Олег Бойко, начальник мобілізаційного управління Генштабу ЗСУ
Військові комісаріати змінять назву і суть роботи
17.03.2017 09:00 9558

День мобілізаційного працівника для України, яка протистоїть зовнішній агресії, сприймається як дуже «особливий» у низці інших професійних дат, що відзначаються в нашій країні. Це не дивно, оскільки робота «мобістів» стосується кожного громадянина, не залежно від його соціального статусу, статку або особистого ставлення до військової служби. Назва цієї професії походить від терміну «мобілізація» – слова тривожного і... мобілізуючого. Про особливості мобілізаційної роботи та про сучасні виклики, з якими стикається українське суспільство в цій сфері, Укрінформу розповів начальник мобілізаційного управління – заступник начальника Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України полковник Олег Бойко.

- Олеже Володимировичу, ще рік тому День мобілізаційного працівника відзначався у вересні. Що змінилося? З якої причини і як була визначена нова дата – 17 березня?

- Поясню, звідки виникла ця дата. Справа в тому, що Україні довелося на практиці зіткнутися з необхідністю проведення мобілізації. Перший Указ Президента щодо проведення першої хвилі мобілізації відбувся саме в цей день. Саме тому, вже після того, які відбулися шість хвиль мобілізації, і була проведена дуже велика робота як представниками військкоматів, так і офіцерами мобілізаційних підрозділів органів військового управління, ми вийшли з пропозицією відзначити цей день, вшанувати ветеранів, які працювали над цими питаннями і до 2014-го року.

Нашу пропозицію підтримав Міністр оборони, був виданий відповідний наказ, і в цьому році ми вперше будемо такий захід проводити 17 березня. Відтепер це абсолютно реальна професійна подія, присвячена людям, які пройшли випробування шістьма хвилями мобілізації в критично важливі для всієї країни часи.

Під час шести хвиль мобілізації було призвано більше 200 тисяч військовозобов'язаних

- Чи є у вас дані, скільки людей пройшло через мобілізаційні структури з того «воєнного» 2014-го року?

- Під час шести хвиль мобілізації ми призвали більше 200 тисяч військовозобов'язаних, як до складу Збройних Сил, так і до складу інших військових структур.

Тим масовим призовом, який був проведений на початку конфлікту, ми укомплектували бойові частини. Вони вийшли в райони проведення АТО і зафіксували ту ситуацію, яка зараз склалася в Донецькій і Луганській областях. Тобто - зупинили противника на тих рубежах, які були закріплені Мінськими угодами.

Ми отримали оцінку своєї роботи і від Президента країни. Він зазначив, що мобілізація свою роль виконала. Саме за рахунок мобілізації ми зупинили противника і отримали час для початку планового комплектування Збройних Сил контрактниками. Це стало можливим завдяки рішучій підтримці Урядом зусиль із створення привабливих умов для служби в Збройних Силах за контрактом.

- Після опублікування чергового Указу Президента про призов на строкову службу в цьому році помітно пожвавилася громадська дискусія довкола того, чи потрібні Збройним Силам солдати-«строковики». Говорять про те, що вони – ледь не дармова робоча сила. Якщо відволіктися від цих спекуляцій – навіщо потрібна призовна система і які у неї перспективи, якщо армія України послідовно рухається до професіоналізації?

У складі ЗСУ повинно бути не менше 20 відсотків військовослужбовців строкової служби

- У 2013 році ми вже одного разу призупиняли призов на строкову службу, оскільки рухалися до зразків європейських армій. Можна по різному ставитися до цього факту, але саме тоді ми отримали певний досвід, і можемо сьогодні пояснити, чому повернулися до системи призову на строкову службу.

