Рада торік ухвалила 14 євроінтеграційних законів, ще 40 чекають розгляду - експерт

Рада торік ухвалила 14 євроінтеграційних законів, ще 40 чекають розгляду - експерт

639
Ukrinform
Верховна Рада минулого року ухвалила 14 євроінтеграційних законів, ще близько 40 таких законопроектів очікують на розгляд у парламенті. 

При цьому в Україні зростає прагматизм щодо євроінтеграційних законодавчих ініціатив - і це важливо для вітчизняної економіки, сказав у коментарі Укрінформу координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції Денис Черніков.

"Протягом 2017 року ухвалено лише 14 євроінтеграційних законів (у 2016 році - близько 20), так, ми відстаємо за темпами євроінтеграції, але серед прийнятих новел є кілька надважливих – вони суттєво збільшують можливості вітчизняного експорту, отже, Україна вчиться вибудовувати пріоритети, діяти прагматично у відносинах з партнерами, і це головне", - зазначив експерт.

Черніков звернув увагу, що серед ухвалених 14 законів є 6 так званих ратифікаційних, що підтверджують участь України у міжнародних угодах, договорах з європейськими агенціями, і саме вони відкривають нові можливості для української економіки. Зокрема, приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження сприятиме експорту до третіх країни, з якими ЄС має угоди про вільну торгівлю (серед перспективних галузей – деревообробна промисловість, машинобудування, легка промисловість). Також Україна стала учасницею програми ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу" (COSME), що відкриває доступ до європейських фінансових ресурсів безпосередньо для бізнесу. Безумовно, буде багато розчарувань, українським підприємцям ще доведеться багато вчитися тому, якими мають бути правила та стандарти ведення бізнесу, звітності, щоб отримувати кошти за програмами ЄС – і це головний виклик після того, як Україна отримала шанс долучитися до цих програм, вважає експерт.

Читайте також: Перед Україною не розстеляють червону доріжку з написом "євроінтеграція" – Президент

Серед тих близько 40 євроінтеграційних законопроектів, які очікують розгляду у Верховній Раді, є низка складних документів, базових для певних галузей, і вони потребують виваженого розгляду, адже йдеться про наближення до стандартів ЄС, тобто про нові можливості виходу на ринки Євросоюзу. Зокрема, це законопроекти про електронні комунікації, транспорт, про сферу поводження з відходами та інші екологічні ініціативи – відповідні новели є нагальними, і парламент повинен розглянути їх терміново.

Також невідкладно має бути ухвалено законодавчий пакет у сфері захисту інтелектуальної власності, затримка вже призвела до останнього попередження від уряду США: низка українських товарів буде виключена з режиму безмитного ввезення, якщо Україна не вживатиме дієвих заходів щодо врегулювання проблеми виплати ренти власникам авторських прав.

"Деякі законопроекти очікують розгляду у ВР по два-три роки, наприклад, відсутність єдиної концепції щодо електронних комунікацій не дозволяє ухвалити виважений законопроект і як наслідок Україна не може інтегруватися до спільного цифрового ринку об’єднаної Європи. Таких прикладів, коли амбіції окремих стейкхолдерів заважають розвитку цілих галузей, на жаль, доволі багато", - констатував координатор ПЕГ.

Парламентська експертна група з євроінтеграції створена у червні 2015 року за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції. ПЕГ проводить експертизу поданих до ВР законопроектів на відповідність європейському праву. Експертиза здійснюється за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках проекту "Громадська синергія".


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-