Перші здобутки JATEC: протидія крилатим бомбам, «рій дронів» і такмед
Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC), який розташовується у Бидгощі на півночі Польщі, офіційно розпочав роботу в лютому цього року. Він став першою структурою в межах Альянсу, створеною спільно з країною, яка поки що не є членом НАТО, проте перебуває з Організацією у дуже тісній кооперації.
Україна віддавна взяла курс на членство у Північноатлантичному альянсі та Євросоюзі, а у 2019 році це також було офіційно закріплено в Конституції України. Повномасштабна російська агресія проти України значно пришвидшила процес євроатлантичної інтеграції як у суто військовому вимірі (постачання українській армії озброєння країн НАТО), так й інституційному, наприклад, через створення JATEC.
Центр функціонує вже дев’ять місяців, тож настав час заглянути за лаштунки його діяльності, дізнатися про перші підсумки роботи. Укрінформу в цьому допомогли керівники Центру – командир JATEC, польський бригадний генерал Войцєх Озга і його заступник, директор з імплементації програм JATEC, офіцер ЗС України полковник Валерій Вишнівський.
СТРУКТУРА JATEC: ПОЄДНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО І ЦИВІЛЬНОГО КОМПОНЕНТІВ
Центр у Бидгощі створювався як місце обміну досвідом між Україною, що вже четвертий рік веде повномасштабну війну з російським агресором, і країнами НАТО, які дедалі частіше стають об’єктами диверсій та різного роду гібридних дій з боку РФ. Це також місце активних «мозкових штурмів» українських та західних військових і цивільних експертів та пошуку оптимальних рішень у відповідь на виклики, що стосуються оборони й безпеки. Український бойовий досвід буде адаптований до стандартів НАТО та впроваджуватиметься у майбутні навчальні програми й оборонні доктрини. Натомість Україна розраховує на технологічні можливості партнерів, що допоможе підвищити її стійкість і спроможність української армії ефективніше протидіяти агресору.
Як наголошує керівництво JATEC, хоча структура Центру визначена документами НАТО, вона ще може змінюватися у процесі розгортання його роботи й наповнення персоналом. Генерал Войцєх Озга вважає, що організаційно-штатна структура Центру, ймовірно, остаточно сформується у другій половині 2026 року.
«Остаточна структура й досягнення повної операційної спроможності Центру – це перспектива, ймовірно, другої половини наступного року. Усе залежатиме від досвіду, який ми збираємо у процесі нашої роботи», – підкреслив командир JATEC Войцєх Озга.
За його словами, зараз Центр ще не працює на 100% своїх можливостей.
«Нам ще не вистачає людей, зараз у нас працює трохи більше 70% від передбаченої кількості. Ми також очікуємо на решту персоналу з України, адже результати діяльності Центру значною мірою залежать від внеску української сторони», – зауважив польський генерал, підкреслюючи, що у Бидгощі зараз працюють дуже досвідчені фахівці з України.
JATEC не є класичною військовою структурою НАТО, його особливість полягає у поєднанні військового і цивільного компонентів. Приблизно 60% персоналу складають військові, ще 40% – цивільні фахівці, аналітики, науковці та експерти з питань оборони та стійкості.
У JATEC, крім України, зараз працюють представники різних країн Альянсу, зокрема Франції, Португалії, Швеції, Болгарії, Угорщини, Чехії, Іспанії та, звісно ж, Польщі. Водночас доволі широким є експертне представництво у Центрі, у тому числі з доволі віддалених від східної Європи Португалії та Іспанії. Утім, ще не всі країни, які зобов’язалися надіслати свій персонал, це зробили. Військові посади у Центрі закріплені за країнами НАТО, але такого немає щодо цивільних посад. У цьому випадку кандидати з країн НАТО беруть участь у відкритому конкурсі на заміщення вакантної посади, і найкращий отримує її.
Країни НАТО мають також можливість делегувати своїх військових і цивільних представників до JATEC поза штатною структурою, на волонтерських засадах. Зокрема, Німеччина та Швеція вже направили своїх представників до Центру в форматі так званого добровільного національного внеску. Як зауважив командир Центру, цей формат користується популярністю серед багатьох країн НАТО, які останнім часом демонструють підвищений інтерес до обміну досвідом з Україною.
Центр не обмежує свою роботу виключно колом штатних працівників чи волонтерів від країн НАТО, але й активно розвиває свою мережу експертів. Ідеться про військових і цивільних експертів та експерток з різних сфер із країн НАТО та України, які періодично приїжджають до Центру або ж долучаються дистанційно для проведення конференцій чи семінарів.