Головна мета призову на строкову службу - це накопичення мобілізаційного ресурсу. Тобто, це те масштабне джерело, яке надає можливість молоді отримати військово-облікову спеціальність при навчанні в навчальних центрах і у військових частинах. Після цього вони стають на облік у військових комісаріатах, і можуть призиватися, якщо це необхідно в інтересах держави. За рішенням начальника Генерального штабу, в складі Збройних Сил України повинно бути не менше 20 відсотків військовослужбовців строкової служби.

З приводу «публічної дискусії»... Важко не помітити всі ці спекуляції довкола «рабської праці» та інші нісенітниці. Це абсолютні маніпуляції. Зараз психологія зовсім інша. «Строковики» призиваються, в тому числі, і в бойові частини, які мають пункти постійної дислокації на території України поза районами проведення АТО. Там залишаються і підрозділи, і містечка, які необхідно обслуговувати, нести службу по їх охороні, вирішувати інші питання. При цьому всі ці «строковики» проходять обов'язкову і повну підготовку, спочатку в навчальних центрах, і продовжують при військових частинах, поповнюють мобілізаційний ресурс після завершення служби.

До речі, збереження системи призову не суперечить процесам професіоналізації армії. Оскільки «строковики» – це ще й головні кандидати для переходу на контрактну службу. У цивільному житті часто буває важко прийняти рішення про підписання контракту. Але якщо ти вже знаходишся у Збройних Силах, пройшов відповідне навчання, служив у реальній частині – ти побачив та міг оцінити те середовище, в якому можеш продовжувати власне життя і кар’єру.

Багато людей приймають таке рішення вже після учбових центрів. В мене є приклад із власної родини. Мій племінник наприкінці минулого року призивався на строкову службу, багато було хвилювань із цього приводу. Пройшов хлопець навчання в навчальному центрі, потрапив у свою частину, і зараз вже підписав контракт, побачив подальшу свою перспективу «при погонах» у якості контрактника.

- Чим зараз займаються мобілізаційні підрозділи?

Якщо ви отримали повістку до військкомату, це ще не означає, що вас призивають на службу

- Хотів би, щоб у суспільстві було розуміння. Ми зобов'язані бути всебічно підготовленими до загальної мобілізації. Ніхто в Росії не проголошував про зміну планів щодо України, тому все суспільство повинно бути готовим до серйозних подій. Якщо це станеться - буде введено військовий стан з усіма складовими, включно з загальною мобілізацією.

У цьому контексті військкомати роблять свою роботу. Ймовірно, суспільство вже відчуло на собі, що більш жорстким став контроль за військовим обліком на всіх рівнях, починаючи від підприємств і до міністерств. Військовозобов'язаних викликають у військкомати, багато хто з них отримують повістки.

Важливо розуміти, що такі повістки ще не означають призов. Це обумовлена законом дія. Військовозобов'язаний повинен прибути до військкомату для уточнення власних облікових даних. Можливо, щось змінилося у складі сім'ї, або він отримав нову професію, яка більш затребувана в Збройних Силах. Відповідно, він проходить медичну комісію. Ми проводимо такий плановий відбір для того, щоб бути готовими на випадок рішення про проведення загальної мобілізації.

У 2016 році ми провели поточне уточнення мобілізаційних планів. Можна вже говорити про те, що на 1 січня 2017 роки ми вийшли з вже уточненими планами і, в основному, відпрацьованими з боку військкоматів питаннями щодо показників мобілізаційних ресурсів, які маємо в країні. Ця діяльність залишається однією з найбільш важливих складових мобілізаційної роботи.

Другий напрямок – це робота, спрямована на запрошення військовозобов'язаних до контрактної служби. У військкоматах введені нові спеціальності, які займаються питаннями реклами контрактної служби і поширенням відповідної інформації.

Третій напрям – це формування так званого оперативного резерву. З тих 200 тисяч військовослужбовців, які були мобілізовані в 2014-2015 роках, відслужили і були звільнені в запас, ми створюємо оперативний резерв першої черги.

