Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

російське вторгнення: білоруський контекст, січень-2023

російське вторгнення: білоруський контекст, січень-2023

Блоги
Укрінформ
рф і рб координували дії у військовій сфері

олександрові лукашенку вдавалося утримувати білорусь від більш тісної взаємодії з росією по військовій лінії. Він наполягав, що рб на поточному етапі робить достатньо. Під час зустрічі з главою мзс росії с. лавровим 19 січня він зауважив: «Все, що я обіцяв, все, що потрібно для росії… ми робимо». А спілкуючись з білоруськими чиновниками з приводу виконання союзних програм, додав, що країни у «двосторонніх відносинах з питань безпеки ой як далеко зайшли», натякаючи, що необхідності вживати додаткових заходів немає.

Чутливим для о.лукашенка залишалося питання збереження певної самостійності у прийнятті рішень, тож він знову звертався до цієї думки в публічних виступах. На нараді з широким колом чиновників, що була присвячена суспільно-політичній ситуації в країні, він наголосив: «Багато говорять, що лукашенко тут вже країною не керує. Чи то путін, чи то силовики керують країною. Я вже на цю тему якось говорив і ще раз хочу наголосити: я виконую свої обов'язки згідно з Конституцією нашої країни. Як керував країною, так і керую». В цьому контексті недивними були своєрідні компліменти на адресу України, яка «на провокації (країн Заходу- ред.) проти білорусі не йде», та натяки на окремі від москви контакти із офіційним Києвом, який нібито пропонував лукашенкові укласти «пакт про ненапад». Також про спроби діалогу між Україною та білоруссю по лінії  прикордонних та воєнних відомств («поки не дають результатів») говорив перший заступник держсекретаря радбезу рб павло муравейко. В Києві наявність таких контактів заперечили. Цікаво, що в рб ситуацію на кордоні з Україною оцінюють як «дуже неспокійну», але, за твердженням муравейка, білоруська сторона зберігає витримку «як вимагає глава держави». Подібна риторика свідчить про те, що у керівництві білорусі переважає неготовність брати безпосередню участь у військовій операції проти України.

росія поки не змогла реально вплинути на таку позицію рб, та все ж намагалася утримувати лукашенка в зоні свого впливу й реагувала на його спроби «грати свою гру». Так, лавров після переговорів з лукашенком один на один зазначив, що росія та білорусь мають єдину позицію щодо цілей «сво» та того, як потрібно протистояти зовнішнім загрозам. А коментуючи заяву про те, що мінську пропонують «пакт про ненапад», лавров нагадав про небезпеку, яку становить Україна для режиму лукашенка. «…білорусам запропонували укласти пакт про ненапад у той самий момент, коли (в Україні – ред.) білоруську опозицію вирощують, озброюють і дозволяють пройти обкатку бойову на фронті проти російської федерації».

Разом з тим для підтримання лояльності росія погоджувалася на нові умови білорусі з розширення економічної співпраці. Зокрема, погодилась продавати газ у 2023 році за цінами 2022 року із розрахунком в рублях, почала закуповувати білоруські нафтопродукти, експорт яких сильно просів через санкції, дала поштовх до поглиблення співпраці білорусі з різними регіонами, зокрема у сфері постачання комунальної техніки та транспорту, виконання робіт, а також – створення спільних підприємств, зокрема у переробній галузі. У січні також повідомлялося про можливе створення спеціальної економічної зони для білорусі на далекому сході рф із податковими та іншими пільгами, а також про можливе зняття обмежень на польоти в рф для білоруської «Белавіа». Натомість в рф очікували на поглиблення інтеграції двох країн в рамках Союзної держави, сподіваючись на узгодження нового пакету інтеграційних програм на 2024-26 рр. вже під час засідання вищих органів управління утворення на початку 2023 р. Однак лукашенко наголосив, що наразі із 28 програм повністю виконані лише 7, а по деяких питаннях, таких як енергетика, промисловість і транспорт, результату «білорусь поки не відчула». Тож говорити про новий пакет програм, за його словами, можна буде лише після виконання попереднього у повному обсязі.

Втім, лукашенко не забував робити реверанси в бік росії. 6 січня він прилетів на полігон «Обуз-Лесновський», де проходять тренування російських та білоруських військ, та передав військовослужбовцям рф велику партію індивідуальних аптечок. Спілкуючись із особовим складом, він зазначив: «Спільну справу робимо». Та додав, що спільні тренування військових двох країн продовжуватимуться і надалі.

