Брехня у деклараціях: комітет ВР узгодив компромісний законопроєкт

Брехня у деклараціях: комітет ВР узгодив компромісний законопроєкт

Укрінформ
Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності узгодив компромісний законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації і рекомендував парламенту ухвалити його за основу та в цілому.

Таке рішення члени комітету ухвалили на засіданні 3 грудня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначив голова комітету Денис Монастирський, узгоджений проєкт закону щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації є компромісним і напрацьований на базі відповідних законопроєктів Президента №4434 та робочої групи з урегулювання конституційної кризи №4441.

"Умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей від 4000 прожиткових мінімумів карається штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади. Такий компроміс досягнутий", - зацитував Монастирський положення узгодженого проєкту.

Пізніше народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №4460-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

Проєкт закону 3 грудня одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву.

Як ідеться в пояснювальній записці, законопроєктом пропонується внести зміни до примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) "Порушення вимог фінансового контролю", які уточнюють суб’єктів цього правопорушення, а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції.

Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

У зв’язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (в частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).

Проєктом закону пропонується виключити з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість доповнити кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність: у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, це каратиметься у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Читайте також: Арахамія не виключає, що Рада завтра розгляне законопроєкт про брехню в деклараціях

Також ККУ доповнюється статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, необхідні зміни пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу, передбачивши, що кримінальні провадження за статтями 366-2 та 366-3 ККУ підсудні Вищому антикорупційному суду.

Пропонується передбачити, що досудове розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-2 та 366-3 ККУ здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро.

Читайте також: Е-декларації: Рада запевнила послів G7, що шукає «антикорупційні» компроміси

Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Члени робочої групи до 1 грудня мали підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.

Робоча група 30 листопада зареєструвала законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Читайте також: Через рішення КСУ закрили 103 справи про недостовірне декларування - САП

Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Читайте також: В «Слузі народу» кажуть, що ув'язнення за брехню у деклараціях не працювало

Також у парламенті 5 листопада зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», у якому пропонується збільшити з 10 до 12-ти мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують передбачити, що Регламент КСУ затверджується законом.

Президент Володимир Зеленський 27 листопада зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4434 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-