Для більшості українців Єгипет – місце відпочинку, звідки періодично надходять повідомлення про терористичні акти. Чим іще цікава найбільша арабська держава для України, та які перспективи розвитку двосторонніх стосунків, в ексклюзивному інтерв`ю «Укрінформові» розповів Надзвичайний та Повноважний Посол нашої держави у Єгипті Геннадій Латій.
- Пане Посол, перш ніж перейти до конкретних питань щодо вашої роботи у Єгипті, хотів би для наших читачів з'ясувати місце цієї країни та Близького Сходу загалом серед пріоритетів української зовнішньої політики. Яке воно сьогодні?
- Саме в Близькосхідному регіоні відбувається багато подій світового масштабу. Серед головних проблем – боротьба з міжнародним тероризмом. І Україна останні два роки бере активну участь у прийнятті рішень, що стосуються регіону, як непостійний член Ради Безпеки ООН, рішень, що мають наслідки для всього світу. Для України це важливо, оскільки ми приділяємо велику увагу питанню безпеки наших людей за кордоном, адже тепер вони мають змогу вільно пересуватися по всьому світу. І якщо терористичні акти відбуваються в Лондоні чи в Парижі, в Туреччині чи в Єгипті – нас це стосується. Окрім того, на сході нашої країни ми зіткнулися з проблемою тероризму і фінансування терористів з-за кордону. Тому маємо об'єднувати наші зусилля для боротьби з терористичними організаціями незалежно від того, як їх називають.
Країни Близького Сходу та Північної Африки є традиційно важливими для України політичними та торговельними партнерами. Протягом останніх двадцяти років Арабська Республіка Єгипет, Саудівська Аравія, ОАЕ, а років 10 тому й Алжир та Сирія були одними з найважливіших торговельно-економічних партнерів України. Єгипет минулого року посів друге місце за обсягом українського експорту серед усіх країн світу, а за обсягом позитивного для України сальдо торгівлі – перше місце. Звісно, пріоритетом нашої зовнішньої політики залишаються країни Європейського Союзу, наше прагнення до європейської та євроатлантичної інтеграції є незмінним. Проте, вельми важливим ринком для українських товарів сьогодні залишаються країни Азії, Близького Сходу та Африки. Бо саме торгівля з ними даватиме в найближчій та середній перспективі основні надходження від зовнішньої торгівлі до українського бюджету.
- Нещодавно завершився візит до Єгипту офіційної делегації з України. Які результати?
- Це була делегація Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Метою були переговори з керівництвом двох великих підприємств – Хелуанського металургійного комбінату та Хелуанського коксохімічного заводу. Обидва були споруджені у 60-ті роки зусиллями радянських підприємств, більшість з яких знаходилися на території України. Зараз оголошені два великих тендери для модернізації цих єгипетських заводів. Сформовано український консорціум, який прагне взяти участь у цих тендерах. Це буде непросто, оскільки близько 15 компаній з Італії, Франції, Росії та інших країн борються за цей проект. Але, враховуючи досвід і вагу українських підприємств на цьому ринку, ми оцінюємо їх шанси на перемогу в цьому тендері як цілком реальні. Голова української делегації, державний секретар МЕРТ О.Ю.Перевезенцев зустрівся з керівником міністерства державних компаній Єгипту, виклав йому нашу позицію і повідомив, що український уряд приділяє велику увагу цим двом тендерам і готовий надати підтримку нашим компаніям.
- Нинішній єгипетський режим часто називають прозахідним. Чи так це? Чи допомагає це у співпраці, адже в українській зовнішній політиці головним є західний напрямок?
- Я б не став вішати якісь однозначні ярлики на нинішню єгипетську зовнішню політику, називаючи її однозначно прозахідною. Каїр у своєму зовнішньополітичному курсі традиційно сповідує максимально прагматичний підхід, як це було і за часів правління екс-президента Мубарака. Нинішнє єгипетське керівництво має дуже добрі стосунки як зі США, так і з Російською Федерацією, яка однією з перших підтримала нинішнього президента Сісі після його приходу до влади. Відтоді відновився активний розвиток відносин між Каїром та Москвою. Наразі Росія – один із головних політичних та економічних партнерів Єгипту, їхні президенти вже декілька разів зустрічались як у Каїрі, так і в Москві. До катастрофи російського літака в 2011 році найбільша кількість туристів у Єгипті були саме з РФ. Скорочення потоку туристів – а із західних країн особливо британців стало менше – істотно вплинуло на економіку країни та на рівень добробуту місцевих мешканців.
