Александер Вінніков, голова представництва, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні
Ми маємо бути готові захистити населення країн-союзників
18.10.2016 18:05 3734

- Я можу відзначити два ключові напрямки в цьому пакеті. По-перше, це підтримка реформ в Україні. У тих секторах, де ці реформи відбуваються. І тут ми кажемо про те, що необхідно посилити значення такого ключового принципу як  демократичний контроль та цивільний нагляд у секторі безпеки. 

І другий напрямок - це підтримка проектів та програм для зміцнення потенціалу та розбудови спроможностей. Тут можна згадати ті програми, які вже існують та спрямовані на розвиток потенціалу окремих людей або інституцій. Скажімо, це програма з розбудови військової освіти, програма з виховання доброчесності, програма з професійної підготовки та інші. 

Варто також згадати 5 трастових фондів, які були запроваджені у Вельсі. Це Фонд з логістики та стандартизації, це кіберзахист, медична реабілітація, Фонд з соціальної адаптації колишніх військовослужбовців та С4. Був доданий ще один трастовий фонд, який займається питаннями боротьби з саморобними вибуховими пристроями та снарядами. 

Ми надаємо допомогу ще в одному питанні - у питанні протидії в гібридній війні. У цьому сенсі Україна та НАТО домовилися створити платформу для обміну знаннями, досвідом та спільних зусиль у подоланні цих викликів. Важливою спроможністю в питаннях протидії загрозам є питання стратегічних комунікацій, і саме тому Центр інформації та документації НАТО має конкретні можливості, щоб допомагати Україні розвивати потенціал саме в стратегічних комунікаціях.

- Під час Варшавського саміту ми прийняли дуже важливі рішення щодо посилення присутності сил НАТО в східній частині Альянсу. Тож, з початку 2017 року буде створено 4 багатонаціональні батальйони в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Основними країнами, які будуть формувати ці батальйони, є Канада, Велика Британія, Німеччина та США. Всі ці сили були створені для того, щоб чітко продемонструвати солідарність Альянсу. Тож, будь-який агресор, чи потенційний агресор, має розуміти, що на агресію буде чітка відповідь усього Альянсу, а не тільки країни, на яку він здійснює напад. 

Ще під час Вельського саміту ми вирішили втричі збільшити сили швидкого реагування, зараз вони становлять 40 тисяч солдат, а в їхній основі є 5-тисячна група надшвидкого реагування, яка може розгорнути сили протягом 3 днів. 

Крім того, ми домовилися створити 8 нових штабів, які зараз працюють на сході Альянсу, і забезпечують необхідний рівень навчання і підсилення.

Ми також вирішили збільшити кількість наших навчань на суші, в морі й у повітрі, а також прискорити наш процес прийняття рішень. Об'єднавши сили, ми вважаємо, що ці заходи внесуть правильний баланс між підвищенням рівня нашої присутності. Я хотів би також підкреслити, що ці заходи носять суто оборонний характер, відповідно до наших міжнародних зобов'язань. 

- Будь ласка, розкажіть, в яких заходах НАТО бере чи братиме участь Україна.

- Україна є одним із найближчих партнерів НАТО. Ваша країна брала участь у місіях НАТО в Афганістані, Косово та Середземному морі. 

Спільні навчання є дуже гарною можливістю для ЗСУ, щоб вони могли модернізуватися і впроваджувати НАТОвські стандарти, доктрини та політику. Наприклад, у цьому році Україна братиме участь у навчаннях “TridentJuncture 2016”. Це прекрасна можливість для українських військових покращити співпрацю з силами швидкого реагування НАТО. Їхня участь у цих заходах може покращити їхні навички в спільних навчаннях, командному контролі та провести логістичну стандартизацію в Збройних Силах України. 

Ми думаємо, це є підтвердженням того, що Україна йде шляхом реформ свого сектору безпеки та оборони, зокрема в цих напрямах, що я зазначав: логістика - стандартизація, навчання,  тренінги та питання командування й управління. 

