Розвиток дронів: Перемога за тим, хто краще використає новітні системи озброєнь
Окупаційна армія Росії не зупиняє терор мирних українських міст, а навпаки – постійно збільшує кількість і масованість таких атак. За даними Генштабу, тільки за липень Росія випустила по Україні майже чотири тисячі ударних дронів "Шахед" та близько 260 ракет різних типів. Такою тактикою РФ хоче знесилити українське населення морально і фізично, виснажити Сили протиповітряної оборони та пошкодити інфраструктуру тилових міст. Чим може Україна відповісти на російський терор, якими є перспективи українських інновацій з виробництва і застосування безпілотників та в чому стратегічний інтерес західних партнерів співпрацювати з Україною – Укрінформу розповіли міжнародні й українські військові експерти.
АСИМЕТРИЧНА ВІЙНА І ДРОНИ
Повномасштабна війна Росії проти України – це зіткнення двох кардинально різних військових підходів, коли агресор, що має більші ресурси, стикається з противником, який компенсує певну нестачу озброєння інноваційністю та швидкою адаптацією до нових викликів.
За словами керівника Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркуса Райснера, російська війна проти України є "класичним прикладом асиметричної війни, в якій одна сторона, що має значно більшу військову потужність, воює проти меншої, більш гнучкої та технологічно інноваційної сили".
"Україна досягла в цьому напрямі вражаючих результатів і продовжує робити подальші успіхи, завдяки здатності інтегрувати західні технології та гнучко реагувати на постійно мінливу динаміку війни. Це проявилося, зокрема, в успішній боротьбі проти російських маневрових груп і застосуванні безпілотників", – зазначив в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркус Райснер.
При цьому, за повідомленням Генерального штабу ЗСУ, наразі 80% уражень на фронті можливі саме завдяки безпілотникам.
31 липня Президент Зеленський підписав закон, який має гарантувати належне бюджетне фінансування для Сил оборони на зброю. Документ передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд гривень, з них 216 млрд – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки й дронів.
Але й агресор не стоїть на місці. За даними ГУР МО, Росія планує масштабувати виробництво до 500 дронів на день.
Видання Defence News зазначає, що над виробництвом БПЛА на РФ уже працює понад 900 компаній (70 відсотків з яких – це малий та середній бізнес), а до 2027 року Росія планує витратити на виробництво безпілотників додатково близько 1,38 млрд доларів. Зокрема, за даними розвідки, масштабне виробництво «Шахедів» продовжує розгортатися на заводі «Алабуга» в тимчасово окупованому Москвою Татарстані. Відстань від міста Єлабуга, де розташований майже однойменний завод, до найближчої точки російсько-українського кордону становить майже 1200 кілометрів.
СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ УДАРІВ У ТИЛ ВОРОГА
Утім, це вже давно перестало бути перешкодою – у квітні 2024 року місце виробництва смертельної російської зброї було кілька разів пошкоджене дронами ГУР, а 26 травня та 15 червня 2025 року невідомі БПЛА знову атакували Єлабугу. З огляду на оголошені РФ цілі зі знищення України (та відмову сідати за стіл перемовин для конструктивних обговорень) – причин припиняти ці атаки немає. 2 серпня, наприклад, СБУ уразили аеродром зі зберігання ворожих «Шахедів» у Краснодарському краї за 230 км від лінії зіткнення.
Військовий експерт і голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан підкреслює – атаки в тил ворога далекобійними дронами будуть продовжуватись, адже це головний засіб захистити цивільну інфраструктуру України. «Головним контрзаходом є саме ураження виробничих потужностей на території РФ, а також знищення місць зберігання ворожих дронів... На початку липня була серія дронових ударів по виробничих потужностях російських об’єктів ОПК, які займаються виробництвом комплектуючих до безпілотників. Такі атаки мають стратегічне значення, оскільки не лише знищують окремі дрони на місцях запуску, а й безпосередньо впливають на можливості противника виробляти їх у великих масштабах», – зазначив Кузан у коментарі Укрінформу.
Сергій Кузан підкреслив, що з осені 2024 року в Україні діє програма децентралізованих закупівель дронів. Це дає командирам бойових підрозділів змогу оперативно купувати необхідну техніку відповідно до потреб фронту, що збільшило кількість влучань по ворожих цілях на 40%. За словами керівника Офісу Президента Павла Паліси, до цієї програми залучені всі 100% бойових підрозділів ЗСУ.
