Головні економічні події і тренди 2025 року

Україна прожила ще один непростий воєнний рік. Складним він був не лише через безпекові, а й через кратно посилені війною економічні ризики та загрози. Найдошкульнішими стали удари по вітчизняній енергетиці. Найбільшим побоюванням був ризик недофінансування через обмеження підтримки з боку партнерів. Але тримаємося…

Укрінформ вирішив нагадати, що забезпечувало економічну та фінансову стійкість країни у буремному 2025-му.

НАДІЙНЕ ФІНАНСОВЕ «ПЛЕЧЕ» ВІД ПАРТНЕРІВ

На четвертому році війни Україна активно нарощувала золотовалютні резерви. Цим, зрозуміло, завдячуємо нашим міжнародним партнерам, багато з яких попри власні фінансові проблеми, внутрішній і зовнішній спротив, не лише зберегли, а й нарощували обсяги фінансової допомоги країні, котра протистоїть світовому агресорові. Новий історичний рекорд ЗВР – майже $55 мільярдів станом на 1 грудня. Це на понад $11 мільярдів більше, ніж було на початок року.

Партнери активізували підтримку восени. Для прикладу: за даними НБУ, в листопаді на рахунки України надійшло понад $8,8 млрд від партнерів і $332 млн від розміщення цінних паперів на ринку комерційних запозичень. Натомість за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті ми виплатили менше $500 млн. Плюс іще $282,6 млн Україна сплатила за попередні позики Міжнародному валютному фонду. Навіть з урахуванням чистого продажу НБУ валюти на міжбанку – $2,7 млрд – надходження більш як удвічі перевищували обсяг витрат.

Загалом же у 2025-му Україна отримала від партнерів майже $40 млрд. Приблизно $29 із них – від ЄС.

І головне: під кінець року після доволі нервових для нас обговорень та пошуку компромісів Євросоюз ухвалив рішення про продовження надання Україні всеохопної фінансової підтримки на 2026-2027 роки – загалом 90 млрд євро. Це, безумовно, додало впевненості у найближчій перспективі.

СПІВПРАЦЯ З МВФ: ПЕРЕД СТАРТОМ НОВОЇ ПРОГРАМИ

Окремо – про цьогорічну співпрацю Києва з Міжнародним валютним фондом. В межах чинної програми EFF Україна двома траншами – навесні та влітку – отримала від Фонду приблизно $900 млн. Порівняно із фінансовою підтримкою від ЄС сума начебто незначна. Але саме продовження співпраці з МВФ, зазвичай, є сигналом для світу про те, що з країною-реципієнткою можна мати справи, а це «притягує» до неї інші позики та інвестиції. І підтримка Фондом України справді безпрецедентна. Адже донедавна політика цієї фінансової інституції взагалі не передбачала жодного співробітництва з країнами, які перебувають у стані війни. Для нас же зробили виняток.

Й хоча Україна ще не вибрала позичкову квоту у межах чинної програми співпраці – йдеться орієнтовно про $5 млрд, які, за попередніми планами, мали надійти чотирма траншами до весни 2027 року, Україна звернулася до партнерів із запитом про підготовку нової програми підтримки на кілька наступних років.

І в листопаді нам запропонували таку програму обсягом трохи більше $8 млрд. При цьому Україна зобов’язалася задля посилення фіскальної стійкості втілити низку непопулярних податкових реформ. Зокрема, запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ, скасувати пільги при розмитненні недорогих посилок, ввести ПДВ для частини ФОПів-спрощенців. Пошук рішень та компромісів – вже у 2026-му. Тоді ж (є ймовірність, що навіть у січні) Фонд оголосить про офіційний старт нової програми, яку поки що затверджено лише на рівні експертів.

КУРСОВІ РЕКОРДИ ЄВРОВАЛЮТИ

Цього року на вітчизняний валютний ринок істотно впливало перманентне ослаблення американського долара проти інших світових валют. Власне, значною мірою саме через це офіційний курс євро в Україні кілька разів оновлював історичний рекорд. До найвищого поки що показника – 49,68 грн/€, – європейська валюта піднімалася на Різдво, 25 грудня. Попередній рекорд – 49,67 грн/€, встановлений 17 числа, протримався менше тижня. Банки ж зараз продають євро дорожче психологічної позначки у 50 гривень.

