Росія дала громадянство іще двом колишнім "беркутівцям" - Горбатюк - 20.02.2017 13:21 — Новини Укрінформ
Росія дала громадянство іще двом колишнім "беркутівцям" - Горбатюк

Росія дала громадянство іще двом колишнім "беркутівцям" - Горбатюк

1021
Ukrinform
Російська Федерація дала громадянство іще двом працівникам Київського спецпідрозділу "Беркут". 

Про це повідомив в інтерв'ю Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

"Нещодавно прийшли відповіді стосовно іще двох «беркутівців». Вони отримали російське громадянство. Тобто наразі громадянство РФ мають уже 14  «беркутівців» та 2-м надали притулок", - сказав він.

 Горбатюк розповів, що Генпрокуратура РФ відмовилася їх видати, але повідомила, що готова прийняти кримінальні провадження для розслідування в рамках існуючої міжнародної практики. "Але ми стверджуємо, що «беркутівці»  не позбавлялися громадянства України і відповідно безпідставно набули громадянство Росії. Ми і надалі маємо право притягувати їх до відповідальності та застосовувати до них процедуру так званого заочного судочинства", - зазначив він.

Водночас керівник Департаменту спецрозслідувань наголосив, що до чинного закону про заочне судочинство необхідно вносити зміни.

"У травні 2016 року до  Кримінально-процесуального кодексу внесли зміни про заочне судочинство, які  запровадили тимчасову процедуру строком до 15 квітня 2017 року. У цих змінах визначено, що однією з підстав для початку процедури спеціального розслідування є, коли особа перебуває у розшуку шість місяців або підтверджене її перебування на території іншої країни. Формально «беркутівців» та інших розшукуваних осіб  можна заочно судити за цією нормою. Але я звертаю увагу, що вона прописана таким чином, що створює  передумови для скасування вироку як незаконного виключно через порушення процедури, зокрема через наявність  ознак вибіркового правосуддя", - вважає він.

Крім того, зазначив Горбатюк, за цією тимчасовою нормою не зрозуміло, що має відбутися до 15.04.2017 - звернення до суду чи вирок, а це свідчить про правову невизначеність норми, що є порушенням принципу верховенства права. Також - наявні порушення прав підозрюваного, а також встановлення необхідних особливостей для оскарження заочного вироку.

"Ці порушення вимог Конституції  і Конвенцій про права людини створюють підстави для визнання незаконними вироків українських судів  у Європейському суді з прав людини.  І це з урахуванням того, що Кримінально-процесуальним кодексом не передбачено повернення справ на дорозслідування після того, як вони  направлені до суду. Тобто, якщо справа розвалюється в суді, можна тільки або закрити її, або винести виправдувальний вирок, і додаткових доказів у ній не збереш, і попередні огріхи виправити вкрай важко", - додав він.

Як повідомлялося, десять колишніх бійців київського спецпідрозділу «Беркут», яких підозрюють у розстрілі 48 активістів Євромайдану 20 лютого 2014 року, отримали російське громадянство. Ще двоє мають дозвіл на проживання у статусі біженців.

У Святошинському суді розглядається справа п'яти  колишніх співробітників "Беркута" Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і Олега Янишевського. Суд продовжив їх арешт до 17 березня.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>