Сили ППО знешкодили 226 російських безпілотників, вісім балістичних ракет і 10 «Калібрів»
Сили протиповітряної оборони знешкодили 226 російських безпілотників, вісім балістичних ракет "Іскандер-М" / С-400 та 10 крилатих ракет "Калібр".
09 січня 2026
Сили протиповітряної оборони знешкодили 226 російських безпілотників, вісім балістичних ракет "Іскандер-М" / С-400 та 10 крилатих ракет "Калібр".
Балістична ракета, якою ворог атакував Львів 8 січня, рухалася зі швидкістю 13 тисяч кілометрів на годину.
На місці ракетної атаки у Львові провели лабораторні дослідження. Радіаційний фон у межах норми, перевищення рівня шкідливих речовин у повітрі не виявили.
08 січня 2026
У Кривому Розі кількість постраждалих внаслідок ракетної атаки зросла до 13.
07 січня 2026
Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) відклало запланований запуск урядового супутника системи MICHIBIKI (QZS-7) на борту 9-ї ракети-носія H3 до завершення розслідування невдалого запуску 8-ї ракети.
06 січня 2026
Міністерство оборони США уклало семирічну угоду з американською компанією Lockheed Martin на потроєння виробництва ракет-перехоплювачів для системи ППО Patriot.
Далекобійні дрони Центру спецоперацій «Альфа» СБУ успішно відпрацювали по двох ворожих об’єктах у тилу РФ.
Унаслідок російської атаки 2 січня в Харкові були пошкоджені 17 об'єктів культурної спадщини, зокрема пам'ятки архітектури.
05 січня 2026
Росія вперше з початку 2026 року вивела в море підводний човен.
Підрозділ ракетних військ армії Північної Кореї 4 січня провів навчання із запуску гіперзвукових ракет, пусками керував Кім Чен Ин.
На всій території України оголошували ракетну небезпеку - в Росії було зафіксовано зліт МіГ-31К.
04 січня 2026
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт російського МіГ-31К, носія аеробалістичної ракети «Кинджал».
31 грудня 2025
Росія за 2025 рік випустила по Україні понад 10 тисяч дронів, 60 тисяч керованих авіабомб та близько 2,4 тис. ракет.
30 грудня 2025
У Туреччині представили нову ракету для захисту військово-морських платформ від ракет із радіочастотними головками самонаведення.
Сили протиповітряної оборони знешкодили одну балістичну ракету і 52 БПЛА, якими росіяни атакували Україну з вечора 29 грудня.
29 грудня 2025
Північна Корея 28 грудня здійснила у районі Жовтого моря випробувальний запуск стратегічних крилатих ракет далекого радіуса дії.
27 грудня 2025
Російські війська з ночі здійснюють чергову масовану атаку на Україну, застосувавши майже 500 дронів та близько 40 ракет, зокрема «Кинджали». Основною мішенню став Київ — енергетична та цивільна інфраструктура.
Зафіксовано зльоти МіГ-31К, носіїв аеробалістичної ракети «Кинджал».
Росія, ймовірно, розміщає нові гіперзвукові балістичні ракети «Орєшнік» на колишній авіабазі на сході Білорусі.
26 грудня 2025
РФ та Казахстан відтермінували перший запуск у рамках спільного космічного проєкту "Байтерек", включно з дебютом російської ракети "Союз-5".
Підтверджень застосування Росією крилатих ракет «Калібр» нині немає, а інтенсивність їх використання з Чорного моря залишається низькою через погодні умови, технічні труднощі та зниження ефективності.
Війська РФ завдали ракетного удару по Умані Черкаської області, шестеро людей, зокрема двоє дітей, травмовані.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин наказав модернізувати виробництво ракет і артилерії, що свідчить про наміри Пхеньяна збільшити виробництво ядерної і звичайної зброї.
25 грудня 2025
Лідер КНДР Кім Чен Ин особисто спостерігав за випробувальними пусками нових зенітних ракет великої дальності у Східному морі (Японському морі).
24 грудня 2025
У Черкасах внаслідок російської ракетної атаки у середу, 24 грудня, пошкоджені Алея Героїв і міський цвинтар.
Російські війська вдарили ракетою по Тростянцю Сумської області, є пошкодження.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що одна з п’яти українських ракет «Фламінго» нещодавно влучила у ціль на території ворога, тоді як решту збило російське ППО.
23 грудня 2025
Переважну більшість російських ракет під час ворожої атаки у ніч на 23 грудня перехопили льотчики F-16. При цьому кількість ракет до систем ППО та авіаційного класу «повітря-повітря» від західних партнерів надходить не в тій кількості, яка сьогодні потрібна Україні.
Італійська компанія Leonardo, що розвиває технологічні можливості в аерокосмічній галузі, обороні та безпеці, підписала контракт на розробку й постачання перших чотирьох радарів наступного покоління для балістичної оборони великої дальності.
Hanbit-Nano, перша комерційна орбітальна ракета Південної Кореї, стартувала з космодрому в Бразилії, але невдовзі після зльоту впала на землю через аномалію в самому апараті.