Програма SAFE у Польщі: Навроцький і правоконсерватори проти уряду
Ця історія викликала неабияке здивування в Європі. Ще б пак: країна, яка ініціювала і домоглася реалізації європейської ініціативи SAFE – пільгові позики для посилення обороноздатності країн ЄС – зрештою спробувала заблокувати виділення цих коштів для себе.
Утім, абсурдною ця ситуація здається лише на перший погляд. Насправді розвиток ситуації навколо ініціативи SAFE у Польщі чітко демонструє, що у країні розгортається гостра політична боротьба за владу між таборами лібералів і консерваторів перед парламентськими виборами у 2027 році. Скандал навколо цієї теми також є індикатором посилення євроскептичних настроїв.
ФЛАГМАНСЬКИЙ ПРОЄКТ ТУСКА
Це був задум польського прем’єра Дональда Туска, який він почав просувати у 2024 році спільно з грецьким колегою Кіріакосом Міцотакісом. Європейський фонд SAFE (Security Action for Europe) з’явився cаме під час польського головування в Раді ЄС у першій половині 2025 року. Він став європейською відповіддю на загрозу з боку Росії для країн ЄС, а також на непевність щодо подальшої військової присутності США в Європі. Туск особисто переконував колег із багатьох європейських країн підтримати цей проєкт, адже це величезні кошти задля швидкого реагування на посилення обороноздатності країн ЄС уже зараз.
Прийнята Єврокомісією програма SAFE передбачає виділення загалом 150 млрд євро низькопроцентних позик на закупівлю і виробництво військової техніки та озброєння країнами Євросоюзу.
Зобов’язання по сплаті європейської позики з доволі низькими відсотками (близько 3%) становить 45 років. До програми на початковому етапі приєдналися 19 країн ЄС, зокрема Польща, Греція, Італія, країни Балтії, Фінляндія, Угорщина, Словаччина тощо. Найбільшим бенефіціаром програми стала саме Польща, яка із загальної суми могла розраховати на майже третину коштів (близько 43,7 млрд євро). Це приблизно річний бюджет Польщі на оборону, який у цьому році становить 46,8 млрд євро (4,8% ВВП). Єврокомісія вже затвердила план для Польщі, в межах якого Варшава запропонувала 139 різних оборонних програм, спрямованих на посилення армії, поліції, прикордонної служби та інших силових структур. З цих коштів Варшава планувала, зокрема, посилити ППО, збільшити виробництво дронів та артилерійських снарядів, виробляти більше бронетехніки, розвивати ШІ у військовій сфері. Найбільша частка польських контрактів у межах SAFE припадає на польський ОПК – майже 90%. Частину ініціатив у межах SAFE, які мали бути оприлюднені згодом, Варшава планувала реалізовувати у співпраці з Києвом.
Уряд Польщі був готовий без зволікань приступити до реалізації програм, але у процес втрутився президент Польщі Кароль Навроцький.
ОПІР ПРЕЗИДЕНТА
Президент Польщі Кароль Навроцький, який торік став главою польської держави за підтримки опозиційної нині правоконсервативної партії «Право і Справедливість» (PiS), без ентузіазму сприйняв участь Польщі в європейській ініціативі SAFE. Попри те, що її радо сприйняли у польських військових колах та середовищі ОПК, Навроцький несподівано вийшов із зустрічною ініціативою – проєктом «Польське SAFE 0%». На скликаній пресконференції з головою Нацбанку Польщі Адамом Глапінським він запропонував альтернативу європейському SAFE: кошти на посилення польської оборонки пропонувалося взяти з продажу по вигідному курсу золотовалютних резервів Польщі. Оскільки золото в останні роки значно подорожчало, то, на думку Навроцького і Глапінського, це гарантуватиме отримання Польщею приблизно тих же понад 40 млрд євро, але без заборгованості від євроінституцій.
