Газ для українців може подешевшати. Гривень на 900

Газ для українців може подешевшати. Гривень на 900

Аналітика
Укрінформ
Уряд вимагає від “Нафтогазу” знизити вартість палива для населення і вже придумав, як уникнути цінових стрибків при запуску ринку електрики

Незважаючи на рекомендації деяких міжнародних партнерів України, які радять перенести запуск ринку електроенергії щонайменше на кілька місяців, а також на зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт із цього приводу, кабінет міністрів продовжує наполягати на визначеній раніше даті – 1 липня. При цьому урядовці намагаються в екстреному порядку ліквідувати нормативно-правові і технічні прогалини, які могли б негативно вплинути на ситуацію в енергетиці у період становлення ринку. Паралельно уряд продовжує тиск на монополіста у нафтогазовій сфері, аби змусити його знизити вартість “блакитного палива” для громадян. Далі про ці та інші “енергетичні” новини – докладніше.

1. Цінових стрибків у перші тижні роботи ринку електрики не буде

Кабінет міністрів вирішив впровадити граничні ціни на електроенергію, щоб уникнути можливого зростання тарифів у зв'язку із запуском з 1 липня ринку електроенергії. Причому, цінові обмеження діятимуть як для продажу електрики населенню, так і промисловим споживачам – аби вітчизняна промисловість залишалася конкурентною на світових ринках, а у трейдерів не було спокуси компенсувати “недоплачене” громадянами за рахунок бізнесу. Щоправда, про конкретні цінові обмеження в урядовій постанові не йдеться. Адже граничні ціни має визначити регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Також прем’єр Володимир Гройсман пообіцяв із запуском ринку скасувати сумнозвісну формулу Роттердам+.

Іншою постановою уряд затвердив положення про проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами державними енергокомпаніями, зокрема і для виконання спецобов’язків з постачання електрики населенню. Такий механізм має гарантувати незмінність вартості енергопостачання для громадян. Зокрема, документ регулює правила роботи трьох державних виробників: НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Укргідроенерго" і ПАТ "Центренерго". Водночас до аукціонів можуть на добровільних засадах приєднатися й інші учасники ринку. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика, майданчиком, на якому проводитимуть аукціони, тимчасово буде Українська енергетична біржа. В ідеалі ж (орієнтовно за 3 місяці) команда ProZorro має створити для таких торгів спеціальний майданчик.

Нагадаємо, на виконання зобов’язань України щодо імплементації Третього енергопакета ЄС у квітні 2017-го Верховна Рада ухвалила Закон “Про ринок електричної енергії”. Головна мета документа – запровадження конкуренції у цьому сегменті енергоринку. Йдеться, насамперед, про можливості вільного вибору споживачем постачальника електроенергії, а також про розподіл функцій з її виробництва, передачі і постачання (що вже апробовано на нашому газовому ринку). Аби підготувати країну до нововведень, законодавці передбачили перехідний період, визначивши датою започаткування вільного ринку електроенергії 1 липня 2019-го. Відповідно, саме у липні і має набрати чинності низка статей Закону, які визначають алгоритм взаємовідносин на “вільному” енергоринку (статті 54-55, 66-71 і 73). Щоправда, цими днями (з “енної” спроби) парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки таки зібрав кворум і провів засідання, на якому рекомендував ВР визначитися з питанням можливого перенесення запуску ринку електроенергії із 1 липня на 1 жовтня на одному з найближчих засідань. Хоча шанси на те, що парламентарії ухвалять рішення про відтермінування, за прогнозами аналітиків, незначні.

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Щоправда, як припускає економічний експерт Олексій Кущ, противники “вчасного” запуску прозорого енергоринку можуть “піти в обхід”. «Якщо вони поставлять інтереси окремо взятих бізнесгруп вище інтересів країни, то знайдуть юридичні та інші зачіпки для того, щоб поставити запуск ринку “на паузу” (відстрочити) навіть без обов'язкового для цього рішення парламенту. Але в цьому випадку Україна ризикує серйозно зіпсувати стосунки з міжнародними партнерами – МВФ, Світовим банком, ЄС. І заплановані після дострокових виборів парламенту і формування нового уряду переговори з міжнародними кредиторами стартують з дуже невигідних для нас позицій. Якщо інстинкт політичного самозбереження переважає над економічною жадібністю, то ринок запустять, як і належить, із 1 липня. Але робитимуть все можливе, щоб “старт” був максимально проблемним. І тоді восени новий парламент матиме повну палітру підстав, щоб переформатувати цю модель ринку або – знову ж таки – поставити її на паузу», – прогнозує експерт.

