Пленум Верховного Суду переніс на 8 жовтня розгляд питання про звернення до КС щодо конституційності норм закону про порядок обрання і призначення членів ВРП.
На початку серпня Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Документ передбачає конкурсні засади добору кандидатів для призначення членом ВРП.
Відповідно до закону, має бути створена Етична рада, яка повинна визначати, чи відповідає кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, й надати список кандидатів, котрі рекомендуються для призначення на посади членів ВРП.
До складу Етичної ради мають входити три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів, одна особа, запропонована Радою прокурорів, одна особа, запропонована Радою адвокатів, одна особа, запропонована президією Національної академії правових наук.
Закон містить положення, відповідно до якого Етична рада протягом шести місяців з дня її утворення має оцінити відповідність критеріям професійної етики та доброчесності членів Вищої ради правосуддя (крім голови Верховного Суду), призначених до набрання чинності цим законом. За результатами такого одноразового оцінювання Етична рада може рекомендувати органу, який призначив члена ВРП, звільнити його.
Також у документі визначено порядок діяльності Служби дисциплінарних інспекторів ВРП як самостійного структурного підрозділу, призначення дисциплінарних інспекторів за результатами конкурсу, їхній правовий статус та повноваження.
10 вересня партнери України представили виконувачу обов’язків голови Вищої ради правосуддя два спільних списки міжнародних експертів для їх відбору і призначення до Етичної ради при Вищій раді правосуддя та відбіркової комісії при Вищій кваліфікаційній комісії суддів.
Члени Ради суддів на засіданні 13 вересня відмовились делегувати своїх представників до Етичної ради, яка має перевіряти на доброчесність кандидатів та членів ВРП.
