Глава МЗС Румунії назвав "нормальною практикою" видачу українцям румунських паспортів

Глава МЗС Румунії назвав "нормальною практикою" видачу українцям румунських паспортів

8106
Ukrinform
Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану не бачить проблеми у тому, що його країна видає паспорти громадянам України попри існуючу заборону на це в українському громадянстві.

Про це він заявив у Чернівцях на спільній з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 "Що стосується подвійного громадянства, не існує жодних норм міжнародного права або певних практик, які не дозволяли б чи забороняли подвійне громадянство. Це право кожної держави - надавати просте єдине чи подвійне громадянство", - сказав Мелешкану.

Він також відмовився назвати кількість уже виданих громадянам України румунських паспортів, пославшись на норму румунського законодавства, яке забезпечує міжнародне право на захист особистих даних. 

Насамкінець Мелешкану зауважив, що не розуміє "інтересу до цього питання на сьогоднішній зустрічі".

Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін, спілкуючись з журналістами після зустрічі з головою Чернівецької ОДА Олександром Фищуком, заявив, що видача паспортів Румунії не допоможе румунській громаді досягти євроінтеграції.

"Я, як правило, намагаюся не проводити паралелі, оскільки вони в міжнародних відносинах недоречні, але хочу згадати, що я сказав у Будапешті, коли мене запитали щодо аналогічної ситуації з Угорщиною. Я сказав чітко: я вважаю, що угорській громаді шляхом видачі паспортів допомогти не вдасться. І євроінтеграції цій громаді таким чином не досягти. Так само ми ведемо діалог з нашими румунськими друзями. І я так само казав і попередникам пана Мелешкану, і пану Мелешкану: шляхом видачі паспортів ми не досягнемо євроінтеграції румунської громади. Ми це досягнемо шляхом входження України до Європейського Союзу",  - наголосив Клімкін.

У цьому контексті він нагадав, що його румунський колега на урочистостях з нагоди відкриття школи у селі Йорданешти зазначив, що Україна буде членом Євросоюзу.

"І саме це – шлях уперед. Румунія, до речі, дуже послідовно це підтримує. І я вважаю, що тільки це - шлях уперед, а не якась роздача паспортів десь під столом. Це всі питання, які обов’язково у нашому дружньому діалозі – так само, як і питання про закон "Про освіту" - будуть врегульовані", - зазначив глава МЗС.

Читайте також: Глава МЗС Румунії назвав питання мови в освіті основним у відносинах з Україною

Як відомо, Румунія активно видає румунські паспорти громадянам України. За румунським законодавством, право на отримання громадянства, у тому числі, мають прямі нащадки людей, які проживали на території нинішньої Чернівецької області з 1918 до 1940–го року, які на той час входили до складу Румунії.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком 30 березня 2017 року запропонував укласти двосторонню угоду про подвійне громадянство для етнічних угорців у Україні. 

У березні 2017 року Президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект, відповідно до якого громадянин, який добровільно набув громадянства іншої держави, вважається таким, що надав згоду на припинення громадянства України. Водночас профільний комітет Ради рекомендував цей законопроект до повторного першого читання і виступив проти автоматичного позбавлення громадянства України.

Питання щодо видачі Угорщиною та Румунією паспортів громадянам України загострилося на тлі ситуації навколо ухваленого 5 вересня 2017 року Верховною Радою закону про освіту.

Проти імплементації певних його положень, зокрема ст. 7 щодо мови освіти в Україні, виступили Угорщина й Румунія. Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти і науки провести щодо закону консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи.

28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін передав закон на розгляд Венеціанської комісії.

8 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо "мовної статті" закону "Про освіту". На думку Комісії, для виконання цієї статті закону в її нинішньому вигляді Україна має повною мірою використовувати гнучкість при ухваленні імплементаційного законодавства, продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови, та покращити якість викладання останньої. Висновок Венеціанської комісії не зобов'язує Україну вносити зміни до закону.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-