Комітет Ради рекомендує ухвалити за основу нову редакцію законопроєкту про АРМА
Як передає Укрінформ із посиланням на інформаційне управління апарату ВР, таке рішення члени комітету ухвалили на засіданні 17 листопада.
«Після тривалої дискусії комітет прийняв рішення зареєструвати текст законопроєкту в новій редакції, запропонованій авторським колективом, і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу, передбачивши можливість внесення змін у порядку, визначеному статтею 116 Регламенту Верховної Ради,» – йдеться у повідомленні.
Метою законопроєкту є створення передумов для підвищення прозорості системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, підвищення інституційної спроможності та ефективності роботи АРМА, збільшення надходжень до державного бюджету від реалізації активів, які перебувають в управлінні Нацагентства, а також усунення суперечностей між чинними актами в частині розшуку, управління та реалізації активів, одержаних від злочинів.
Одна з авторів документу народна депутатка Галина Янченко представила зміни до тексту законопроєкту під час його підготовки до повторного першого читання.
Так, за її словами, за підсумками обговорення з народними депутатами, частину норм, які планувалось у первинному законопроєкті змінити, пропонується залишити у редакції чинного законодавства.
«У більшості, це норми, які надавали АРМА "надповноваження" – більші, чим у будь-яких інших органів центральної влади, більші ніж у деяких правоохоронних органів, – зокрема, щодо блокування передачі майна та інші», – сказала Янченко.
Серед ключових змін, внесених до проєкту, народна депутатка назвала: заборону АРМА реалізовувати (продавати) заарештовані активи до винесення ухвали суду, окрім майна, що швидко псується, швидко втрачає свою цінність, або якщо сам власник майна звернувся до АРМА з проханням його продати; додано норму, згідно з якою не лише прокурор і суд можуть передати рішення суду АРМА для виконання, а й зацікавлена особа; АРМА не надається процесуальний статус, однак прокурори повинні консультуватися з агентством, подавати запити щодо того, чи може воно розпоряджатися майном.
Водночас Янченко відзначила, що законопроєктом створюються умови для продажу майна саме на аукціонах, максимально відкрито і з залученням системи Prozorro.
Представник АРМА, у свою чергу, зауважив, що даний законопроєкт не вирішує проблеми з якими стикається даний орган, а створює нові проблеми для АРМА і власників активів.
Зокрема, він висловився за надання АРМА права сторони в судовому процесі й зазначив, що так звані надповноваження – це особливості роботи із арештованими активами й інші органи з таким не стикаються. Представник Нацагентства навів ще ряд положень, які не враховані у проєкті закону.
«Ми категорично проти цієї редакції», – сказав він і звернувся з проханням залучити АРМА до підготовки даного законопроєкту.
Янченко нагадала, що та редакція, яка готувалась із залученням АРМА, не знайшла підтримки у депутатського корпусу.
Голова комітету Анастасія Радіна сказала, що вважає за необхідне консультуватися із зацікавленими органами.
«Ми можемо не погоджуватися, але не почути ті органи, які будуть застосовувати це законодавство, здається, це не дуже комплексний підхід», - зауважила вона.
Як повідомляв Укрінформ, 19 вересня Рада відправила у профільний комітет для підготовки розгляду в повторному першому читанні законопроєкт № 3335-1 щодо вдосконалення діяльності АРМА.