Про важливість безпілотників різних типів у сучасній війні говорить керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркус Райснер. "Ключем до успіху для України стала її "армія дронів". Безпосередньо російським загарбникам протистоять не десятки тисяч солдатів, а сотні тисяч дронів, якими керують військові з безпечної відстані. На тактичному рівні застосовуються FPV-дрони, на оперативному – дрони середнього радіуса дії, а на стратегічному – далекобійні ударні дрони. Завдяки добре налагодженому і сталому фінансуванню децентралізованого виробництва в широких масштабах українські бойові підрозділи постійно отримують нові дрони", – зазначив Райснер.
На думку австрійського військового експерта, ці спроможності дають українським силам змогу успішно протистояти російським наступальним угрупованням і вести бойові дії нового типу.
ВИРОБНИЦТВА ДРОНІВ І МІЖНАРОДНЕ ПАРТНЕРСТВО
Окрім того, українське військове ноу-хау створює нові можливості для інвестицій. Країни ЄС після повномасштабного нападу Росії на Україну переглянули не лише свої військові бюджети, а й оборонні стратегії. У коментарі Укрінформу військовий експерт Сергій Кузан зазначив, що для подальшого розвитку Сил безпілотних систем (які Україна запровадила вперше в світі) важливою є додаткова допомога від міжнародних партнерів. «Ідеться не просто про передачу озброєння, а про інвестиції та закупівлі сучасної й ефективної зброї безпосередньо в українських виробників. Це сприяє одночасному розвитку оборонно-промислового комплексу України, надходженню фінансів в економіку та забезпеченню військових необхідним озброєнням – дронами, ракетами, снарядами, артилерією, засобами РЕБ тощо. Такий підхід допомагає максимально скоротити фінансовий розрив у порівнянні з Москвою», – підкреслив Кузан.
За даними заступника керівника Офісу президента Павла Паліси, майже 50% військових потреб Україна виготовляє всередині країни. У 2025 році очікується виробництво озброєння на рівні близько 15 млрд доларів, що на 5 мільярдів більше, аніж у 2024-му.
«Потенціал галузі оцінюють у 35 млрд доларів, основною перешкодою є брак фінансування – і це може бути можливістю для Європи», – зазначають в Українському центрі безпеки та співпраці.
Наразі європейські країни мають стратегічний інтерес співпрацювати з Україною та інвестувати у спільне виробництво дронів, адже самі не володіють відповідними технологічними напрацюваннями. Про це в коментарі Укрінформу заявив депутат Бундестагу, колишній офіцер Бундесверу Родеріх Кізеветтер. «Оскільки жодна з європейських країн не має такого технологічного розвитку та ноу-хау, як українці, в наших інтересах підтримувати виробництво та розробки в Україні, щоб потім, за необхідності, ми могли використовувати українські ноу-хау та виробничі потужності», – зазначив німецький політик.
Депутат Бундестагу Кізеветтер вважає перспективи співпраці з Україною у сфері виробництва дронів обнадійливими. При цьому оголошена влітку 2023-го «данська модель», коли країна-партнер напряму фінансує виробництво озброєння або техніки для Сил оборони України, є, на думку експерта, найдієвішою. «Розробка безпілотних систем відбувається настільки швидко, що найбільш доцільно включати адаптації та знання безпосередньо з передової в розробку. Тільки Україна має такі можливості. Крім того, виробництво в Україні значно дешевше та ефективніше, одночасно підтримує місцеву економіку», – зауважив Кізеветтер.
Окрім прямого фінансування, європейські країни можуть також долучатися до виробництва своєю експертизою та комплектуючими, що дозволяє диверсифікувати джерела постачання. Таку думку в коментарі Укрінформ висловив нідерландський військовий експерт та експідполковник Королівських військово-повітряних сил Нідерландів Патрік Болдер. «Який ми можемо зробити свій внесок у ці зусилля? Передусім – фінансувати виробників, допомагати зі знаннями, з ноу-хау, обладнанням, компонентами, з яких виготовляються дрони. У Нідерландах є доволі велике виробництво мікрочипів, і там є чималий обсяг знань у цій сфері. Тож думаю, що у сфері знань, фінансування та обладнанням Нідерланди можуть допомогти Україні – так само, як і інші країни», – зазначив Болдер.
У свою чергу, керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркус Райснер упевнений, що розгалужена система виробництва дронів в Україні страхує від російських ворожих ударів, адже знищити мережу дрібних виробництв практично неможливо. "Попри масовані удари по критичній інфраструктурі та оборонно-промисловому комплексу України, виробництво дронів постійно зростає як за якістю, так і за кількістю. Це велика проблема, якщо не жахіття, для російських загарбників", – зазначив австрійський військовий експерт.