Ще один і дуже важливий напрямок – це підготовка до призову на строкову службу. Призов у нас буде проводитися двічі на рік – навесні й восени, і він буде проводитися постійно. Категорії призовників, які досягли 20-річного віку, отримують повістки, проходять через медкомісію для того, щоб на момент призову ми вже володіли повною інформацією про те, яким є стан нашої молоді по здоров'ю, по моральній і фізичній готовності до служби, для того, щоб можна було планово призивати цих людей.

Що стосується контракту. Спочатку, коли ми відійшли від роботи по мобілізації на користь набору за контрактом, основним мотиваційним фактором було, звичайно, грошове утримання. Його розмір був піднятий до 7 тисяч і вище, залежно від спеціальності й місця проходження служби ця сума збільшується, і це зіграло свою позитивну роль.

У сучасних умовах ще одним мотивом для залучення громадян на контракт є надання житла, хоча б службового, або надання компенсації за оренду житла. Принцип комплектування зараз такий, що військовослужбовець не обов'язково потрапляє в ту військову частину, яка розташована поруч із його селом або навіть у його районі. Пріоритет зараз надається комплектуванню бойових частин, які виконують завдання в АТО, повноцінному та якісному навчанню контрактника в навчальних центрах. При цьому зараз, поряд із питаннями про зарплату, виникає ще одне - а де я буду жити, і куди я можу привезти свою сім'ю, щоб вона перебувала поряд зі мною?

Це важливі питання мотивації, яким зараз і начальник Генерального штабу, і Міністр оборони приділяють підвищену увагу. Цього року на такі цілі виділено серйозний фінансовий ресурс, в тому числі й на будівництво службового житла або гуртожитків недалеко від військових частин.

- Кілька днів тому країна відзначала День добровольця. Тоді Міністр оборони закликав офіцерів запасу повертатися в армію. Чим було викликане таке звернення, і які практичні наслідки воно може мати? Іншими словами, – скільки ветеранів можуть поповнити стрій і на яких позиціях?

- Для Збройних Сил, для представників мобілізаційних підрозділів добровольці - головні люди. Це ті громадяни, які під час перших хвиль мобілізації самі приходили до військкоматів, і ми бачили навіть черги до деяких районних військових комісаріатів. Ці люди прийшли добровільно, щоб виконувати завдання із захисту Батьківщини.

У першій хвилі у нас було відсотків 50 таких добровольців. Дуже важливою в контексті припливу добровольців була друга хвиля мобілізації. Якраз під час другої хвилі ми масово розгортали батальйони територіальної оборони в кожній області, ці підрозділи формували обласні військові комісаріати. Не скажу, що ці підрозділи на сто відсотків були укомплектовані добровольцями, але в своїй основі, відсотків на 70, кістяк цих підрозділів складали добровольці. Ми високо цінуємо всіх цих людей, які свідомо прийшли служити. Вони, в більшості своїй, звільнилися в 2015 році.

У тому, що стосується заклику від Міністра оборони. У нас дійсно є потреба залучити цих людей на службу. Це пов'язано не з тим, що комусь захотілося примусово їх призвати. Це стало можливим, тому що Міністерство оборони, Генеральний штаб створили умови, щоб цих людей повернути назад.

Ми проаналізували, якою може бути мотивація, чим можна привабити людину повернутися назад, вже з бойовим досвідом, і ще якийсь час віддати Збройним Силам, принести користь.

Ми прописали документи так, що тепер люди цієї категорії вважаються резервістами першої черги. Згідно з законодавством, вони можуть укладати контракт на термін від шести місяців і більше, за їхнім бажанням. При цьому вони користуються всіма соціальними, правовими та юридичними пільгами, які були створені для мобілізованих людей. Тобто, за ними залишається місце роботи, середня зарплата, й інші пільги. Йдеться про запрошення цих людей в армію на добровільній основі, при цьому ми їм теж надаємо певний соціальний пакет пільг і гарантій.