Стандарти НАТО - це набагато більше, ніж суто технічні стандарти

Звичайно, ці всі заходи вживаються з метою реалізації норм і принципів НАТО. І Президент України назвав ці принципи червоною ниткою у співпраці з НАТО. Він підписав стратегічний оборонний бюлетень, який визначає 2020 рік як рік цільової дати, до якої повинна бути досягнена оперативна взаємосумісність з Північноатлантичним Альянсом. 

Хочу зазначити, часто, коли йдеться про стандарти НАТО, то люди вважають, що мова йде про стандарти обладнання, зброї та уніформи. І єдина річ, яка стоїть між Україною й НАТО - це досягнення технічних стандартів. Але насправді, стандарти НАТО - це набагато більше, ніж суто технічні стандарти. Це стандарти демократії, верховенства права, це високий рівень державного управління, це стандарти, за якими працюють та співпрацюють державні агенції. Загалом, це стандарти прав людини, фундаментальних свобод, що несе в собі  фундаментальні зміни менталітету. 

- Систему протиракетної оборони в Європі створено для того, щоб протидіяти загрозам, які виникають через поширення балістичних ракет. Тож, у Варшаві ми заявили про так званий початковий операційний потенціал системи ПРО НАТО. Це означає, що американські кораблі в Іспанії, радар у Туреччині, а перехоплювач у Румунії спроможні співпрацювати під командуванням і управлінням Альянсу. В цій системі беруть участь й інші країни. Наприклад, Німеччина надає командний пункт із протиракетного захисту, Велика Британія інвестує в наземний радар, а Данія та Нідерланди модернізують свої фрегати, тобто вони встановлюють нові радари. Важливо підкреслити, що ця система, яку ми будуємо, вона оборонна за своєю природою, розроблена для того, щоб захищати Євроатлантичний простір іззовні і не представляє будь-якої загрози для системи ядерного стримування Росії. 

Ми не знаємо, які виклики приготувало нам майбутнє, але наша історія, яка вже налічує 67 років, навчила, що ми маємо бути готові захистити населення країн-союзників, яке складає вже понад 1 мільярд. 

- Якщо ми вже заговорили про Росію, то як Альянс бачить свою подальшу співпрацю з цією країною? 

Не буде ніякого повернення співпраці з Росією, поки вона не повернеться до своїх обов'язків, згідно з міжнародним правом

- Нелегальна анексія Криму Росією та подальша підтримка озброєних бойовиків на Сході України - це все зламало мирний лад у Європі. 

Під час Варшавського саміту союзники ще раз підтвердили, що не буде ніякого повернення співпраці з Росією, поки вона не повернеться до своїх обов'язків, які вона має, згідно з міжнародним правом. Тож, це означає, що наша військова та цивільна співпраця з Росією призупинена, але можливості для політичного діалогу залишаються відкритими. Такий діалог відбувається на рівні послів і вище. Демонстрацією цього стала нещодавня зустріч Ради Росія-НАТО відразу після саміту у Варшаві. 

Союзники по НАТО прагнуть модернізувати Віденський документ ОБСЄ, і ми закликаємо Росію зробити те ж саме

Не думаємо, що є протиріччя між потужною обороною й участю у діалозі. На мою думку, продовження нашого спілкування з Росією відповідає нашим інтересам, оскільки це дозволяє чітко зазначати нашу позицію. Зокрема, щодо України і того, що відбувається довкола неї, а також для уникнення певних інцидентів. 

З огляду на підвищену військову активність в Європі й довкола ще більш важливо домовитися про військові заходи щодо зниження ризику у відносинах з Росією. Тому союзники прагнуть модернізувати Віденський документ ОБСЄ, і ми закликаємо Росію зробити те ж саме. Але все це не означає, що наша політика щодо Росії змінилася. Це не так. 

Юлія Значко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-