При цьому українські безпілотники мають великий експортний потенціал. Про це в коментарі Укрінформу заявив нідерландський військовий експерт Патрік Болдер. «Якщо ви створите масове виробництво дронів, які вже пройшли бойове випробування – оскільки вони виготовляються в Україні й використовуються у війні в Україні, – то, маючи достатньо високу продуктивність, ці дрони можна буде й продавати, що принесе дохід українській економіці», – зазначив нідерландський військовий експерт.
Тим часом, Росія масштабує свою армію. За підсумками діяльності Збройних сил України в липні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у своїх соцмережах про наміри країни-агресора чисельно збільшити окупаційну армію – і це попри те, що тільки у липні втрати росіян склали понад 33,2 тисячі осіб (на 800 осіб більше, ніж у червні).
«Незважаючи на це, противник збільшує своє угруповання на 9 тисяч осіб щомісяця. Російське керівництво має на меті до кінця року сформувати 10 нових дивізій, дві вже створено», – написав Сирський. Паралельно РФ робить усе, щоб зірвати мобілізацію в Україні через ІПСО-операції з дискредитації ТЦК, розповсюдження брехні про нібито відмову України платити компенсації за тіла загиблих та інші фейки.
КЛАСИЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕМОГИ І НОВІТНІ СИСТЕМИ ОЗБРОЄНЬ
Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан підкреслює: для розширення, зокрема, безпілотних сил українське керівництво шукає нові кадри, в тому числі через програму 18-24. «Уряд розширив програму "18-24" на спеціальності, пов'язані з безпілотниками, включаючи як повітряні, так і наземні роботизовані комплекси. Крім того, до бюджету були внесені зміни, що збільшують видатки на оборонний сектор, зокрема на закупівлю і виробництво зброї, техніки та дронів», – зазначив військовий експерт.
На переконання керівника Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркуса Райснера, з огляду на те, що РФ має значно більший мобілізаційний ресурс, в основі оборонної війни України мають бути асиметричні дії та тактична гнучкість. Як приклад – успішне застосування морських дронів проти ЧФ РФ. "Для цієї війни, як і раніше, залишаються актуальними класичні чинники: сила, простір, час та інформація. Перемогу здобуде той, хто зможе використати новітні системи озброєнь, щоби схилити ці чинники на свою користь. У цьому контексті можна навести позитивний приклад для України: їй вдалося за допомогою швидкохідних надводних безпілотних систем із великою дальністю дії (сила), які діяли "в реальному часі" на основі ситуаційної обізнаності, наданої Заходом (інформація), за кілька місяців витіснити Чорноморський флот Росії із західної частини Чорного моря (простір).
Стратегічний аналітик і експерт у сфері оборони з Нідерландів Патрік Болдер підкреслив, що за три з половиною роки російсько-української війни роль дронів на полі бою кардинально змінилася: від спостереження – до наступальної зброї, що свідчить про глибоку трансформацію їхнього застосування. «Щодо типів дронів, то зараз відбувається розвиток, розробка дронів, зокрема й безпілотних наземних апаратів або наземних дронів. Думаю, у цій сфері ще можна багато досягти. Я бачив цікавий ролик про розвиток українських дронів під назвою TERMIT. Думаю, це може стати прикладом того, як збройні сили, сухопутні війська можуть використовувати дрони. Але також продовжується розвиток і в повітряному сегменті – дрони, які доставляють вантажі, а також боєприпаси, воду, їжу... Вважаю, що це абсолютно нова сфера ведення бойових дій, де ще можна здобути перемогу», – зазначив Болдер.
Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер вважає, що розвиток українського військового ноу-хау цікавий також із точки зору подальших перспектив членства України в НАТО. «Для України розумно мати «додану вартість», пов'язану з безпекою. Це є важливим для держав ЄС та НАТО, і відтак інтеграція України в ці дві організації пропонуватиме додаткову перевагу, що може переконати держави, які ще не визначилися в питанні членства України в Альянсі», – зазначив Кізеветтер.
Україна зустрічає російські загрози збільшенням інноваційного потенціалу та розробляє унікальну новітню військову доктрину. Цей досвід є цінним для союзників України та може бути внеском для країн ЄС і НАТО з точки зору переопрацювання як військових стратегій, так і безпосередніх практичних тактик.
Анна Костюченко, Київ