Як підкреслив генерал Озга, Центр збирає досвід не лише у військовій площині, а й у цивільній, пов’язаній із загальнонаціональною обороною.
Поєднання військових та цивільних спеціалістів у роботі Центру дозволяє вивчати досвід всеохопної оборони (total defense) і суспільної стійкості (resilience), які Україна втілює на практиці з перших днів повномасштабної війни.
ПАРТНЕРСТВО УКРАЇНИ І НАТО
Управлінська структура JATEC є доволі складною, але добре продуманою та поєднує військову і цивільну логіку командування.
На рівні Центру діє Рада директорів, у якій, зокрема, є і представник України – полковник Валерій Вишнівський, директор з імплементації програм. Інші директори у JATEC відповідають, зокрема, за структуру проєктів і за включення цивільних аспектів до оборонних питань. Один з директорів, який відповідає за діяльність JATEC, базується у Міжнародному штабі у Брюсселі.
«Ця Рада періодично збирається і обговорює реалізацію існуючих проєктів та планування нових, також і тих, які ініціює Україна», – підкреслює командир Центру.
Рішення цього органу передаються до Старшої наглядової ради Спільного центру НАТО-Україна, яку очолює помічник генерального секретаря НАТО з питань операцій (на сьогодні це американець Том Гофус). До складу Старшої наглядової ради входить також представник українського уряду (зараз це заступник міністра оборони України Сергій Боєв). Ця Рада представляє рекомендації керівнику Командування об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації в американському Норфолку. Саме він приймає остаточне рішення про форму, структуру і програми, які реалізовує Центр. Далі усі прийняті у Норфолку рішення стосовно JATEC ідуть на затвердження Північноатлантичної Ради.
«Таким чином, українська сторона бере участь у всіх етапах ухвалення рішень – від планування до затвердження стратегічних напрямів. Це партнерський військово-цивільний механізм НАТО і України, покликаний враховувати інтереси обох сторін», – підкреслює генерал Озга.
СТАВКА НА ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОСВІДУ
Одним з головних завдань Центру є систематизація українського бойового досвіду та його передача союзникам. Як підкреслює генерал Озга, з перспективи НАТО найбільший інтерес зараз викликають технології застосування безпілотників, боротьба з радіоелектронними загрозами, а також логістика і забезпечення військ та польова медицина.
«Очевидно, що ключовим напрямом є технології дронів. Але не менш важливими є досвід у логістиці, тактичній медицині, електронній боротьбі та аналіз тенденцій розвитку війни. Ми також вивчаємо підходи до всеохопної оборони, які Україна практикує щодня», – підкреслює командир JATEC, додаючи, що саме ці напрями лягли в основу плану роботи Центру на 2025 рік.
Водночас він додає, що цей план є гнучким: він доповнюється завданнями, які виникають у відповідь на сучасні виклики російсько-української війни. Йдеться, наприклад, про протидію плануючим авіабомбам, боротьбу з дронами, що керуються за допомогою оптоволоконного кабелю.
У найближчих планах Центру є також вивчення інноваційних методів евакуації поранених із зони бойових дій. В оцінці проєктів беруть участь українські бойові офіцери. Вони приїжджають до Центру або долучаються дистанційно, щоб оцінювати запропоновані рішення з погляду реальних потреб фронту.
УСПІШНІ ВИПРОБУВАННЯ І ВАЖЛИВИЙ ДОСВІД НАТО ДЛЯ АДАПАЦІЇ В ЗСУ
Старший національний представник України у JATEC, директор з імплементації програм Спільного центру НАТО-Україна полковник Валерій Вишнівський звертає увагу на перші практичні здобутки Центру. Генштаб Збройних сил України весною цього року звернувся до Центру, щоб там знайшли технічні рішення щодо протидії плануючим авіабомбам, а також дронам на оптоволокні. За кілька місяців вдалося успішно просунутися у цих питаннях. Зокрема, у Франції у жовтні відбулася серія випробувань дронів-перехоплювачів, також триває робота з протидії дронам на оптоволокні.
Як підкреслив полковник Вишнівський, розроблений дрон-перехоплювач уже успішно пройшов випробування в Україні в бойових умовах: його використовували для збиття «Шахедів» навколо Києва.
«Ми орієнтувалися на протидію цього дрона плануючим бомбам, але до їх збиття вони ще не дотягують. Водночас ці безпілотники показали свою ефективність проти «Шахедів», – розповідає заступник командира JATEC.
