В Ужгороді під облрадою - пікет проти звернення до Президента щодо закону про освіту - 21.09.2017 12:08 — Новини Укрінформ
В Ужгороді під облрадою - пікет проти звернення до Президента щодо закону про освіту

В Ужгороді під облрадою - пікет проти звернення до Президента щодо закону про освіту

Фото
1085
Ukrinform
Під будівлею Ужгородської облради проходить пікет на підтримку ухваленого Верховною Радою закону "Про освіту" і проти звернення місцевих депутатів до Президента з проханням ветувати цей закон.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, перед будівлею облради зібралося кілька десятків активістів з плакатами. Поліцейських, які забезпечують правопорядок, вдвічі більше за протестувальників. Активістів не пропускають у приміщення облради, хоча на вулиці йде дощ.

Напередодні українські національно-патріотичні організації Закарпаття зареєстрували звернення із закликом до депутатів обласної ради "не голосувати за антиукраїнський проект звернення до Президента України щодо новоухваленого закону України "Про освіту".  Його текст оприлюднила у Facebook прес-служба закарпатського осередку організації "Україна Соборна".

Як повідомляв Укрінформ, 20 вересня в Ужгороді відбувся мирний пікет біля Генконсульства Угорщини – патріотичні організації висловили невдоволення критикою з боку угорської сторони нового закону "Про освіту", який нібито утискає права угорськомовних жителів Закарпаття.

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, врегульовує питання використання української мови в галузі освіті. 19 вересня його підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Читайте також: Мова нацменшин: під генконсульством Угорщини в Ужгороді пройшов пікет

Закон передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону.

Статтю 7 закону "Про освіту" направлено на експертизу до Ради Європи.

Фото: Сергій Гудак

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>