Чому США «не мають наміру» терпіти «Вагнера»

Чому США «не мають наміру» терпіти «Вагнера»

Укрінформ
Діяльність російської ПВК «Вагнера» викликає неабияку стурбованість у влади США.

За словами радника американського Держдепу Дерека Шолле, США не мають наміру терпіти вербування до цієї групи найманців з усього світу та сподіваються на співпрацю із урядами цивілізованих держав, де ця група присутня, аби покласти край її існуванню.

Бійці ПВК «Вагнера», як відомо, беруть активну участь у бойових діях в Україні, формально не підпорядковуючись Міноборони РФ. Багато кого вербують у російських в’язницях та колоніях, обіцяючи їм помилування через 6 місяців «служби» під час так званої «СВО». І це тоді, коли офіційно найманство в Російській Федерації заборонено законом і переслідується згідно із статтею 359 КК Росії.

Я добре знайомий та іноді спілкуюсь з Еріком Принсом. Він у нас, в Сполучених Штатах,  дещо одіозна та, в той же час, легендарна фігура. Ерік – колишній «морський котик» та творець найбільшої приватної військової компанії світу – Blackwater. Це так само американська ВПК, але з групою «Вагнера» їх порівнювати було би точно образливо для Blackwater, оскільки вони – геть різні. Blackwater не брала до своїх лав в’язнів, там були протоколи, працювало багато юристів, існували чіткі правила та норми. І, навіть, незважаючи на це все, в них все одно траплялися збої та виникали проблеми. Ці проблеми, зрештою, були роздуті, але це вже інша історія. 

Тож сприйняття Еріка Принса того, що таке група «Вагнера»: це – абсолютно збочена система, яка характерна для Російської Федерації і всього, що вони там породжують. Тобто, він вважає цілком логічним, що Росія породила «Вагнера». Вона породжує потворність через свою оскаженілість, корупцію та збочення усього і стосовно усього. Подібні структури створюються владами часто для того, щоб у підсумку зняти з себе відповідальність за проколи та поразки. Як сказав мені у розмові Ерік: окремі влади, як правило, використовують найманців задля того, щоб уникнути потім військової відповідальності. Мовляв, не влада щось зробила негативного чи жахливого, а це вчинила структура типу «Вагнера». Це – одна з причин, чому в деяких державах подібні формування мають місце бути. Але навіть на цьому фоні «вагнерівці» – це взагалі за межею будь-яких правил, понять або хоч якихось мінімальних норм.

Справді, коли Пригожин на відомому відео, наприклад, розповідає своїм з «Вагнера», мовляв, «побутових злочинів не вчиняти, жінок не зґвалтувати, із правоохоронцями не зв’язуватись» тощо, ми ж прекрасно розуміємо, що все це – пустопорожні слова. Сказати «не зґвалтувати» або «не вбивати» людям, які відбувають величезні строки ув’язнення саме за вбивства і зґвалтування, котрі впродовж 5 хвилин слухають ці «настанови» та йдуть у реальний бій на окупованій території... Хто не розуміє, яка ціна цим словам та як ці зеки до них дослухаються. Ці «благі рекомендації» та той факт, що засуджені повинні бути готовими померти у будь-яку мить – все це несумісні речі і слова надзвичайно нещирі.

Що в світлі всього цього можуть означати слова представника Держдепу про наміри «не терпіти» певні дії, зокрема, вербування найманців по всьому світу з боку «Вагнера»? І як саме  Штати «покладуть край» цьому «проекту»?

Очевидно, що це не та сфера, де чітко озвучуються всі плани та оприлюднюються протоколи про наміри. Але загальну логіку дій найпотужнішої держави світу можна передбачити. «Вагнер» вже давно став «популярним» скрізь. Пригожин усюди під санкціями – його діти, його мати – все, що пов’язане з ним і навколо нього перебуває під санкціями. Так само буде з усіма, хто входить або увійде до цієї групи «Вагнера». Можна спрогнозувати, що вони будуть визнані (як і всі їхні «здобутки» обов’язково) терористичною організацією, пропагандистами насилля та грубого порушення прав людини. Це у додаток до того, що також будуть передусім визнані військовими злочинцями. І санкції будуть стосуватись всього, що з ними пов’язано.

Як саме відбуватиметься «процес», чи будуть виділені ресурси задля знищення цієї групи? Знову таки, питання надто специфічні, щоб виходити на широкий загал, але однозначно, що додатковим фактором є те, що Пригожин приміряв на себе ще й роль вершителя долі американців, відкрито пообіцявши, що вони, мовляв, втручатимуться (як вже втручалися) у американські вибори. Тому, переконаний, у США немає іншої «дорожньої карти», аніж вийти на системне знищення цієї злочинної структури разом з її «брендом». Відповідно, США після згаданої  заяви Держдепартаменту не зупинять цей процес. Пригожин в очах Америки вже стає таким, яким був Усама бен Ладен.

Юрій Ванетик, адвокат, член Ради директорів міжнародного Правозахисного  агентства West Support (США)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-