Фінансова грамотність: вчимося, поки не пізно

Близько 100 тисяч українців щорічно стають жертвами шахраїв через брак фінансової грамотності. Що почасти й не дивно, позаяк і таку грамотність теж потрібно опановувати вже змалечку: з початкових класів школи, а потім у виші, аби, вступаючи в доросле життя, кожен з нас міг розумно й раціонально розпоряджатися своїми грошима. На жаль, доросле та працездатне населення часто потерпає через фінансову необізнаність, що призводить до необдуманих витрат, непотрібних кредитів та потраплянь у шахрайські фінансові схеми. Аби цього уникнути й бути в "темі" сучасних фінансових послуг і платіжних гаджетів, треба продовжувати вчитися навіть у дорослому віці. На допомогу прийдуть різноманітні курси та школи фінансової грамотності, і навіть кілька простих правил на щодень стануть у пригоді.

БІДНИЙ – БО НЕГРАМОТНИЙ?

Українці з фінансами вперто не дружать. Гроші у них, звісно, якісь та є, але розпорядитися ними грамотно здатен не кожен. Два роки тому українські соціологи презентували дослідження на тему «Культура (субкультури) бідності в Україні». Один з важливих його висновків – суспільству бракує фінансової грамотності. «Сімейне бюджетування пробуксовує на кожному кроці. Соціальні працівники, які бувають в оселях, розповідали: бігають голодні недоглянуті діти, а на стіні плазма висить», – розповідала тоді співавторка дослідження соціологиня Оксана Міхеєва. Що казати – предмет «Фінансова абетка» навіть для початкової школи передбачено. Шкода, розробляючи власну програму навчання, школа має право пожертвувати ним на користь іншої дисципліни. Але задум чудовий і підручники теж. Здатні виховати нове покоління, вільне від «культури бідності».

У нещодавно оприлюдненому глобальному рейтингу фінансової грамотності, складеному USAID, Україна піднялася з останнього місця та обійшла Італію, Грузію, Румунію і Чорногорію. За даними дослідження, останнім часом рівень обізнаності українців про фінансові продукти поступово покращується й наближається до середнього показника для країн Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 79% українців знають щонайменше про п'ять фінансових продуктів. Та все ж середній рівень нашої фінансової обізнаності – так собі. На щастя, цьому можна зарадити.

5 “золотих” правил управління власними фінансами

Не все так складно, як здається на перший погляд. Фінансова грамотність – це перш за все знання та навички, які формують правильне ставлення до своїх грошей і дозволяють людині ухвалювати вигідні для себе рішення. Сьогодні навіть на сайтах Міністерства освіти, Національного банку чи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можна знайти безліч корисної інформації, яка допоможе кожному опанувати головні навички фінансово грамотних людей. Тетяна Скляр, керівниця Школи фінансової грамотності «Абетка грошей» поділилася п’ятьма основними правилами управлінням особистими фінансами, що пригодяться і в житті загалом, і на повсякдень.

● Ставити цілі замість бажань

Щоб мрія здійснилася, вона повинна стати метою, а для цього треба визначити, чого саме ви хочете досягти і в які терміни. А відтак – потрібно розставити пріоритети і чітко визначити вартість своїх бажань.

● Рахувати доходи

Коли цілі визначені, потрібно розуміти, де брати гроші на їх реалізацію. Для цього спрогнозуйте доходи на рік, занотуйте всі джерела і суми надходжень.

● Рахувати витрати

Неконтрольовані повсякденні витрати – це те, що руйнує наші фінансові плани. Вивчіть свій грошовий потік за місяць, щоб чітко розуміти, куди йдуть гроші й скільки залишається на довгострокові цілі.

● Оптимізувати бюджет

Може виявитися, що ваші плани не вписуються в бюджет, і для їх досягнення знадобиться знайти додаткове джерело доходу, урізати витрати або переглянути терміни виконання цих планів.

● Примусити гроші працювати

Частину накопичень слід розділити між фінансовими цілями, а решту – інвестувати в надійні продукти. Інвестиції забезпечать пасивний дохід і допоможуть швидше накопичити на поставлені цілі.

НАВЧАННЯ «БЕЗ ВІДРИВУ ВІД ВИРОБНИЦТВА»

Знаючи, що мало хто власною волею колись потрапить у школу фінграмотності, деякі працедавці беруться за справу власноруч. Так, улітку цього року холдинг МХП втілив пілотний проєкт з підвищення фінансової грамотності для співробітників за допомогою однієї з таких шкіл. Роком раніше в компанії виокремили цілий напрямок Wellbeing, спрямований на підвищення рівня добробуту членів трудового колективу. «Ми розуміємо, що фінансове становище та фінансова безпека – надзвичайно важливі фактори, які впливають на емоційний і фізичний стан співробітників, їхню продуктивність та добробут їхніх родин. А значна кількість шахрайств, особливо в невеликих містах, де розташовані наші підприємства, стала поштовхом до пілотного проєкту з підвищення фінансової грамотності співробітників», – розповіла керівник напряму Wellbeing в МХП Наталія Шеремета. Його реалізували за підтримки керівництва аграрного напряму компанії та в партнерстві зі Школою фінансової грамотності «Абетка грошей». Все – заради запобігання фінансовим втратам працівників агрохолдингу та мінімізації ризиків, пов’язаних з фінансовими операціями.

Для того, щоб підвищити рівень знань працівників про фінансові інструменти, навчити їх раціонально планувати сімейний бюджет та уникати шахраїв, залучили керівницю Школи фінансової грамотності «Абетка грошей» Тетяну Скляр. І протягом 2 місяців у заходах взяли участь 160 працівників трьох підприємств холдингу: Катеринопільського елеватора, Миронівського заводу з виготовлення крупів та комбікормів, Філії «Внутрішньогосподарський комплекс з виробництва кормів» Вінницької птахофабрики. За час таких тренінгів співробітники продемонстрували готовність до нових знань та неабияку зацікавленість в опануванні фінансової грамотності. По завершенню проєкту, кажуть організатори, багато хто з працівників визнав, що це був дуже цікавий і пізнавальний досвід, хтось висловив жаль – мовляв, чому такого не навчали в дитинстві, а хтось і взагалі пообіцяв переглянути свої фінансові звички та планування сімейного бюджету.

«Зацікавленість, актуальність та зворотний зв’язок учасників допомогли сформувати подальше бачення й підкреслили необхідність масштабування ініціативи на весь холдинг у наступному році», – зауважує психолог Олександра Бірук, яка курувала проєкт. «Часто запитання виходили за межі заявленої теми, і хотілося дати учасникам тренінгу побільше корисної практичної інформації», – говорить Тетяна Скляр.

Юлія Тетянич, Київ

Фото з відкритих джерел