Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.  

Зазначається, що захід організований у межах ініціативи Team Europe за участю українських і фінських представників та міжнародних партнерів. Він став продовженням діалогу щодо координації європейської підтримки української культури, започаткованого під час Конференції з питань відновлення України (URC) у Римі в липні 2025 року за участю Європейської комісії, держав-членів ЄС та уряду України.

Українську делегацію очолила заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Міжнародний семінар відкрила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України - міністерка культури Тетяна Бережна, яка в форматі онлайн звернулася до учасників.

Зокрема, вона подякувала Міністерству освіти і культури Фінляндії, Європейській комісії та партнерам Team Europe за послідовну підтримку України й наголосила на важливості подальшого розвитку практичної співпраці.

«На Конференції з питань відновлення України єврокомісар Глен Мікаллеф запропонував об’єднати європейську підтримку української культури в межах ініціативи Team Europe. Фінляндія першою приймає зустріч такого формату. Дякую за розвиток цієї ініціативи. Сподіваюся, ваш приклад спонукатиме інших партнерів організовувати подібні обміни та розвивати нову співпрацю з Україною», - наголосила Бережна.

Також вона визначила три пріоритетні напрями міжнародної взаємодії: підготовку культурних установ до надзвичайних ситуацій, цифровізацію культурної спадщини та посилення спроможності культурних інституцій і підприємств працювати в умовах війни.

Крім того, Бережна звернула увагу на наслідки російських атак для культурної спадщини, інфраструктури та видавничої галузі, наголосивши на необхідності збереження культурних цінностей і забезпечення безперервної роботи культурних установ попри постійні загрози.

Своєю чергою Бондар представила міжнародним партнерам практичний досвід України у зміцненні стійкості сектору культури під час повномасштабної війни.

Так, під час тематичних дискусій, присвячених культурній стійкості, готовності до криз, моделям відновлення та фінансування, вона розповіла про виклики, з якими стикаються музеї, бібліотеки, історичні пам’ятки та інші об’єкти культурної інфраструктури, а також про рішення, які Україна розробляє та впроваджує у відповідь на нові загрози.

«Культура - це не другорядна сфера, підтримку якої можна відкласти до мирних часів. Вона є основою нашої стійкості та національної безпеки. Повномасштабна війна змушує нас шукати нові рішення, адаптувати підходи й розробляти системи, які дають змогу захищати культурні цінності та забезпечувати роботу культурних інституцій навіть у найскладніших умовах», - зазначила Бондар.

За її словами, Україна не лише захищає свою спадщину під час війни, а й активно створює нові механізми реагування, випробовує технології та напрацьовує практичний досвід, який може бути корисним для міжнародної спільноти на десятиліття вперед.

«Ми вдячні, що проходимо цей шлях не наодинці. Фінляндія є яскравим прикладом партнерства, яке перетворює солідарність на конкретні рішення та підтримку», - підкреслила Бондар.

Зазначається також, що війна продемонструвала, що загрози культурному сектору не обмежуються прямими влучаннями в музеї чи історичні пам’ятки. Обстріли, вибухові хвилі, перебої з електропостачанням, опаленням і зв’язком безпосередньо впливають на збереження колекцій та роботу культурних установ.

Український досвід охоплює реагування на надзвичайні ситуації, евакуацію культурних цінностей, забезпечення безпеки колекцій і підтримання роботи установ за умов постійних загроз.

Через зміну характеру ризиків навіть перевірені протоколи реагування потребують адаптації до конкретних обставин. Тому важливими умовами стійкості культурного сектору є оперативність, гнучкість рішень, готовність до нових викликів і розвиток технологічних інструментів. Україна зацікавлена ділитися цим досвідом із міжнародними партнерами та спільно вдосконалювати підходи до готовності культурних установ до криз і відновлення.

Практичним складником семінару став воркшоп «Цифрова культурна спадщина в умовах кризи: досвід воєнного часу, готовність до надзвичайних ситуацій та 3D-документування», присвячений цифровій фіксації культурної спадщини, документуванню пошкоджень і використанню технологій 3D-документації під час війни.

У Мінкульті зауважили, що до української делегації також долучилися представники громадських організацій «Скейрон», «Лабораторія hemo» та «єМузей», які представили інноваційні цифрові проєкти.

Зокрема, їхні напрацювання демонструють, як цифрові інструменти можуть сприяти збереженню та популяризації культурної спадщини, а також розширювати доступ до культурних об’єктів і колекцій.

Крім того, під час семінару презентували віртуальні виставки, присвячені колекціям Національного художньому музею України та трипільській культурі, віртуальну реконструкцію «Покорщини», віртуальну експозицію «Крізь морок, світло памʼяті» про фіксацію доказів руйнації культурної спадщини.

У семінарі також взяла участь директорка Українського фонду культурної спадщини Олександра Ковальчук. Вона розповіла про діяльність фонду та його роль у збереженні й відновленні культурної спадщини України.

У межах візиту в Гельсінкі відбулася двостороння зустріч Бондар із представницею Міністерства освіти і культури Фінляндії Марі-Леєною Талвіте.

Сторони обговорили практичні потреби українських музеїв і закладів культури, механізми міжнародної підтримки, розвиток Українського фонду культурної спадщини та можливості інтеграції культури в проєкти відбудови.

Бондар наголосила на необхідності гнучких і оперативних механізмів підтримки, які дають змогу реагувати на наслідки російських атак, проводити невідкладні роботи із захисту та стабілізації пошкоджених об’єктів, евакуювати й безпечно зберігати музейні колекції та забезпечувати стійкість культурних установ.

Зокрема, серед актуальних потреб - створення додаткових сховищ для евакуйованих колекцій, а також фінансування оперативного реагування на пошкодження культурної інфраструктури.

Як повідомила Талвіте, фінське міністерство ухвалило принципове рішення долучитися до Українського фонду культурної спадщини.

Окремо сторони розглянули можливості інтеграції культури й мистецтва в проєкти відбудови України.

Також українська сторона звернула увагу на фінський досвід спрямування 1% бюджету будівельних проєктів публічних просторів на мистецтво та запропонувала обговорити можливість застосування подібного підходу до проєктів відновлення, що реалізуються за підтримки Фінляндії.

Крім того, сторони обговорили перспективи посилення ролі культури в межах наступної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Таллінні, та можливості подальшого розвитку двосторонніх партнерств.

Своєю чергою Талвіте підтвердила незмінну підтримку України з боку Фінляндії та відзначила прогрес українсько-фінської співпраці у сфері культури протягом останніх двох років.

Як повідомляв Укрінформ, Асоціація українців у Фінляндії організувала зустрічі з українськими письменниками та перекладачами в межах Гельсінського книжкового ярмарку, який триває з 22 до 25 жовтня.

Фото: Міністерство культури