Фестиваль на Ясній горі: карильйони, президентський оркестр і «Постріл» пам’яті Сліпака

Фестиваль на Ясній горі: карильйони, президентський оркестр і «Постріл» пам’яті Сліпака

Аналітика
1075
Ukrinform
У Гошівському монастирі на Івано-Франківщині пройшов унікальний фестиваль карильйонного мистецтва

Чи знаєте ви, що таке карильйон? Це такий ударний музичний інструмент, який є, по-суті, точно налагодженим набором дзвонів з механічним керуванням. Цей інструмент є традиційним для католиків, хоча в Україні, наприклад, карильйони є у православних храмах, зокрема, у дзвіниці Михайлівського Золотоверхого. У суботу-неділю 17-18 червня в Івано-Франківську та Гошеві проходив міжнародний фестиваль карильйонного мистецтва «Дзвони Ясної гори єднають усіх».

У Гошівському монастирі (УГКЦ), на дзвіниці якого встановлено другий за величиною — 52 дзвони — карильйон в Україні (найбільший в країні карильйон із 56 дзвонів встановлено у 2012 році у Спасо-Преображенському соборі в Києві, - ред.), відбулося величне дійство, присвячене 400-літтю заснування Василіянського чину св. Йосафата.

Фестиваль відкрив Національний президентський оркестр, який виконав музичні твори у супроводі карильйона.

В УКРАЇНІ — ЧУДОВІ КАРИЛЬЙОНИ

Мелодію дзвонів на карильйоні відтворювала кандидат мистецтвознавства з Києва Ірина Рябчун. Окрім класичних творів вона подарувала шанувальникам власні композиції. Серед них – «Сон Ярославни» та «Постріл». Останню прелюдію композиторка присвятила пам’яті Василя Сліпака, який торік загинув у зоні АТО. Професійна піаністка не лише була знайома зі співаком, але й акомпанувала йому в Парижі.

Нині Ірина Рябчун – учениця Королівського університету в бельгійському місті Мехелен, який вважають батьківщиною карильйона. Сподівається за рік отримати там диплом і тоді стати першою в Україні професійною карильйоністкою.

«Я граю на дзвонах карильйона вже понад 10 років. На автентичному карильйоні – 4 роки. Для мене це стало важливою справою, чи не першою в житті. Карильйон – це абсолютно унікальний інструмент, який не відноситься до жодної конкретної групи інструментів. У нього є звучання від ударних, трохи від органу, трохи від хору. Мені пощастило з освітою піаніста. Граючи на фортепіано, я відпочиваю. Без зупинки можу грати 16 годин поспіль, не відчуваючи втоми. Так само почуваю себе біля карильйона. Карильйонна музика виросла з мелодій коранців. Через бажання мати все більше і більш цікавих мелодій, годинниковий механізм відокремили від дзвонів. Так почався шлях карильйона, як окремого музичного інструменту. Тут має бути великий відбір творів. Українська пісня звучить на цьому інструменті просто прекрасно, тому я зробила багато обробок її мелодій. Мабуть тому, що українська пісня добре співається під бандуру. Її довгий шлейф, спосіб укладання, звучання мелодії, дуже подібний до того, що можна отримати на карильйоні», – розповідає Ірина Рябчун.

Твори Шопена та польських композиторів на фестивалі у Гошеві виконувала Ганна Кашпшицька з Гданська. Вона зізнається, такі фестивалі намагається не пропускати. В Україні грає на карильйоні втретє. Каже, це – можливість зіграти на кращому інструменті, з яким вона знайома з 12 років. 

«У всій Польщі є лише три карильйони. І всі вони – у Гданську. Ми ще не маємо школи для дітей, але студенти вже можуть учитися в університеті цього мистецтва. Гра на карильйоні для мене – це чудова можливість подорожувати від одного інструмента до іншого, чути дивовижний звук дзвонів. В Україні просто чудові карильйони, а тому я себе добре тут почуваю, направду», – стверджує Ганна Кашпшицька.

КАРИЛЬЙОНИ НА ЯСНІЙ ГОРІ

У ці фестивальні дні у Гошеві можна було почути два діючі карильйони: стаціонарний баштовий Гошівського монастиря. Уперше він зазвучав на фестивалі карильйонного мистецтва три роки тому. Ідею «карильйона на Ясній Горі» привіз отець Дам’ян Кастран, після того, як почув дивовижну мелодію дзвонів у Бельгії. Пригадує, збирати гроші на виготовлення дзвонів довелося недовго. Кілька українських родин пожертвували власні кошти на 44 дзвони. Не затягували з їх виготовленням і майстри у Голландії. Тепер, каже отець Дам’ян, мелодії карильйона звучать на Ясній Горі щодня.

«Цей інструмент був першим в Україні і дав поштовх для розвитку карильйонного мистецтва. Перший фестиваль на Ясній Горі засвідчив, що музику дзвонів люблять багато людей. Тепер тут щодня звучать п’ятнадцятихвилинні передзвони. Щогодинні – коротші мелодії. Так, із 8-ї години ранку і до вечора на Ясній Горі грає карильйон», – стверджує отець Дам’ян.

