Володимир Омелян, міністр інфраструктури України
Будівництво метро до аеропорту Бориспіль обійшлося би у $200 млн
23.05.2018 17:00 5753

Керівник Міністерства інфраструктури бачить Україну як великий європейський транспортний хаб. Для цього його відомство виношує плани будівництва нових аеропортів, налагодження безперешкодного прогону транзитних потягів, покращення роботи морських портів та залізничних вокзалів, віддавши їх у концесію.

Про всі ці плани очільник відомства Володимир Омелян розповів кореспонденту Укрінформу, перебуваючи в Німеччині, де він бере участь у щорічному Міжнародному транспортному форумі.

ЯКІ НОВІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ МОЖУТЬ ПРИЙТИ В УКРАЇНУ

- Пане міністре, перед відкриттям транспортного саміту, який проходитиме 23-25 травня у Лейпцигу, ви провели зустрічі в Берліні...

- Так. Відбулися, зокрема, переговори з керівництвом компанії Nokia по цифровій інфраструктурі. Ми домовилися про створення робочої групи, опрацюємо системи так званого е-port для того, щоби поєднати всі види транспорту в одне ціле в контексті цифрового управління. За твердженням самої Nokia, це може бути дуже цікавий продукт, який користуватиметься попитом не лише в самій Україні, але й успішно продаватися в усьому світі.

Ми віримо, що ці міжнародні напрацювання, які вже реалізовано в рамках залізничної, автомобільної, морської галузі, повинні бути поєднані в одне ціле з метою максимально ефективного управління і перетворення України в транзитну державу, де вантажі проходитимуть фізично без зниження швидкості, без затримок на митницях, наприклад, перевірок правоохоронних органами та інших бюрократичних перепон, які гальмують торгівлю та бізнес.

- Якою є ваша програма в Лейпцигу?

- У рамках цього саміту ми проведемо ряд двосторонніх зустрічей на політичному рівні, зокрема з депутатами Бундестагу, а також із компаніями, серед яких – німецький автовиробник Volkswagen Group, французька машинобудівна компанія Alstom, канадська авіа- і машинобудівна компанія Bombardier. 

Також презентуємо інвестиційні можливості нашої держави. Ми підготували ряд техніко-економічних обгрунтувань для концесії морських портів і співпраці в рамках автодорожньої галузі.

Ми сподіваємося, що цього року на ринок України вийде найбільша компанія Європи і одна з топ-компаній світу – Strabag (технологічна компанія, яка надає послуги в будівництві, штаб-квартира у Відні – ред.). Це сприятиме тому, щоби конкуренція на ринку автодорожніх робіт зростала, а якість підвищувалася.

- Які саме інвестиційні можливості ви бачите і що вже реалізується?

- Ми віримо в роль України як хабу між Європою та Азією. Ми цього року вітаємо найбільших у світі операторів морських портів, таких як Hutchison Ports, сподіваюся – DP World.

Ми бачимо успішний захід Ryanair.

Підписаний контракт на технічне переоснащення "Укрзалізниці" з General Electric – це 1 млрд доларів. У його рамках планується закупити та виробляти в Україні найсучасніші дизельні локомотиви.

Ми сподіваємося також укласти контракти з одним із провідних виробників електролокомотивів. Саме цьому будуть присвячені мої зустрічі з Alstom, Bombardier та іншими компаніями, які будуть присутні на форумі.

- Трохи докладніше – про General Electric. Виробництво точно планується на Крюківському вагонобудівному заводі?

- Так, GE наразі підтвердили, що вони розміщуватимуть свої потужності на Крюківському заводі. Перші локомотиви за контрактом із GE – це 30 одиниць – виготовляються у США з розміщенням 10% виробництва в Україні, наступні – близько 200 – вже буде 40% локалізація в Україні.

Щодо інших компаній, то для нас важливо, щоби угоди були укладені прозоро, на конкурентних засадах, а далі вже вирішує бізнес – де зручніше.

- Питання укладення контрактів – питання якого часу?

- До контракту з GE ми йшли 2 роки. Я сподіваюся, що ситуація з електровозами буде швидше розвиватися, й ці контракти будуть підписані не пізніше початку наступного року. За таким же принципом щодо розміщення виробництва, як і з GE.

ЄВРОГРАНТИ, ТРАНЗИТНІ ШЛЯХИ І КОНКУРЕНЦІЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ

- Міністерство інфраструктури схвалило шість міських проектів для отримання кредиту від Європейського інвестиційного банку. На якому етапі питання зараз?

- Ми зараз завершуємо роботу над Investment Action Plan (план дій щодо інвестицій) для ЄС. До кінця травня подамо його на розгляд Єврокомісії.

