Джапарова назвала головне завдання Кримської платформи

Джапарова назвала головне завдання Кримської платформи

Укрінформ
Кримська платформа дозволить постійно тримати тему тимчасової окупації Криму Російською Федерацією на високому рівні у міжнародному порядку денному, у відносинах з ЄС та з усіма країнами світу, при цьому кінцевою метою цієї ініціативи залишається деокупація півострова.

Про це під час інтернет-конференції «Кримська платформа: міжнародна відповідь на окупацію», організованої під егідою політичної групи Європейських консерваторів і реформістів (ECR) у Європарламенті, заявила перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, передає кореспондент Укрінформу.

«Ситуація в Криму залишається складною з точки зору дотримання прав людини та в економічній сфері, і вона потребує більшої уваги. Ініціатива Кримської платформи дозволить повернути Крим у політичний порядок денний на вищому рівні. Сподіваюся, за кілька місяців Рада оборони представить стратегію деокупації Криму, яка стане частиною Національної політики деокупації. Саме деокупація є кінцевою метою. Щоб з тактичної точки зору просувати ці стратегічні цілі, ми маємо шукати інструменти, як тримати ці питання у центрі міжнародної уваги», - зауважила Джапарова.

Вона нагадала, що Росія намагається будь-якою ціною легітимізувати свою присутність на півострові та залучити міжнародні компанії до економічної активності в Криму. Зараз на півострові, незважаючи на міжнародний режим санкцій, присутні компанії з австрійськими, німецькими та французькими брендами, і цей факт має бути широко відомий міжнародній громадськості, наголосила Джапарова.

Російська окупаційна влада продовжує незаконну експропріацію української власності в Криму. Останній такий випадок, за словами Джапарової, стосується продажу заводу вин «Масандра» разом із тисячами гектарів землі на південному узбережжі, які були продані за символічну ціну бізнесмену, що належить до близьких друзів президента РФ Володимира Путіна.

Як зауважила дипломат, Україна має постійно привертати увагу міжнародного співтовариства до цих кричущих фактів, та оновити власне законодавство у сфері санкційної політики, яке на сьогодні не є досконалим.

Читайте також: Росія використовує пандемію для посилення репресій у Криму - Джапарова

Джапарова нагадала, що побудова і структура Кримської платформи дозволяє просуватися до цієї мети у кількох напрямках.

Перший - це контакти на вищому рівні, сказала вона.

За словами Джапарової, щоб започаткувати обговорення на рівні глав держав та урядів, у 2021 році Україна має намір провести в Києві Кримський саміт. Час проведення заходу наразі визначає Президент України. Учасники саміту зможуть приєднатися до загальної декларації, яка фіксує політику країн-учасниць щодо невизнання окупації Криму Російською Федерацією.

Інший рівень Кримської платформи, за словами Джапарової, – це контакти на рівні міністрів закордонних справ, які відіграватимуть координаційну роль у впровадженні головних політичних напрямків, включаючи політику невизнання, питання безпеки, свободу судноплавства, ефективність санкцій та їх продовження.

«Ми дуже щасливі, що Європейський Союз започаткував Глобальний механізм санкцій за порушення прав людини, і ми очікуємо, що зможемо інтегрувати це законодавство до зусиль у кримському напрямку», - заявила перший заступник міністра закордонних справ України.

Вона зауважила, що одним із завдань Кримської платформи є винесення у публічну площину руйнівних наслідків окупації Криму для економіки та для довкілля. Прикладом може служити реагування на спроби Росії перекласти на Україну відповідальність за нестачу в Криму води, хоча, за міжнародним законодавством, саме Росія як країна-окупант несе відповідальність за забезпечення захопленої території всіма ресурсами, включаючи водні.

Ще одним важливий рівнем Кримської платформи Джапарова назвала міжпарламентські контакти, що нададуть кримській тематиці високого політичного звучання та ваги.

Нарешті, сказала вона, усі ці перераховані політичні напрямки мають втілюватися на рівні громадських неурядових організацій, які мають бути об’єднані під єдиною «парасолькою» Кримської платформи та отримати необхідну фінансову підтримку. Всі дослідження та аналітика, які вироблятимуться на цьому рівні, можуть використовуватися для обговорення та відповідних рішень на вищому рівні.

Як наголосила Джапарова, українська сторона сподівається на активне залучення до Кримської платформи Євросоюзу. Зокрема, це стосується продовження політики санкцій проти країни-окупанта, призначення, на прохання України, спеціального представника ЄС з питань Криму, який міг би готувати системні доповіді про розвиток ситуації на півострові. Крім того, українська сторона сподівається на залучення більшої уваги до ситуації в Криму від представника ЄС із прав людини та запрошує його відвідати Україну і здійснити подорож до Херсона, який межує з Кримом, щоб мати уяву про події на місцях.

За словами Джапарової, участь Європейського парламенту у цих ініціативах має ключову роль.

Як сказала під час обговорення депутат Європарламенту Анна Фотига, концепція Кримської платформи дозволяє знову і знову привертати міжнародну увагу до проблеми Криму.

«Нині у світі існує багато криз, і міжнародне співтовариство відчуває від них певну втому. Але, безумовно, Крим та окупація півострова, як і окупація Росією на територій на сході України, є дуже важливими для всіх нас – для нашої власної безпеки. Кримська платформа надає інструменти, щоб перезапустити увагу до всіх цих важливих питань», - зауважила євродепутат.

Читайте також: Джапарова пояснила, чому Росію треба запросити до Кримської платформи

Фотига наголосила, що спроби Росії якимось чином легалізувати анексію Криму не мають жодного успіху, тому що ґрунтуються на принципах реваншу та експансії, як і вся зовнішня політика нинішнього Кремля.

Як повідомлялося, 23 вересня Президент Володимир Зеленський представив в ООН концепцію міжнародної Кримської платформи і запропонував міжнародним партнерам долучитися до цієї ініціативи, щоб об'єднати зусилля для деокупації Криму. Головним призначенням цієї консультативної та координаційної ініціативи є пошук спільної відповіді на виклики у сфері безпеки, що пов’язані із окупацією Криму, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захист жертв окупаційного режиму. Головною метою ініціативи є деокупація Криму та повернення його Україні.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-