Разом із тим Єгипет активно розвиває стосунки зі Сполученими Штатами. У квітні відбувся візит президента Сісі до Вашингтона. Американська адміністрація підтримує політику нинішнього єгипетського уряду як усередині країни, так і зовнішню, особливо заходи Каїру по боротьбі з тероризмом.
- Як згадані вами зовнішні впливи у Єгипті ускладнюють тут роботу українських дипломатів?
- У нас немає жодних проблем в плані розвитку економічних, культурних, спортивних зв'язків. Щодо політичного діалогу, то він не надто активно розвивається останніми роками. Водночас, обмін візитами на урядовому рівні, між такими впливовими як у своїх регіонах, так і на світовій арені державами, як Україна та АРЄ, мав би бути більш активним. У минулому році після тривалої паузи ми відновили двосторонні консультації між міністерствами закордонних справ. Сподіваюся, що найближчим часом у Києві відбудеться чергове спільне засідання Українсько-Єгипетської міжурядової комісії з економічного та науково-технічного співробітництва, терміни якого кілька разів переносилися. Сподіваюся, що в середній перспективі вдасться вийти на обмін візитами на більш високому рівні.
- Які ринки у Єгипті можуть бути цікавими для українських компаній сьогодні?
- Минулого року обсяг українсько-єгипетської торгівлі у порівнянні з показниками 2015 року зріс на 8,3% і склав 2,3 мільярда доларів. З них близько 2,25 мільярда – наш експорт. Слід зазначити, що більшість з українських товарів, які експортуються до АРЄ – це продукція лише двох галузей – металургійної та сільськогосподарської. Значно менше станом на сьогодні українські виробники поставляють єгиптянам власних високотехнологічних товарів. Про великі приватні українські інвестиції в єгипетську економіку на цьому етапі ми не можемо говорити. Водночас, Україна реалізує в Єгипті один із найбільших інвестиційних проектів за кордоном, вартість державних інвестицій у якому у вигляді капітальних вкладень та виконаних філією НАК «Нафтогаз України» робіт на родовищі Алам Ель-Шавіш у Західній пустелі АРЄ перевищує 300 млн дол. США.
Останнім часом прийнято рішення про продовження проекту до 2018 року разом із вивченням подальшої фінансової доцільності цього проекту.
Європейські держави, Китай та Японія надзвичайно активно інвестують не лише у єгипетську економіку, але й по всьому Африканському континенту. Вони створюють передумови для тривалого співробітництва, прокладаючи шлях для своїх виробників. Поки що українських компаній, які заходять на єгипетський ринок, не багато. Мова переважно про торгівлю з місцевими компаніями, які купують українські товари для подальшої реалізації в країні.
- Ви згадали про терористичну загрозу в регіоні. Чи радите ви своїм друзям та родичам тут відпочивати?
- Останній напад на іноземців, який стався у Хургаді, місцева влада не трактує як терористичний акт. Адже теракт – це обов'язкова наявність певної мети. Загинули двоє громадян Німеччини, громадяни кількох інших держав отримали поранення.
Після того, що сталося, МЗС України відновило свої попередження для громадян, які планують виїхати до Єгипту як туристи чи з іншою метою. МЗС пропонує переглянути власні плани і пояснює, що такі застереження викликані істотною активізацією на території Єгипту радикальних терористичних угруповань, які дедалі частіше спрямовують терористичні акти проти цивільних громадян.
Проте, сьогодні подібні ситуації виникають не лише в Єгипті, вони можуть трапитися будь-де. Незважаючи на це, необхідно зазначити, що, в порівнянні з 2016-м, цього року кількість іноземних туристів у Єгипті істотно збільшилася. Можна сказати, що місцева влада приділяє велику увагу безпеці іноземних туристів. Хоча сьогодні гарантувати повну безпеку неможливо в жодній країні.
- Вам довелося працювати в трьох країнах, де відбулася так звана «арабська весна». Як ви оцінюєте її результати у Тунісі, звідки вона почалася, у Лівії та в Єгипті? Де декларовані цілі були реалізовані найбільшою мірою?