Другий карильйон, який звучав у Гошеві, – пересувний. Цей інструмент виготовили брати Ботвінко, і тепер він належить їх родині, про що свідчать написи, викарбувані на дзвонах інструменту. Вони вилиті лише з міді та олова, у співвідношенні 80 до 20. Для ідеального звучання не використовували ані золота, ані срібла. Великі дзвони брати Ботвінко присвятили своїм батькам, менші – собі, дітям і онукам.

«Ми починали з будівництва першого карильйона на Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві. Тоді ми захворіли ідеєю створити пересувний карильйон. Назбирали гроші на 50 дзвонів. Замовили їх у Голландії, у найвідомішій фірмі, яка випускає карильйонні дзвони. Вони відрізняються від церковних тим, що налаштовані точно у ноту. Перший карильйон у нас був на магнітах, потім на динамічних магнітах. А сьогодні ми представляємо механічний карильйон, який дає більше можливостей для музикантів», – розповідає інженер-механік та творець карильйона Сергій Ботвінко і додає, саме на цьому інструменті грають фахівці й початківці в Україні.

«На цьому інструменті треба грати вільно, раціонально використовувати власний апарат. Єдине, якщо дуже спекотно, грати на карильйоні трохи небезпечно, бо шкіра стає вразливою. Необхідно оволодіти спеціальною технікою під керівництвом досвідчених вчителів», – розповідає Ірина Рябчун. 

«Карильйон – це європейський, бельгійський, голландський інструмент, якому майже 500 років, він є матеріальною спадщиною ЮНЕСКО. Інструмент не схожий на жоден інший. Аби на ньому навчитися грати, треба мати музичну освіту і добру координацію рухів, бо ж грають на ньому одночасно і руками, і ногами», – додає Сергій Ботвінко.

ГРА “НА ДЗВОНИКАХ”, АБО КУЛЬТУРНИЙ ПРЕЦЕДЕНТ

Сергій Ботвінко зізнається, інструменти в Україні вже є, а ось музикантів – обмаль. Для цього брати створили 5 клавіатур карильйона і роздали їх у перші школи карильйонного мистецтва, які відкрилися на Прикарпатті.

«Торік за ініціативою наших митців та органів місцевого самоврядування в містах Коломиї, Калуші, Івано-Франківську та Долині відкрили школи карильйонного мистецтва. Це такий культурний прецедент, бо всі ці школи - на Івано-Франківщині. Що характерно, школи почали навчання за пілотною програмою на зразок тої, що є у Бельгії. Наступного року ми вже хочемо почути музику у виконанні цих дітей. Свої перші кроки вони презентують на цьому фестивалі. Підтримка дзвонової музики для нас – це підтримка світової культури. Адже дзвонове мистецтво процвітало у часи Київської Русі», – розповідає начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак.

«Для дітей – це дуже цікаво. У мене навчається гри на карильйоні троє учнів. Ірина Рябчун нам підготувала програму. Почали її студіювати з вересня. На цьому фестивалі моя дитина гратиме вже на карильйоні «Веселі гуси». Ще гратимуть Шуберта «Аве Марія». У мене є хлопчик, який почав грати на карильйоні і видужав. Мама стверджує, що у дитини перестало боліти серце. Учора йому виповнилось 8 років. Знаєте, я завше збирала дзвоники. Для мене це було щось надзвичайне. Може, через дивну вібрацію. Коли чула мелодію дзвонів у Португалії, Іспанії, відразу дзвонила синові, мамі, аби вони бодай телефоном почули ту музику. Діти розуміють, що цей інструмент інший. Називають його просто – дзвоники. Чим більше займаємось, тим більше хочемо грати на дзвониках», – стверджує викладач карильйонної музики у місті Долина Лідія Кайдан.

«Для наших шкіл це – абсолютно нормальна програма, яка погоджена з репертуарними вимогами королівської школи Мехелена. Нам не варто вигадувати чогось свого, окрім того, щоб долучати власний український репертуар, який чудово звучить на цьому інструменті. Для того, щоб грати складні твори на карильйоні, треба вчитися 4-5 років, якщо дитина має музичну освіту. В іншому випадку – до 7 років. Інструмент потребує зусиль. Ще є велика мрія: перший карильйон в Україні є у Михайлівському Золотоверхому Соборі. Тепер він потребує повної заміни поєднання клавіатури з дзвонами. Сподіваюсь, це ми подолаємо. Маю інформацію про ще один карильйон. Його почали виготовляти для Києва у Нідерландах», – зазначила Ірина Рябчун і додала, що дуже сподівається на таланти українських учнів, бо навчання на карильйоні у прикарпатських школах вона запозичила на батьківщині цього інструменту, у Бельгії. Адже там «школа не має ані охоронців, ані ключів”. Все відкрито і в будь-яку годину дня і ночі можна займатися музикою.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ

Фото Юрія Рильчука


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-