Але для нас також вкрай важливо, щоби ми не говорили тільки про кредити, але щоби була і грантова участь із боку ЄК. Ми бачимо, що вся модернізація інфраструктури у тих же Польщі, Угорщині, Словаччині фактично відбулася за кошти Брюсселя...

Для нас важлива участь європейських компаній у будівництві автошляхів в Україні

- Але вони все ж є членами ЄС...

- Ми розуміємо це. Але Україна все ж є привілейованим асоційованим членом ЄС, а не просто ординарною країною. Такою, яка насправді боронить ЄС від агресії РФ.

Для нас важлива участь європейських компаній у будівництві автошляхів в Україні. Ми тут покладаємося також на співпрацю з ЄК. У листопаді минулого року наша країна була включена до мережі TEN-T – так званих транспортних коридорів, починаючи від автомобільних і залізничних шляхів – до цифрових. Єдине питання залишається – по водних; я сподіваюся, що цього року так саме буде включено Дніпро та українську частину Дунаю в мережу TEN-T.

Таким чином, комунікація з Україною не припинятиметься на її західному кордоні, а поширюватиметься на всю територію держави.

Дуже важливим є проект нового транспортного коридору, який ми будуємо і який поєднає Балтику і Чорне море (Go Highway), він вже теж включений у мережу TEN-T.

- Наскільки є реальною співпраця з німецькою Deutsche Bahn?

- Таке бажання є, ми в стадії переговорів. Негативну роль грала закритість "Укрзалізниці". Я сподіваюся, після зміни менеджменту в минулому році ситуація покращиться.

І я би хотів, щоби Deutsche Bahn активно співпрацювала, або навіть була би партнером "Укрзалізниці".

Ми загалом зараз розвиваємо пасажирські зв'язки залізницею з Європою. Успішним був експеримент потягу Київ-Перемишль. Цього року ми пускаємо потяг Мукачево-Будапешт. Розглядаємо варіант зі Словаччиною.

Питання транзитних шляхів украй важливе. Позаминулого тижня пройшов перший транзитний потяг Китай-Австрія. Я сподіваюся, що кількість таких потягів буде щонайменше двічі на тиждень, а може і частіше.

Хочу, щоби у нас була абсолютно вільна конкуренція між американським, європейським, китайським капіталом

- До речі, ви же незабаром, наскільки я знаю, збираєтеся до Китаю...

- На початку червня планую великий візит до Китаю – Пекін і Макао. Нам треба максимально налагодити співпрацю з цією найпотужнішою країною.

Я хочу, щоби у нас була абсолютно вільна конкуренція між американським, європейським, китайським капіталом.

КОНЦЕСІЯ ПОРТІВ, ЗАЛІЗНИЧНИХ ВОКЗАЛІВ І РЕФОРМА "УКРЗАЛІЗНИЦІ"

- Приватизація. Тема болюча з різних міркувань. Як просуваються справи?

- В управлінні Мінінфраструктури зараз близько 100 державних підприємств. Треба розуміти, що абсолютна більшість із них є фактично тільки на папері або мають якісь активи у вигляді нерухомості. Це має бути продано якнайшвидше, невідкладно.

Раніше в автодорожній сфері люди шукали роботу за кордоном, а зараз вони повертаються в Україну

Проте в суспільстві, ми бачимо, є певне невдоволення приватизацією, і виходячи все ж зі стратегічних активів, краще робити концесію.

Про стратегічні активи ми говоримо, коли ми згадуємо "Укрзалізницю", "Укрпошту", морські порти. Наразі ані приватизація, ані концесія "Укрзалізниці", "Укрпошти" не розглядаються.

У випадку українських морських портів для нас важлива прозора концесія. Віддаючи в концесію на 25, 49 років порти, ми отримаємо ефективного власника, генеруємо більший прибуток для державного бюджету, але у той же час – залишаємо їх як державну власність. Це, мабуть, найкраща модель станом на сьогодні.

Розглядається можливість концесії залізничних вокзалів. Але це не буде масовим явищем. Вокзали зараз управляються вкрай погано, ми віримо, що приватний власник зможе дати максимальний ефект.

Ми зараз спільно з ЄБРР готуємо пілотні проекти по концесії за допомогою Офісу підтримки реформ при міністерстві інфраструктури. Ми аналізуємо іноземний досвід. Тому що є, наприклад, модель казахська, яка не спрацювала, – і є польська, яка працює й приносить прибуток для держави.

Ще хотів би сказати, що мені дуже приємно, що в автодорожній сфері почався зворотній процес. Якщо раніше люди виїжджали масово за кордон, шукали там роботу, зараз вони повертаються в Україну. Середня зарплата зросла відчутно.

- Наскільки відчутно?

