Олександр Моїсеєнко, інженер-механік, скульптор і волонтер
Просто я працюю МАГом
10.03.2016 10:00 2001

- Можу навіть показати. Ось така ж робота, трохи більше. Такий же капкан. Єдине - тут немає напису. Дивіться, тут, де рот - це мисливський капкан. Ось це - прицільні від механізми гранатомета (ніс); ось - хвостовики з 82-мм мінометних мін, які прилетіли з того боку - очі. А тут - курок... Не люблю повторюватися, тому цю роботу зроблю по-іншому. Мабуть, додам зверху німб з пістолетних гільз. Вийде такий російський ангел. А на тій роботі ось тут, всередині пастки було написано "ДНР/ЛНР". Назва композиції: "Посмішка доброго сусіда". Нам же зараз, через Мінські угоди, намагаються всучити ЛНР/ДНР - ці "республіки", які ховаються в глотці у Росії... Вони вже і для самої Росії-як кістка в горлі, але якщо ми спробуємо цю кістку дістати - паща закриється. Хлопці допрацювали подарунок - зробили рамочку, розмістили в ній фотографії розбитих будинків Луганської області - і зверху напис: "Посмішка доброго сусіда". Внизу мене попросили підписатися.

- На складах металобрухту... Приїжджаю як на один склад: "Почім балон?" - Сто гривень. Вибирай, що краще. - "Та мені все одно - це "буржуйки" - Бізнес? - "Ні, для солдатів". - Забирай все! 18 балонів він мені тоді безкоштовно віддав.

Звичайно, я не сам роблю, але я - генератор ідей. Так виходить. У нашій групі всі з вищою освітою, а один - кандидат наук, виїхав з Луганська. І замість того, щоб працювати на себе або відпочивати - вони працюють на наші збройні сили.

- Скільки волонтерів у Сєвєродонецьку?

- Важко сказати... Що таке волонтер - як я розумію. Є сотні бабусь, які кожен місяць з 1100 гривень, пенсії по 100 гривень несуть... Як називати таких людей?! Ось приклад: для заміни поворотної пружини в кулеметі, що лопнула, підходить половинка пружини зі звичайного еспандера. І бабусі телефонують: "Приїдь, полазь в мене в гаражі". Приїжджаєш, вона: "Забирай ці залізяки на металобрухт, там поміняєш на балони, на швелера, на трубки". Хіба вони - не волонтери?

Ми у 2014-му ще шифрувалися. Скажеш: "Привіт, духмяні" - і хто в темі, той розуміє, що це українець - "укроп", духмяна трава. Якось у листопаді приїжджає чоловік, заносить сумки пропіленові, в них соки, консервація. Кажу: "Привіт, духмяний!" Він ставить сумки: "Ти знаєш, якби не ці події, я б так і не дізнався, як я люблю Україну".

ДЗВІН ВІЙНИ

- Ідея не моя, але побачив по телевізору: багато великокаліберних кулеметів на складах, а станин до них немає. Порізали на металобрухт. А кулемети 54-го, 56-го років випуску - як нові. Конструкцію станини трохи змінив - в бік її спрощення і здешевлення. Собівартість станини під ДШК ми довели до 200 гривень - без урахування нашої роботи. 102 таких вже воюють у військах. Останню станину під "Скелю" поставили. "Скеля" мав бути з электроспуском - ми спуск зробили механічним. Плюс поставили насадку на стовбур, чим віддачу зменшили до рівня, який є у автомата калібру 5,45 мм.

- Чи використовують збройові конструктори ваші напрацювання?

- Я з ними не спілкувався, але, гадаю, десь є хлопці, які все це моніторять. Справа в тому, що мені на полігони замовляли станини - не на "передок", а саме на полігони, де військові тренуються. Тому, думаю - вивчають. Це ж все - ерзац, ви зрозумійте. А ось в заводських умовах можна робити елементи складними, з регулюванням по висоті, з легших матеріалів. Зрештою, я хоч і інженер-механік - але хімічних підприємств.

Забув згадати одну свою роботу. Я збирав уламки, зробив з них "Дзвін війни" і подарував сумчанам. Вийшло так, що основні уламки я знайшов у радгоспі "Перемога", в Новоайдарському районі, де накрили Сумську ракетну бригаду. Там стояла 9-я батарея 27-ї бригади. Їх накрили "смерчі" з території Росії. Оскільки я сам артилерист і особисто облазив те поле, можу сказати: це були касетні боєприпаси, заборонені міжнародними конвенціями. Дуже багато уламків саме звідти. Дзвін тут у мене стояв, а коли на мене вийшли сумчани, запропонували продати - я їм сказав: "Хлопці, я вам його подарую". 3 вересня минулого року я був на відкритті пам'ятника, саме на річницю трагедії.

Є задумка зробити ще дзвін - який впав і вагою своєю розчавив дитячі іграшки. Машинку... І ляльку.

Мені пощастило у волонтерському русі - у мене є команда. Я не сам все це роблю. Я продукую ідеї, а є люди, які займаються обліком грошей; є ті, хто шукає і привозить матеріали. Від мене потрібні мої ідеї і мої руки. Я дуже вдячний цим подіям за те, що мені вдалося познайомитися з такими людьми.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>