- Деякий час тому в пресі розгорнулася дискусія з приводу призову на строкову службу випускників військових кафедр цивільних ВНЗ. Ці плани все ще в силі?

У нас є надія на прихід в армію офіцерів, які вже пройшли через бойові дії

- Генеральний штаб розглядає багато варіантів комплектування армії, в тому числі - й цей. Можливе залучення і цих людей, оскільки вони отримали освіту та військові звання, і повинні віддати борг Батьківщині.

При цьому в нас є надія на прихід в армію офіцерів, які вже пройшли через бойові дії. Якщо достатня кількість цих людей прийдуть на службу, відповідно, обсяги призову випускників військових кафедр зменшаться.

- Чи є прогноз, скільки таких людей може знадобитися, і коли цей мобілізаційний ресурс, тобто, «військові» випускники цивільних вищих навчальних закладів, може бути використаний?

- Для їх призову немає необхідності у виданні Указу Президента, такий призов юридично здійснюється наказом Міністра оборони, який приймає рішення, яку кількість випускників і за якими обліковими спеціальностями буде призвано на 18 місяців на військову службу. Це положення відображено в Законі «Про військовий обов'язок і військову службу».

Що стосується їх кількості й часу, коли вони можуть бути призвані... Дати і певні цифри по кількості такої категорії офіцерів запасу в даний час аналізуються. Зараз тривають розрахунки, скількох ми можемо призвати з категорії резервістів, які мають досвід, скільки приблизно людей залишаться з числа тих, хто зараз служить.

Ви знаєте, що недавно були внесені зміни в Закон, який дозволяє людям, які проходять службу за контрактом з формулюванням «до кінця особливого періоду», прийняти рішення – продовжити цей контракт вже на фіксований термін чи звільнитися зі Збройних Сил. Тобто, зараз ведуться розрахунки, скільки людей цієї категорії залишаться служити, скільки звільняться, скількох офіцерів-добровольців ми залучимо із запасу. Коли ми завершимо цю роботу, можна буде говорити про те, скільки необхідно буде призвати. Думаю, протягом цього року буде визначено перелік військово-облікових спеціальностей, і відповідно, кількість таких офіцерів запасу, які підлягають призову.

До цього потрібно бути готовими. Загроза загострення обстановки залишається актуальнним на даний час. Покращення ситуації на Сході України поки не спостерігається, тому кожен з таких офіцерів запасу повинен бути готовий до призову.

- Ви говорили про те, що призовники, в тому числі офіцери-випускники військових кафедр, не будуть направлятися в АТО на передову. Чи стосується це тих випускників цивільних ВНЗ, які закінчували військові кафедри за рахунок держави? Або ж цю категорію призовників можуть призначати на первинні командні посади в бойових підрозділах, в тому числі в АТО?

- І перша, і друга категорії офіцерів запасу будуть призиватися за наказом Міністра оборони. Тобто, це не добровільна служба, це призов. Одні навчалися за власні гроші, інші - за кошти Міністерства оборони, але і ті, й інші оминули етап строкової служби, і за підсумками навчання отримали погони і звання офіцерів запасу. Але для того вони і готувалися, оскільки держава розраховувала на них, на те, що, коли буде необхідність, вони стануть на захист Батьківщини.

Стосовно обох категорій є рішення Міністра оборони і начальника Генерального штабу, що в райони проведення АТО такі офіцери відправлятися не будуть. Вони будуть призиватися в усі військові частини, включно з бойовими. Але при цьому їх основне завдання – замінити бойових офіцерів на тих позиціях і посадах, які з тих чи інших причин повинні залишатися в ППД – пунктах постійної дислокації, поза районами проведення бойових дій.

Зрозуміло, що серед цієї категорії призваних офіцерів ми будемо також проводити роз'яснювальну роботу і пропонувати їм гідні умови з тим, щоб вони переходили на контракт на офіцерські посади. Такий офіцер зможе виїхати в АТО і без укладення контракту, але строго на підставі письмового рапорту про те, що він добровільно готовий виконувати бойові завдання. Підкреслюю – це може бути здійснено виключно на добровільній основі.