- Якщо ми говоримо про звичайного робітника, середня зарплата по галузі – 15 тисяч грн, плюс повне забезпечення щодо проживання, харчування і транспортних послуг (робота-дім). У тій же Польщі чи Словаччині він зароблятиме, може, 1,5 тис. доларів, у кращому випадку. Але мінімум половина цієї суми піде на забезпечення, а ще треба передати щось родині, яку він не бачить. Я вважаю, що ми зараз вийшли на оптимальну модель.

Інженери по галузі заробляють десь 25-30 тисяч грн на руки.

Зараз нам важливо стабілізувати ситуацію на "Укрзалізниці". Якщо вдасться реформувати швидко і якісно, то ми отримаємо суттєве зрушення на ринку, бо це 20 тисяч людей. І для мене мета реформи "Укрзалізниці" – щоби ми дійсно мали ефективну компанію, яка може бути «номер 1» в Україні як держкомпанія й однією з Топ-3 залізниць Європи. Кінцева мета – вихід на IPO.

ДАЄШ 25 АЕРОПОРТІВ

- Про наземний і водний транспорт поговорили, давайте трохи політаємо у хмарах. Після тривалих "боїв" почав виконувати рейси Ryanair.

- Так, зі Львова та Борисполя, 16 напрямків щотижнево.

Я дуже щасливий, що це відбулося. Це дійсно впливає на ринок. Ми бачимо, що й всі інші компанії, які присутні на українському ринку, вже відреагували стрімким зниженням цін на вартість авіаперевезень, а це ключове.

МАУ теж міняється, їх керівництво та власник реагують на ситуацію, іде розробка нової бізнес-моделі. Це тішить

- І МАУ відреагувала?

- Це трагедія всієї України, що в кожній сфері є якась компанія, яка монополізувала становище і спекулює, що вона – лідер галузі. Це неправда. Ми бачимо, що результат цього лідерства плачевний, гальмо для всієї економіки. Йдеться не тільки про МАУ. Але МАУ теж міняється, мені приємно, що їх керівництво та власник реагують на ситуацію. Тобто опору вже немає. Іде нормальна розробка нової бізнес-моделі в нових умовах. Це тішить. Насправді важливо, щоби МАУ була, розвивалася, бо це є базова компанія в Україні.

- Ще лоукости плануєте залучати?

- Ми плануємо максимальне насичення. Буквально в понеділок здійснив свій перший рейс новий український лоукост SkyUp.

Що зараз дійсно надзвичайно важливо – це інфраструктура. Якщо ми в 2016-2017 роках докладали всіх зусиль, щоби створити конкурентний ринок авіаційних перевезень, залучити максимальну кількість компаній і вирівняти ціни у бік зниження, тепер у нас питання будівництва нових злітних смуг, нових летовищ.

У нашому розумінні, це має бути мінімум один аеропорт на область. Ми вже створили програму розвитку регіональних аеропортів, зараз працюємо з міжнародними інвесторами щодо можливості залучення додаткового фінансування, у тому числі й кредитного.

Цього року почалося будівництво злітної смуги в Одесі, в ключовому аеропорту півдня України.

Я зараз намагаюся переконати уряд і парламент, що ми маємо проголосувати в наступному році в бюджеті 2019 року мінімум 10 млрд грн на будівництво мінімум 4-5 злітних смуг у різних точках України. Якщо таке фінансування буде хоча б упродовж 3-4 років, ми будемо мати 25 повноцінних нових аеропортів в Україні і зможемо ще більш розвивати авіацію.

- Як ви оцінюєте можливості збільшення пасажиропотоку українськими аеропортами?

За 2-3 роки через українські аеропорти зможуть літати 40 млн пасажирів щороку

- По 2017 року ми маємо понад 16 млн пасажирів. За оцінками, пасажиропотік може легко досягти 40 млн. Через "Бориспіль" можливий 20-мільйонний пасажиропотік упродовж найближчих 2-3 років.

Я вдячний новому керівнику за те, що він бачить розвиток, він інвестує в розширення терміналу D, ми готуємося відкрити давно вже законсервований термінал F для лоукост- літаків.

Ну й нагадаю, що цього року буде проведена залізнична гілка Київ-аеропорт "Бориспіль". Але в перспективі, я вважаю, що Київ має бути поєднаний зі своїм аеропортом і містом Бориспіль лінією метро.

- Йдеться про славнозвісний китайський проект "Повітряного експресу"?

- Той, який будуватиметься зараз, це за власні кошти "Укрзалізниці" – близько 800 млн грн.

Китайський проект ми подали на закриття. Але, в принципі, це теж може бути предметом розмови під час мого візиту в Китай. Треба, щоби ми мали нормальний прозорий проект фінансування, бо гілка метро є надзвичайно перспективною. За нашими підрахунками, будівництво метро обійшлося би у близько 200 млн доларів.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-