Аналітики пояснюють подорожчання євро поступовим зниженням облікової ставки Федеральної резервної системи США, через що долар на глобальному ринку й слабшав проти євро та інших світових валют. А ще при цьому рекордно дорожчали золото (піковий показник – понад $4500 за унцію), срібло (майже $80) та решта дорогоцінних металів.

ІНФЛЯЦІЯ: ПРИБОРКАННЯ «НОРОВЛИВОЇ»

Національний банк цьогоріч продовжив втілювати консервативну монетарну політику. Попри експертні прогнози, що ось-ось країна знову повернеться до періоду поступового зниження облікової ставки, у 2025-му цього так і не сталося. У новий рік входимо зі «старим» показником у 15,5%. На такому рівні він із березня – після того, як реагуючи на інфляційні та інші виклики, регулятор змушений був, починаючи з осені 2024-го, у кілька прийомів ставку рефінансування підвищувати. Разом з іншими заходами це допомогло уповільнити зростання інфляції і майже повернути її до однозначного показника. Хоча, за прогнозами, вона все ж трохи перевищить 10%, однак буде меншою, ніж за підсумками минулого року (12% – споживча і 10,7% – базова інфляція).

У 2025-му довелося не раз переглядати прогнози щодо зміни обсягів національного валового продукту. Якщо наприкінці минулого року багато хто прогнозував цьогорічне економічне зростання у межах 3-3,5%, то, за останніми розрахунками НБУ, цей показник навряд чи перевищить 1,9%.

А дехто із незалежних експертів каже, що результат може виявитися ще гіршим.

Зрозуміло, найбільше на економічну активність та обсяги ВВП впливають продовження повномасштабної російської агресії проти України та посилення ворожих ударів по енергоінфраструктурі, газовидобутку, логістиці, оборонному та цивільному виробництву.

Обсяги товарного експорту з України, попри забезпечену Силами Оборони стабільну роботу морського коридору (хоча портова інфраструктура також неабияк потерпала від ворожих атак), на жаль, скорочувалися. Як через руйнування виробничих потужностей, так і через погіршення умов для постачання агротоварів на ринки ЄС і зниження попиту на продукцію металургії.

Із 6 червня припинив діяти «торговий безвіз» – автономні торговельні заходи, запроваджені для українських товарів після початку повномасштабної російської агресії. Євросоюз повернувся до квотування 36 категорій продукції, як це передбачено статтею 29 Угоди про асоціацію з Україною. Завдяки дії АТЗ, нагадаємо, українські аграрії і трейдери додатково заробляли до $5 млрд на рік. Починаючи з літа, ці можливості обмежені. Сподіваємося, вплив скасування преференцій дещо послабить оновлена угода про торгівлю з ЄС, затверджена наприкінці жовтня.

Поки що ж маємо перманентне зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу країни. За перші десять місяців року цей показник сягнув $30 млрд. У тому числі, й через збільшення імпорту – зокрема, обладнання і товарів, необхідних для відновлення енергетики та підтримки енергозабезпечення громад, виробництв і домогосподарств.

Такі ж ризики, якщо не буде досягнуто мирних домовленостей, збережуться і наступного року. НБУ прогнозує зростання реального ВВП України приблизно на такому ж рівні, як і цьогоріч, – у межах 2%.

СКАНДАЛИ РОКУ: ЯК НА ЕКОНОМІКУ ТА ФІНАНСИ ВПЛИНУВ «МІНДІЧГЕЙТ»

Ще одна подія, про яку варто згадати, аналізуючи економічні та фінансові тенденції 2025-го, – так званий «Міндічгейт». Адже через цей скандал, що розгорівся восени після того, як стало відомо про масштабні зловживання в енергетиці, ми ризикували взагалі залишитися без фінансової підтримки від партнерів. Принаймні, була ймовірність зменшення обсягів допомоги – тим паче, після ще «свіжих» липневих подій довкола спроб «приручити» НАБУ і САП. Багато критиків на Заході намагалися скористатися скандалом, щоб дискредитувати Україну і домогтися обмеження її підтримки. На щастя, цього не сталося.

А влада зробила необхідні висновки. Зокрема, в країні стартувало масштабне перезавантаження наглядових рад державних підприємств – почали з енергетики (компанії «Центренерго», «Оператор ГТС», «Оператор ринку», «Енергетична компанія України», «Українські розподільні мережі», «Енергоатом») та оборонного сектору.

Завершення цього процесу – одне із завдань на наступний рік. Рік, який для вітчизняної економіки і для всіх українців може виявитися ще складнішим, аніж нинішній.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Unsplash