2. “Нафтогаз” має знизити вартість газу на 900 гривень за тисячу “кубів”

Уряд затвердив постанову, згідно з якою НАК "Нафтогаз України" має зменшити визначену на червень вартість газу для населення (6299 гривень за 1000 кубометрів). За словами віцепрем'єр-міністра Володимира Кістіона, ціну треба знизити на 800-900 гривень. "Уряд також створив міжвідомчу групу для перевірки формули встановлення ціни палива. Разом із депутатами досліджуватимемо фактичні витрати "Нафтогазу" на природний газ для потреб населення", – розповів урядовець.

Необхідність перегляду ціни на “блакитне паливо” для українців в уряді аргументують зниженням вартості ресурсу на європейському ринку, де Україна закуповує частину палива, яке закачують у підземні сховища для підготовки до нового опалювального сезону. Тому в кабінеті міністрів вирішили зобов’язати НАК “Нафтогаз” продавати газ населенню за найнижчою ціною, що склалася на одному із чотирьох оптових майданчиків. Перший – мінекономрозвитку: середня митна вартість імпортованого газу – 5600-5700 гривень за 1000 кубометрів без ПДВ (трохи більше 6700 гривень з податком на додану вартість). Другий – Українська енергетична біржа, де паливо продають по 5554 гривень за 1000 “кубів”. Третій – сам “Нафтогаз”, який цього місяця продає газ для промисловості по 5804 гривні. Четвертий індикатор – червнева ціна ПСО (постачань за спецзобов’язаннями) – 7185 гривень за 1000 кубометів (з урахуванням ПДВ і вартості доставки).

На початку урядового засідання прем'єр Володимир Гройсман обурився тим, що НАК "Нафтогаз України" безпідставно підвищив ціни на газ у червні і планує зробити це в липні. При цьому глава уряду підтвердив: Україна виконуватиме взяті у рамках підписання Меморандуму про співпрацю з МВФ зобов'язання щодо впровадження ринкових цін на газ. Але зауважив, що коригування цін не має бути одностороннім – лише у бік підвищення. Якщо вартість імпорту енергоресурсу знижується, то і внутрішні тарифи для українців мають бути знижені. Натомість монополіст у червні “накрутив” ціну для жителів деяких регіонів до 8800 гривень за тисячу кубометрів. Хоча ринкова ціна у червні складає лише 8000, а у липні взагалі прогнозується на рівні 7700 гривень.

Водночас у “Нафтогазі” вважають зниження цін на газ для населення без компенсації втрат, яких зазнає при цьому компанія, неможливим. Адже зараз триває важливий період накопичення палива для майбутнього опалювального сезону. І в НАК може не вистачити коштів для того, щоб закупити стратегічний енергоресурс за сприятливими цінами. Про це написав у фейсбук голова правління компанії Андрій Коболєв.

Андрій Коболєв
Андрій Коболєв

“За той газ, який ми поставили раніше, "газзбути" та виробники тепла заборгували 61,4 млрд грн. Це удвічі більше, ніж нам потрібно, щоб якісно підготуватися до зими. Ще один фактор дефіциту – вимога кабміну сплатити 90% нашого прибутку як дивіденди, причому – до кінця червня. Саме зараз, коли потрібні гроші на закупівлю газу на зиму, це для нас – надзвичайний виклик. Доводиться обирати – дивіденди зараз, чи захист від кризи. Частині державних підприємств уряд дозволив платити лише 30% прибутку. Нам не завадила б хоча б розстрочка, доки не почнемо продавати газ”, – наголошує посадовець. Тож така ситуація, за його словами, вимагає термінової уваги на найвищому рівні. І у цьому зв’язку актори деяких коментарів, оприлюднених на сторінці Коболєва, радять скликати присвячене цьому питанню засідання РНБО.

3. Україна зробила крок до інтеграції з енергоринком ЄС

У четвер Верховна рада ратифікувала зміни до додатка №27 до Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом. Це, за оцінками віцепрем’єра з питань європейської інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, – один з індикаторів готовності сторін до поглиблення співробітництва в енергетичній сфері. Мета – повна інтеграція наших ринків – насамперед, у газовому секторі та в електроенергетиці. Наступним етапом співпраці стане приведення вітчизняної нормативно-правової бази у сфері енергетики у відповідність із європейським законодавством. При цьому Єврокомісія оцінюватиме сумісність законодавчих актів і надаватиме рекомендації щодо пришвидшення повної інтеграції енергетичних ринків України і ЄС.

Також український парламент схвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт, ухвалення якого є умовою ЄС для початку офіційної процедури оцінювання готовності нашої країни до укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), тобто так званого "промислового безвізу" із Євросоюзом.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-