Згодом президент Польщі пообіцяв накласти вето на реалізацію європейської ініціативи SAFE, обґрунтовуючи це, зокрема, тривалим часом сплати Польщею відсотків, у результаті чого сума коштів, які треба буде віддати європейським фінансовим інституціям, на його переконання, може скласти навіть 100% від отриманої позики. Серед аргументів наводилися також ризики співпраці із зовнішніми партнерами, наприклад Україною.
Крім того, євроскептик Навроцький підкреслював, що завдяки цій ініціативі Польща ставить себе у надмірну залежність від Єврокомісії.
Натомість президент Польщі у межах реалізації власного проєкту «Польське SAFE 0%» запропонував закон про створення Польського фонду оборонних інвестицій, куди б переводилися кошти з проданих Нацбанком золотовалютних запасів Польщі.
З критикою ініціативи Туска SAFE виступили також політики PiS і Ярослав Качинський. Вони наголошували, що це – пастка для Варшави, зокрема у контексті надмірного тиску інституцій ЄС на суверенну оборонну політику Польщі.
Аргументи Навроцького не переконали Туска, який прямо заявив, що ініціатива президента – це авантюра, за якою насправді немає жодних коштів. За словами премʼєра, голова Нацбанку РП наприкінці минулого року звітував уряду, що банк завершив рік зі збитками, тож поточний рік для фінустанови вірогідно також буде з позначкою нижче нуля. Утім, Туск підкреслив, що навіть якщо Нацбанк якимось дивом зможе згенерувати додатковий прибуток від вигідного продажу золота, то за законом – фінустанова має перевести понад 90% прибутків до бюджету, яким розпоряджається уряд. Він підкреслив, що кошти на оборонку ніколи не будуть зайвими, запропонувавши доповнити європейську SAFE для Польщі коштами із зустрічної ініціативи Навроцького.
Реагуючи на обіцяне вето президента, польський уряд почав втілювати план «Б»: на позачерговому засіданні у минулу п’ятницю прийнято постанову про реалізацію проєктів SAFE за підписами міністрів фінансів і національної оборони Польщі. Таким чином, як зауважив Туск, попри позицію Навроцького, майже усі кошти з ініціативи SAFE Варшава використає, хоча це займе в уряду більше часу і ресурсів. В уряді розробляють програму «Збройна Польща» і переконують, що перші кошти з європейської програми SAFE Варшава отримає вже у найближчі тижні. Утім, Польща усе ж може втратити частину коштів у результаті вето Навроцького, зокрема тих, які планувалося витратити на поліцію та прикордонну службу.
З іншого боку, маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий заявив, що він не ставитиме законопроєкт Навроцького на розгляд парламенту, оскільки не бачить у цьому потреби.
Польське суспільство загалом доволі прихильно сприйняло ініціативу SAFE. У лютому опитування Центру досліджень громадської думки Польщі (СBOS) показало, що більшість поляків (52%) підтримують цю оборонну програму. Водночас після обіцянки Навроцьким накласти вето на закон про реалізацію ініціативи SAFE – 57% польських респондентів засудили це рішення очільника польської держави.
ГРА З ПРИЦІЛОМ НА ВИБОРИ
Скандал, який розгорівся у Польщі довкола ініціативи SAFE, викликає чимало запитань стосовно мотивів таких дій президента Навроцького, як це вплине на політичну ситуацію у країні і як це резонуватиме на зовнішньополітичній арені?
Вето Навроцького слід розглядати як у внутрішньополітичній, так і зовнішньополітичній площинах. Усередині країни це вето стало черговим проявом гострої політичної боротьби між Туском та його Громадянською коаліцією і Навроцьким, якого на виборах підтримала PiS Качинського. Було зрозуміло, що Туск перед парламентськими виборами у наступному році використовуватиме ініціативу SAFE як власний здобуток, що підвищує боєздатність армії, безпеку країни та дає поштовх польській економіці і створює нові робочі місця завдяки вливанню мільярдів євро у польську ОПК. Навроцький з Качинським явно не хотіли легко віддавати Туску цей аргумент перед початком виборчої кампанії, а тому розгорнули кампанію про кабальний європейський кредит на довгі роки.