- Керівництво Міністерства оборони та Збройних Сил не раз заявляли, що прагнуть забезпечити формування і відповідну підготовку оперативного резерву першої черги. Питання, знову ж таки, в мотивації. Що резервістам можуть запропонувати Збройні Сили? Чи правда, що ця категорія військовозобов'язаних буде щороку проходити збори і навчання в складі бойових частин?

Та система служби в резерві, яку ми створили – є однією з кращих у Європі

- Можу дозволити собі «зважену» заяву – на даний момент та система служби в резерві, яку ми створили – вона є однією з кращих у Європі. Ми знайомі зі структурою резерву, яка існує в США, в Канаді та в інших країнах. У цих систем є сильні сторони, але були й проблемні моменти в залученні резервістів до участі в бойових операціях.

Та система, яку створили ми – вона не прив'язана до жодних шаблонів, була створена в Україні в особливий період та діє досі.

Всі, хто пройшов службу по мобілізації, мають можливість служби в резерві. При цьому у нас є дані, хто і як служив. Тобто, ми запрошуємо для служби в резерві кращих, у кого не було грубих порушень дисципліни або спроб ухилитися від виконання обов'язків. Таким чином, у резерв включаються мотивовані й дисципліновані люди, які за своїми морально-діловими та фізичним якостям, за станом здоров'я тощо відповідають умовам служби в Збройних Силах.

За рахунок цих людей вже був сформований резерв чисельністю понад сто тисяч.

У 2016 році ми випробували цю систему на практиці й отримали дуже великий позитив. За підтримки начальника Генерального штабу ми провели збори, на які залучили понад 10 тисяч резервістів. Вони прибували в бойові бригади, в яких проходили службу до звільнення в запас. Це давало величезний позитив, оскільки люди приходили до тих командирів і зустрічалися з побратимами, з якими вже виконували завдання на передовій. Це потужний моральний фактор. Ми це бачили на власні очі.

Ця робота проводиться за сприяння та допомоги місцевих органів влади, які виділяють транспорт і кошти на переїзд цих людей у частини. Резервісти прибувають в свої підрозділи з усіх куточків і областей України. Вони приїжджають у частину, їх зустрічають «рідні» командири, грає оркестр, пункти прийому зараз обладнали так, що там є і додаткове харчування, вода, як і місця, де можна відпочити.

В цьому році ми плануємо в два – в два з половиною рази збільшити кількість резервістів, які будуть залучатися на збори. Вже зараз близько 3 тисяч резервістів проходять підготовку в складі 3-х бойових бригад.

- Чи не дає це сплесків з точки зору порушення військової дисципліни?

- Ні. Абсолютно. Ми, крім усього іншого, змінили підхід до їхньої підготовки. Якщо у минулому році ми залучали людей на збори на період від 10 до 15 днів для участі в навчаннях на рівні бригад, то зараз підхід інший.

Ми ділимо збори на два етапи. Призиваємо резервістів на місяць. Перший етап - це індивідуальна підготовка в навчальних центрах - 15 днів. Другий етап - це дії в складі підрозділів вже безпосередньо в бригаді, теж 15 днів. На полігоні, уже в складі бригади, під час навчань вони виконують реальні завдання з бойовою стрільбою в складі своїх розрахунків, взводів, рот і батальйонів.

- Нещодавно під час зустрічі з керівниками військових комісаріатів керівництво Генерального штабу вчергове проголосило намір реформувати цю систему. Чи є сформоване бачення цього процесу, його стратегія і оцінка можливого результату?

- Робота з реформування військових комісаріатів іде, і триває вона вже давно. У всіх концептуальних документах – це і Стратегічний оборонний бюлетень, і проект Державної програми розвитку Збройних Сил – там є розділи, які прямо присвячені реформуванню військових комісаріатів.

