Понад половина українців підтримує відкриття нових КПВВ на Донбасі

Понад половина українців підтримує відкриття нових КПВВ на Донбасі

Укрінформ
Більш як половина опитаних українців підтримують відкриття нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії розмежування на Донбасі.

Такого висновку дійшли Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Школа політичної аналітики НУ "Києво-Могилянська академія" за результатами дослідження "Війна і мир на Донбасі: як змінилися настрої українців за рік після Паризького саміту нормандської четвірки", презентованого на пресконференції в Укрінформі.

"Як показують результати нашого опитування, понад 50% населення підтримують цю ідею (збільшення кількості КПВВ - ред.)", - сказав аналітик школи політичної аналітики НаУКМА Антон Суслов.

Читайте також: Більшість українців не вірять, що жителі ОРДЛО отримали паспорти РФ через відсутність вибору

Так, результати дослідження свідчать, що трохи більш як 50% опитаних у березні 2020 року цілком або частково схвалювали пропозицію збільшення кількості КПВВ. Водночас 20% респондентів мали протилежну думку.

При цьому найменшу підтримку ця ідея мала саме серед жителів сходу (38,5%).

Спостереження аналітиків у другій половині року показали, що навіть поширення епідемії коронавірусу та дезінформаційні зусилля Росії суттєво не змінили думку громадян про гуманітарне значення КПВВ.

"Згідно з опитуванням, проведеним Фондом «Демократичні ініціативи» у листопаді 2020 року, більшість респондентів (52,1%) не заперечує проти роботи КПВВ, щоправда 38,4% наполягає на санітарному контролі, а повністю безперешкодний рух підтримують лише 13,7%. За повне закриття виступають 19,2%. Ще 28,7% не змогли визначитися з вибором політики стосовно роботи КПВВ", - йдеться у результатах дослідження.

Читайте також: Більшість українців не вважають ефективною політику держави щодо реінтеграції ОРДЛО

"Друга ініціатива, про яку достатньо активно час від часу згадують наші представники політичних кіл, і про яку частково згадувалося в підсумковому документі паризької зустрічі, це місцеві вибори, зокрема, на тимчасово окупованих територіях. Як показують результати опитування, чверть опитаних не схвалює цієї ініціативи і, що важливо, майже 40% не визначилися зі своїм ставленням до цього питання", - озвучив результати дослідження Суслов.

Навесні Школа політичної аналітики НаУКМА проводила опитування про ставлення до запуску Національної платформи примирення і єдності. Результати показали, що більшість респондентів не визначилися зі своїм ставленням до неї: кожен третій відмовлявся відповідати чи обирав варіант «важко сказати» (36,3 %), а на другому місці за «популярністю» була відповідь «і так, і ні» з 15,8% респондентів.

"Наступна ініціатива, про яку говорив Володимир Зеленський в лютому цього року, вона стосується спільного патрулювання. Власне, спільного воїнами Збройних сил України і представниками так званих "ДНР", "ЛНР". Тут варто згадати, що лише чверть опитаних схвалює цю позицію. Тобто можемо сказати, що 75% населення не схвалює або не визначилися зі своєю позицією щодо цього насправді контраверсійного питання", - зазначив Суслов.

Аналітик додав, що однією з ініціатив влади було створення так званої консультативної ради, до якої мали б увійти представники окремих районів Донецької і Луганської областей.

Читайте також: Як українці ставляться до політиків — рейтинг довіри

"Насправді, в підсумку ми цього не отримали, але це питання якраз підняло важливе інше питання, що стосується взагалі визнання так званих "ЛНР", "ДНР" стороною цих переговорів. Тут варто сказати, що майже 40% опитаних не підтримували цю позицію", - зазначив експерт.

Спільне дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" "Війна і мир на Донбасі: як змінилися настрої українців за рік після Паризького саміту Нормандської четвірки" підсумовує результати опитувань громадської думки з вересня 2019 по листопад 2020 р. Опитування організатори замовляли у Київського міжнародного інституту соціології та Infosapiens. Опитування здійснено за фінансової підтримки Ініціативи з розбудови аналітичних центрів міжнародного фонду "Відродження" і посольства Швеції.

Фото: ДПСУ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-