Німеччина хоче, аби Україна і з NordStream 2 залишилася транзитером газу
Про це заявив речник федерального уряду ФРН Штеффен Зайберт на брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«Для федерального уряду було і завжди є центральним (питанням), щоб Україна також за наявності «Північного потоку-2» залишалася країною-транзитером газу», - заявив у черговий раз Зайберт.
Він нагадав, що ФРН призначила спецуповноваженого з цього питання та інтенсивно працювала, за посередництва Єврокомісії, над тим, щоб контракт між Києвом і Москвою було знову підписано в грудні 2019 року. Укладанням цього контракту було надано «позитивний сигнал для європейського енергетичної безпеки», сказав він. На запитання, чи буде Берлін докладати зусиль для подальшого продовження контракту через 4 роки, речник не відповів.
Відносно американських санкцій Зайберт зазначив, що критична позиція американського політикуму, яка була не лише позицією президента, а також і частини Конгресу, німецькій стороні відома, так само як «американським друзям відома позиція федерального уряду». Відомо також ставлення до екстратериторіальних санкцій: Німеччина їх відкидає. Це тема, щодо якої сторони вели і ведуть дискусії, зазначив Зайберт.
Речниця МЗС Марія Адебар, зі свого боку, зазначила, що Берлін, прагне таких перемовин і консультацій з Вашингтоном.
Ситуацію щодо виходу з проєкту 18 європейських компаній після загрози американських санкцій в уряді не коментують, посилаючись на те, що це «запитання до компаній». Про контакти підприємців, які потрапили у перелік, з урядовцями також нічого не повідомляється. «Я не можу повідомити про якісь поточні переговори з цієї тематики», - сказала Адебар.
Як повідомив Державний департамент США, щонайменше 18 європейських компаній (переважно страхові групи) припинили свою участь у проєкті газопроводу або пообіцяли відкликати її. Вихід із проєкту численних компаній свідчить про те, що дії Вашингтона працюють, заявив напередодні речник Державного департаменту США Нед Прайс. Водночас від зауважив, що американська сторона буде продовжувати радитися з союзниками, а не «дивувати їх небажаними діями».
США за президента Дональда Трампа заявляли про намір ввести санкції проти компаній, які задіяні в будівництві та сертифікації газогону довжиною 1200 км, з яких побудовано вже понад 94%. У січні цього року були введені санкції проти російського судна «Фортуна» та його власника, російської компанії «КВТ-РУС».
Україна виступає проти будівництва цього газопроводу. Його противниками також є США, Польща і країни Балтії.