рф і рб координували дії у військовій сфері. 12 січня до білорусі прибула комісія міністерства оборони росії на чолі з головнокомандуючим сухопутними військами рф олегом салюковим. Вона проінспектувала військові частини та підрозділи російського компоненту регіонального угруповання військ, якість занять з бойового злагодження та готовність військових «виконувати завдання за призначенням в інтересах забезпечення воєнної безпеки союзної держави». 19 січня відбулася телефонна розмова міністрів оборони білорусі та росії в.хрєніна та с.шойгу, під час якої обговорювали «питання двостороннього військового співробітництва, реалізований комплекс заходів стратегічного стримування, а також хід підготовки регіонального угруповання військ». А 31 січня в.путін схвалив проєкт угоди з білоруссю про створення та функціонування навчально-бойових центрів спільної підготовки військовослужбовців збройних сил двох країн. Він доручив міністерству оборони та  мзс рф провести переговори з білоруською стороною і підписати угоду. лукашенко зі свого боку вже затвердив аналогічний проєкт угоди. білорусь і росія домовилися про створення трьох державних навчальних центрів у березні 2021 року. В ЗМІ були озвучені плани по відкриттю центрів у Гродненській області рб, а також в нижегородській та калінінградській областях рф. А в жовтні 2022 р. с.шойгу згадував про створення в рб двох навчально-бойових центрів підготовки фахівців військово-повітряних сил і ппо.

Протягом січня тривали спільні тренування військових двох країн. Практично щодня повідомлялося про приведення у готовність до виконання завдань різних підрозділів, їх марші до місць призначення, бойові чергування і т.д. До білорусі прибували нові підрозділи та військова техніка рф, в той час як уже навчені – відправлялися назад до росії для подальшої участі у війні на сході України.

З 16 січня до 1 лютого в білорусі проводили льотно-тактичні навчання за участі авіаційних підрозділів зс рб та рф, що входять до складу авіаційного компоненту регіонального угруповання. Для участі в навчаннях до рб прибули додаткові підрозділи з рф. Програма була спрямована на «підвищення оперативної сумісності» та включала відпрацювання ведення повітряної розвідки, спільне патрулювання повітряного простору уздовж кордонів, авіаційну підтримку угруповання військ, прикриття ударних груп та знищення ппо, висадку тактичного повітряного десанту, доставку вантажів та евакуацію поранених. Під час навчань, якими керував командуючий впс і ппо вс рб андрій лук’янович, були залучені усі аеродроми та полігони впс та військ ппо білорусі. В рамках відпрацювання завдань рф піднімала у повітря МіГ-31К – носії гіперзвукових ракет «Кинджал», у зв'язку з чим в Україні неодноразово оголошували тривогу по всій країні. Також повідомлялося про два випадки загоряння двигуна на одному з цих винищувачів. 1 лютого міноборони рб оголосило про завершення льотно-тактичних навчань з рф, однак російські літаки не залишили територію білорусі.

31 січня повідомлялося про початок спільних штабних тренувань об'єднаного командування регіонального угруповання військ, серед завдань яких – відпрацювання «прийняття рішення про застосування регіонального угруповання військ (сил) в інтересах забезпечення військової безпеки союзної держави». Підвищена активність наземних військ і авіації створювала напругу для українських сил оборони, змушуючи їх утримувати свої підрозділи на кордоні з рб замість того, щоб перекинути їх на інші ділянки фронту.

Окремо під керівництвом радбезу рб продовжувалася комплексна перевірка бойової готовності та стану озброєння і військової техніки зс рб. З 5 січня за ініціативи кдб також почалась перевірка готовності держорганів до реагування на акти тероризму, до яких залучили представників мвс, держприкордонкомітету, зс, мнс та інших державних органів. Повідомлялося, наприклад, про відпрацювання монтажу блокпостів та організації пропускної здатності руху транспорту (із залученням правоохоронців).

10 січня мо рб оголосило про завершення перевірки облікових даних 95% військовозобов'язаних. А пізніше повідомило про наміри скасувати певні обмеження для прийому в армію, такі як зайва вага, поганий зір, тощо. Також з’явились повідомлення про те, що місцеві органи влади збирають інформацію про кількість людей, що можуть претендувати на бронювання у військовий час.

Також відзначимо інформацію про нібито появу в білорусі аналогу пвк «вагнер». За словами колишнього білоруського військового В.Сахащика, який зараз співпрацює з одним із лідерів опозиції С.Тихановською, білоруське охоронне підприємство «ГардСервіс» (єдине має право на застосування вогнепальної зброї), збільшило кількість співробітників до приблизно 1 тис. осіб і готове до участі у військових діях. За його даними, персонал фірми тренується вже кілька місяців.

лукашенко висловлював занепокоєння можливим зростанням невдоволеності населення білорусі владою та її рішеннями. Зокрема, він наголосив, що не дозволить «шатань 2020 року». Для боротьби з можливими спалахами протестів, зокрема й з боку таких формувань як полк ім. Калиновського, у білорусі працювали над розбудовою мережі нових загонів спецназу (вже створені «рись» та «смерч», незабаром буде представлений ще один), до тренування яких залучають російських інструкторів з досвідом участі в бойових діях у Сирії, Лівії, Україні.

Своєрідною спробою приборкати опозиціонерів можна також назвати ініціативу Лукашенка започаткувати комісію із повернення білорусів, що виїхали за кордон після 2020 року. Фактично їм запропонували співпрацю з силовиками в обмін на публічне каяття і можливість знаходитись у білорусі на свободі. Скоріше за все, в подальшому таких людей планують використовувати для дискредитації демократичного руху.

Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Ольга Кравченко, аналітик Центру політичного аналізу

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-