- Порівнювати ці три країни – все одно, що порівнювати, скажімо, Україну, Польщу та Болгарію... Вони багато в чому схожі, але в реалії абсолютно різні. Це були різні революції, цілі яких у кожній державі також відрізнялися. І результати, відповідно, неоднакові. В Тунісі з європейської точки зору досягнуто найбільших змін. Там – найбільші успіхи у побудові проєвропейської демократичної держави. Певний час там був ісламістський уряд, який за підсумками виборів передав владу іншим, світським силам. Там є економічні проблеми в співпраці з міжнародними фінансовими інституціями та з європейськими державами. У Єгипті шляхом демократичних виборів до влади прийшов президент, що представляв організацію «братів-мусульман», який протягом одного року не показав позитивних результатів в економіці. Він активніше, ніж чекало єгипетське суспільство, почав змінювати законодавство, надаючи йому релігійної спрямованості. Це не сподобалося більшій частині єгипетського суспільства, і воно підтримало армію під час подій, які відбулися в 2013 році, коли сталася ще одна революція в Єгипті.
Влада прийняла досить жорсткі рішення щодо опозиції, сьогодні «Брати-мусульмани» в Єгипті – заборонена організація. Але більшість політичних сил зараз підтримує нинішню владу, президента. Абдельфаттх Аль-Сісі став першим єгипетським президентом, який відвідав коптські храми, це було позитивно сприйнято коптською меншиною, а це приблизно 10% єгипетського суспільства. Таким чином він показав, що влада є світською, для неї немає різниці – хто до якої релігії належить.
Єгиптяни-мусульмани також підтримують нинішню владу, яка проводить економічні реформи у державі, результатом яких було підвищення рівня життя в країні. Лише нещодавно, коли почалися реформи на вимогу міжнародних фінансових організацій та почалася девальвація місцевої валюти і підвищилися ціни на значну кількість продуктів, це почало відбиватися на рівні життя населення. Однак, наскільки нам відомо, політична підтримка уряду залишається високою.
Щодо Лівії, то, на превеликий жаль, там досі триває громадянська війна. Багато країн світу намагаються допомогти тим, хто на словах виступає за об'єднання країни, але своїми діями роблять протилежне. Нещодавно відбулася зустріч у Парижі, на якій сили, які базуються в Тріполі та їхні опоненти досягли домовленості про проведення парламентських виборів по всій території країни на початку наступного року. Найважливішим зараз є забезпечення виконання цієї домовленості.
- Мені доводиться стикатися з абсолютною необізнаністю чиновників Державної міграційної служби щодо ситуації з правами людини в різних регіонах світу, зокрема і на Близькому Сході. В Україну приїжджають і просять про притулок російські громадяни, які зазнали переслідувань на батьківщині від режиму Путіна, а потім намагалися осісти у Єгипті. Але звідси місцева влада багатьох висилає. Тому питання до вас: чи надають українські дипломатичні представництва повну інформацію до Києва про стан справ з правами людини тут, у Єгипті та в інших країнах регіону?
- Я впевнений, що наші посольства в регіоні надають максимально повну і правдиву інформацію щодо реальної ситуації і дають правильну оцінку щодо подій, які відбуваються, саме з точки зору українських інтересів. Щодо іноземців, які перебувають тут, а потім висилаються до України, то для мене це питання нове, і в мене інформації про такі випадки немає. Якщо таке і трапляється, то впевнений, що йдеться про поодинокі факти, про конкретних людей, якими дуже уважно займаються органи безпеки.
- Які проблемні питання існують сьогодні для України в Єгипті?
- Про значення Єгипту як зовнішньоторговельного партнера України я вже казав. Але сьогодні існують ризики. Україна, на відміну від деяких інших держав, сьогодні навіть не ставить питання про створення зони вільної торгівлі з Єгиптом. Водночас, упевнений, що ЗВТ з таким крупним, традиційним торговельно-економічним партнером України, як Єгипет, має бути одним із наших пріоритетів серед питань двосторонніх відносин з цією державою. В разі досягнення домовленості про створення українсько-єгипетської ЗВТ, українські виробники продукції у різних сферах отримали би додаткові можливості по більш легкому входженню на ємкий єгипетських ринок, який міг би використовуватися як своєрідний хаб для подальшого розповсюдження українських товарів по ринках багатьох інших африканських країн.
Анвар Деркач. Каїр.