З іншого боку, у правоконсервативному таборі Польщі усе частіше звучать голоси про потребу дистанціюватися від ЄС та бюрократів з Єврокомісії, де Німеччина, яку у PiS вважають ледь не ворогом Польщі, відіграє провідну роль. Навроцький майже не приховує свого негативного ставлення до ЄС, а тому перспектива зв’язати на півстоліття Польщу з європейськими фінансовими інституціями з його перспективи виглядає як непотрібне зобов’язання, особливо коли у Польщі в останні роки значно посилюються антиєвропейські настрої.
Є ще один фактор, чому Навроцький виступає проти SAFE. Ця європейська ініціатива передбачає виробництво і купівлю озброєння в Європі. Це явно не до вподоби Сполученим Штатам, які таким чином можуть вбачати загрозу у втраті потенційних ринків збуту американської військової продукції в Європі і Польщі зокрема. Польські ЗМІ спекулювали, що перед накладенням вето президента Навроцького відвідував посол США у Польщі Том Роуз, який, зокрема, переконував польського лідера у потребі блокування цієї ініціативи. Для Навроцького відносини зі США є пріоритетними. Дональда Трампа він вважає своїм другом. Тому вето на європейське SAFE не могло не викликати задоволення у Вашингтоні.
Вето Навроцького на ініціативу SAFE, яке, фактично, підтримав весь правоконсервативний табір у Польщі (партії PiS, Конфедерація, Конфедерація польської корони) змусило ліберала Туска, а також главу МЗС в його уряді Радослава Сікорського знову заговорити про небезпеку Polexit.
«У війні за SAFE всі маски впали. Сьогодні ніхто не може сумніватися, що майбутні вибори вирішать, чи залишиться Польща в Європі та хто хоче вивести нас звідти. Разом ми повинні зупинити цих політичних божевільних», – написав у соцмережі X із цього приводу Туск.
В іншому дописі наступного дня він підкреслив, що Polexit стає «реальною загрозою», а виходу Польщі з ЄС хочуть PiS, обидві польські Конфедерації з «їхнім покровителем» Навроцьким, а також угорський прем’єр Віктор Орбан разом з американською MAGA. Туск пообіцяв полякам зробити усе можливе, щоб зупинити цей тренд.
Варто підкреслити, що вихід Польщі з ЄС не знаходить на сьогодні своєї підтримки у польському суспільстві. Згідно з лютневим опитуванням польського центру СBOS, 82% дорослих поляків підтримує членство Польщі в ЄС, не мають нічого проти виходу країни з Євросоюзу тільки 14% дорослих поляків. З іншого боку, правдою також є те, що дедалі більшої популярності у Польщі набувають євроскептичні партії. Наприклад, за обидві Конфедерації, які як один із варіантів розвитку подій і справді не виключають вихід Польщі з ЄС, вже зараз готові проголосувати приблизно 25% поляків. Кількість прихильників ультраконсервативних партій у Польщі зростає найдинамічніше, що призводить до загострення антиєвропейської риторики.
Чи є це ознакою наближення Polexit? Поки що зарано це безапеляційно стверджувати. Але одне залишається певним: у Польщі неофіційно вже розпочалася безкомпромісна політична боротьба між прихильниками активної участі Польщі в ЄС і євроскептиками, які роблять ставку на співпрацю зі США та регіональні альянси.
У цьому протистоянні, безумовно, свій шанс на послаблення Польщі і її подальшої підтримки України вбачатиме Росія. Можна спрогнозувати, що Кремль активно генеруватиме і підкидатиме у польському інформаційному просторі теми про нібито загрози для Польщі з боку України та українців, що, на жаль, за певних обставин може знаходити свій сприятливий ґрунт. Це Київ повинен усвідомлювати і вже зараз готуватися до антиукраїнських інформаційних хвиль у Польщі.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Міноборони, Сейм Польщі.