Під час випробувань на полігоні у Франції команди розробників (французька Alta Ares з ШІ-алгоритмами виявлення й німецька Tytan Technologies із системами перехоплення, яких раніше обрали з кількох десятків військові експерти з України та НАТО) успішно перевірили роботу комплексного технічного рішення – радару, програмного забезпечення з використанням штучного інтелекту та дрона-перехоплювача. У межах випробовування умовну ціль було ідентифіковано, супроводжено і захоплено радаром, оснащеним передовою сенсорною системою. Після цього, завдяки програмному продукту на основі ШІ, дрон-перехоплювач за попередньо обрахованою траєкторією відпрацьовував ураження цілі. Далі – справа за командувачем НАТО з трансформації, який надасть свій стратегічний звіт щодо готовності чи неготовності до експлуатації дронів-перехоплювачів у військах як України, так і країн Альянсу.
Вишнівський підкреслює, що перспективною є також розробка «рою дронів», який виділено в окремий проєкт. Роями дронів-перехоплювачів контейнерного базування займається французька компанія ATREYD.
«Рій – а це приблизно 40 дронів-перехоплювачів – реагує на команди, разом літає, піднімається, опускається. Це дуже перспективна розробка, і я сподіваюся, що вона незабаром пройде фінальні тестування у Франції», – наголошує заступник командира JATEC.
Він підкреслив, що наявність «рою дронів», який можна буде спрямувати на одну чи декілька цілей одразу, дасть відчутну перевагу на полі бою.
«Якщо ми будемо тільки у циклі адаптації до дій противника, значить, ми відстаємо на крок або на два. А ми повинні бути попереду», – вважає український офіцер.
Заступник командира JATEC також підкреслив, що перспективним напрямом роботи Центру є тактична медицина, зокрема евакуація поранених з поля бою, що зараз є дуже актуальним питанням для української армії.
«Поранені зараз перебувають на позиціях багато годин, а то й більше доби. Це також дуже сильно впливає на психологічний стан усього підрозділу. Тому ми працюємо над технологічним рішенням: як зробити так, щоб евакуаційна команда або платформа прибула на передній край, захистила себе і пораненого від дрона й успішно його евакуювала», – розповідає полковник Вишнівський, нагадуючи про правило «золотої години» на евакуацію за стандартами НАТО.
Він додав, що у цьому контексті Центр планує співпрацювати з Програмою пришвидшення інновацій для Північноатлантичного регіону DIANA (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic) та Організацією науки і техніки НАТО (STO, Science and Technology Organization).
Відомо, що країни НАТО цікавить досвід України щодо всеосяжної оборони в умовах повномасштабної війни. Водночас полковник Вишнівський наголосив, на чому акцентує увагу українська сторона у співпраці з Альянсом.
«Ми хотіли би співпрацювати з НАТО, залучаючи всі індустрії, компанії, інноваторів Альянсу до розв’язання сучасних проблем на полі бою. Важливо, щоб не тільки Україна своїми спроможностями працювала у цьому напрямі, а й усі аналітичні й інноваційні потужності 32 країн-членів НАТО тут і зараз долучилися до розв’язання проблем на полі бою», – наголошує український офіцер.
Вишнівський підкреслив, що українські бойові офіцери, які особисто приїжджають до Центру чи дистанційно долучаються до семінарів і конференцій, повертаючись у свої бригади і корпуси, позитивно висловлюються щодо отриманих знань і можливостей їх практичного застосування. За його словами, Україну влаштовує система вивчення набутого досвіду.
«Щось відбулося нове – дослідили і впровадили. Ми вивчаємо цей процес, послідовність, цикл адаптації і впровадження досвіду. Сфери діяльності збройних сил країн-членів НАТО доволі стандартизовані й дуже добре описані доктринами і стандартами. Такий підхід нам подобається, і ми теж хотіли б у Збройних Силах України налагодити таку діяльність, щоб вона була не випадковою, час від часу, а щоб це було постійно, як ріка, яка тече і робить свою роботу», – зазначає один з керівників Центру НАТО-Україна.
Чи стане JATEC успішним проєктом на роки і десятиліття – покаже час. Але станом на сьогодні як українські офіцери, так і їх колеги з країн НАТО кажуть: це вже історія win-win. Адже Альянсу є необхідним і цінним досвід України, а Україні – розвиток власних спроможностей з використанням можливостей НАТО.
В умовах, коли технологічні зміни на полі бою відбуваються щомісяця, Центр JATEC є не лише символом партнерства України та НАТО, а й одним із ключових інноваційних майданчиків, де визначають, як виглядатиме оборона континенту у найближчому майбутньому. Це також невловимий процес взаємоінтеграції, аби в умовний день «Д» Україна без зайвих формальностей офіційно стала одним із членів НАТО.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото Служби зв'язків з громадськістю JATEC, Міністерства національної оборони Польщі, автора
