У Комітеті виборців розповіли про законодавчі спекуляції депутатів на темі коронавірусу
Про це повідомляє Комітет виборців України.
«З моменту введення карантину народні депутати зареєстрували півсотні (55) законопроєктів, направлених на боротьбу із коронавірусною хворобою COVID-19. Із них 21 законопроєкт передбачав економічну підтримку певних груп населення (підприємців, пенсіонерів, безробітних тощо). КВУ проаналізував вказані ініціативи на предмет їх реалістичності, а саме, чи передбачили народні депутати кошти на їх реалізацію», - йдеться в повідомленні.
За даними КВУ, половина законопроєктів (10 із 21) подані народними депутатами без жодного фінансово-економічного обґрунтування. У Пояснювальній записці до кожного з них вказано, що «законопроєкт не потребує видатків із Державного бюджету України», хоча на практиці вимагає коштів на реалізацію. Ще частина депутатів формально заповнили відповідну графу, однак не вказали в ній жодних конкретних цифр чи розрахунків.
Серед прикладів законодавчих спекуляцій на темі коронавірусу в комітеті навели наступні: законопроєкт №3306-1 (Н. Королевська, Ю. Солод). Пропонується у зв’язку з карантином запровадити одноразову грошову допомогу для непрацездатних осіб. Вказано, що проєкт не потребує додаткових витрат Державного бюджету України. Законопроєкт №3306 (С. Мінько, Г. Вацак, І. Колихаєв). Пропонується здійснити одноразову доплату певним категоріям пенсіонерів у зв’язку з карантином. Ініціатори зазначили, що фінансові розрахунки має здійснити Кабмін. Законопроєкт №3329 (К. Нестеренко, Д. Чорний, В. Бородін, А. Поляков). Передбачено звільнення від оподаткування доходів медичних працівників. Вказано, що проєкт не потребує додаткових витрат Державного бюджету України. Законопроєкт №3293 (Д. Чорний). Пропонується звільнити до 1 липня 2020 року від сплати податків і зборів платників податків, діяльність яких була призупинена на період карантину. Вказано, що проєкт не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
У Комітеті виборців наголосили, що при цьому деякі народні депутати стали авторами відразу кількох проєктів законів щодо протидії коронавірусу. Так, народний депутат Дмитро Чорний («Слуга народу») став співавтором 7 проєктів законів, що стосуються протидії коронавірусу. При цьому деякі з них депутат зареєстрував одноосібно, без інших колег.
«Тема коронавірусу прямо позначилася на законодавчій роботі парламенту. Фактично кожна фракція запропонувала своє бачення боротьби з пандемією. Однак також було зареєстровано значну кількість авторських законопроєктів, які переважно базувалися не на фінансових розрахунках, а на бажаннях народних депутатів. В результаті законопроєкти виглядали не як готові до реалізації документи, а як посібники із побажань політиків. При цьому значну кількість авторських проєктів зареєстрували депутати «Слуги народу», що виглядає дивно, враховуючи, що монобільшість мала б працювати в унісон з урядом, який є основним центром вироблення рішень і володіє необхідною інформацією та розрахунками. З огляду на це хотілося б розуміти, чи були авторські законопроєкти депутатів монобільшості погоджені з Кабінетом міністрів, зокрема, з Міністерством фінансів; чи належним чином було прораховано наслідки від їх прийняття для економіки; чи ці законопроєкти були позицією фракції, чи є суто авторським напрацюванням і власним баченням депутатів», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.
Він також наголосив, що коли депутати подають законопроєкт, який, до прикладу, звільняє від сплати податків певну групу населення, то вони мають чітко вказати, про яку кількість громадян йдеться, скільки в результаті недоотримає держбюджет і звідки взяти кошти, щоб компенсувати різницю. Те ж саме, якщо пропонуються будь-які види доплат, адже тоді депутат має вказати, звідки взяти кошти на їх реалізацію і про які суми йдеться.
У КВУ також нагадали, що відповідно до ч. 3 ст. 91 закону «Про Регламент Верховної Ради», якщо законопроєкт може призвести до зміни показників бюджету, народний депутат зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки. Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету або збільшення витрат бюджету, до законопроєкту мають подаватися пропозиції змін щодо скорочення витрат бюджету або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету.