Треба визнати, що тривалий час ми вважали, що нам ніхто не загрожує, і це відбилося на якості роботи військкоматів та на їх структурі. Перед війною військкомати були укомплектовані ледь на 30-50 відсотків від штатного складу.

З початком війни нам довелося в терміновому порядку розгортати цю систему. Зрозуміло, що ми залучили абсолютно нових людей. Обстановка не давала нам часу, тому ці люди буквально за кілька днів після приходу до військкоматів, буквально «з коліс» змушені були займатися складними питаннями призову. Тобто, навчання вони проходили вже по ходу роботи, і досягали професійної майстерності в реальних бойових умовах.

Зараз, з урахуванням досвіду двох з половиною років, вже можна говорити про те, що ця система впоралася з поставленими перед нею завданнями.

Реформування військкоматів триватиме, оскільки воно відбувається у контексті всіх перетворень, які здійснюються в державі. У цьому році на основі однієї з областей буде проведено експеримент, коли військкомати переведуть на нові штати і нову структуру, відповідно до того бачення, яке сформувалося в Генеральному штабі. У такому режимі вони спробують попрацювати півроку.

Що буде змінюватися? У роботі військових комісаріатів є дві головні складові.

Перша - це оборонно-мобілізаційна. Вона включає мобілізацію, призов на строкову службу, організацію територіальної оборони. Ці функції залишаться незмінними. Принципово новим буде введення в дію електронного обліку військовозобов'язаних.

Друга складова - це функції, більш властиві громадянському суспільству. Ми називаємо це – «рекрутинг» на контрактну службу, який включає і рекламу, й агітацію, тобто, роботу з громадянським суспільством з цих питань. Ще одне завдання – соціальне обслуговування ветеранів війни і Збройних Сил, пенсіонерів.

Третій напрям – це фінансові питання, оформлення пенсій та інших нарахувань, в тому числі й санітарно-курортне забезпечення.

Тобто, військові комісаріати будуть більш доступними і відкритими для людей, це будуть «дружні» офіси, куди людина зможе звернутися по допомогу або за роз'ясненнями. Планується ввести єдине вікно надання послуг. Наприклад, якщо ветерану АТО потрібно буде оформити земельну ділянку, він зможе отримати весь пакет документів в своєму військкоматі, який візьме на себе контакти із залученими в цей процес державними органами.

- Чи будуть військкомати надавати допомогу сім'ям військовослужбовців, які загинули, захищаючи країну, і ветеранам, які отримали травми та каліцтва під час бойових дій? Чи існують державні програми з підтримки цих людей?

Ми не просто змінюємо назву – ми змінюємо суть роботи військкоматів

- Військові комісаріати поміняють назву. Вони будуть називатися територіальними центрами комплектування і соціальної підтримки. При цьому складова соціальної підтримки буде значно збільшена. Це стосується підтримки тих людей, про яких ви говорите, і вирішення інших питань - наприклад, якщо людина зникла безвісти, або ветерану АТО потрібно відновити документи про проходження служби, рішення проблем психологічної та фізичної реабілітації – таких питань може бути дуже багато.

Ми не просто змінюємо назву – ми змінюємо суть роботи військкоматів. Певна частина їх діяльності залишиться закритою, зі зрозумілих причин, оскільки стосується мобілізаційних питань та територіальної оборони. Але в усьому іншому діяльність військкоматів буде максимально відкритою для суспільства. Людина не повинна боятися приходити до військкомату, вона має бути впевнена, що отримає там допомогу і підтримку.

Якщо експеримент, про який я говорив вище, виявиться вдалим, протягом наступного, 2018 року, всі військові комісаріати будуть трансформовані саме в таку оновлену систему.

- Дякую за докладну за інформацію. Вітання з професійним Днем вам і вашим колегам.

Михайло Дмитрук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-