Нова гонка озброєнь у кращих традиціях Холодної війни: Європа проти РФ
Новий 2025 рік вочевидь стане першим роком початку нової гонки озброєнь у кращих традиціях Холодної війни. Але цілком можливо, що вона буде йти на двох окремих фронтах. Один фронт фактично вже зараз проходить у Тихому океані між Китаєм та США, а от другий – значно ближчий до України та об'єктивно матиме більше вплив. Бо мова йде про гонку озброєння між європейським сегментом НАТО та РФ.
Почати можливо з того, що підсумки 2024 року для ОПК Європи важко назвати позитивними, а цілком можлива зміна безпекової навіть не архітектури – фундаменту європейської оборони із скороченням участі США, не додає оптимізму. Але це саме та ситуація, коли іншого вибору немає.
Особливо, враховуючи те, що РФ своїми діями прямо показує ціну слабкості та вже ініціювала початок нової гонки озброєнь. При цьому у дуже зручній для себе сфері – далекобійному озброєнні. Яке серед засобів шантажу Європи зайняло у РФ місце крану від газової труби.
І саме тому у своє останнє наразі вундерваффе "Орешник" Кремль вклав максимальні інформаційні зусилля. Бо саме балістичні ракети середньої дальності (БРСД) дуже вигідні для росіян, бо дозволяють тримати у прицілі весь континент, але коштують дешевше за міжконтинентальні. Більше того, зробивши достатню кількість БРСД, у них з'являється можливість перенацілити на США всі міжконтинентальні балістичні ракети.
Наразі у європейському сегменті НАТО вже визнали – "Залізний купол" у Європі створити не вийде і необхідно мати свої ракети проти РФ. І ключовим у цьому є саме слово "свої". І не лише крилаті, такі як Land Cruise Missile, а й балістичні з дальністю від 1000 км, про які вже почали говорити у Франції.
Але саме 2024 рік показав, що мало говорити – треба робити. При цьому необхідно робити значно швидше, бо РФ уже має всю розгорнуту виробничу базу для тиражування ракет та дронів. При цьому на обладнанні, яке було залюбки продано їм зокрема й європейськими компаніями.
Своєю чергою Європі ці можливості спочатку треба, скоріш за все, створити, аніж відновити. Бо остання європейська розробка балістичної ракети – французький Hadès у 80-х роках. При цьому лише Франція тримала власні ракетні технології, бо Велика Британія закинула цю справу ще у 1960-х. А Німеччині по старій пам'яті просто не давали такої можливості, а на початку 90-х США навіть забрали Pershing-1, що стояли на озброєнні Бундесверу та були у власності ФРГ.
З іншого боку навряд чи опанування технологій півсторічної давнини може бути для європейських ракетників проблемою. Інша справа – зробити балістичну ракету швидко та з коліс почати виробляти. І не лише балістичні, а й крилаті ракети, а також далекобійні дрони у аналогічній кількості, що й РФ. Зрештою Старий Світ має остаточно зрозуміти, що годинник передвоєного часу давно запущений.
реклама