Справа МН17: Росія відхиляє запити суду та намагається відкласти слухання в ЄСПЛ

Справа МН17: Росія відхиляє запити суду та намагається відкласти слухання в ЄСПЛ

Репортаж
Укрінформ
Але обвинувальний акт нідерландські прокурори почнуть зачитувати вже 20 грудня

У Нідерландах у судовому комплексі «Схіпхол» розпочався 11-й блок слухань у справі про збиття у 2014 році пасажирського літака, що виконував рейс MH17 з Амстердама у Куала-Лумпур. Слово у суді мав захист одного з чотирьох обвинувачених – підполковника ГРУ Олега Пулатова, який виявив бажання долучитися до процесу, адвокати родичів загиблих і сторона обвинувачення.

суд Схіпхол
Суд Схіпхол

У листопаді адвокати Пулатова наполягали, аби спроби щодо можливості опитати командира 53-ї зенітної бригади, що базується у Курську, Сергія Мучкаєва були продовжені. Тим самим затягуючи процес, адже Росія постійно ігнорувала відповідні звернення щодо Мучкаєва. Однак у грудні РФ таки відреагувала та, звісно, відмовила у можливості опитати як свідка курського комбата.

Отже, чому Росія відхилила запит нідерландської сторони щодо Мучкаєва? Коли прокуратура зможе зачитати обвинувальний акт? І яких компенсацій вимагають родичі загиблих?

ВІДМОВА РОСІЇ

Через карантинні обмеження у будівлі суду всі мають дотримуватися обов’язкової дистанції 1,5 метра та носити захисні маски. Про це постійно нагадують співробітники суду. Усіх, хто навіть із легкими симптомами застуди хоче долучитися до процесу, в будівлю суду не допускають. Родичі загиблих, дотримуючись правил, прямують до спеціальної скляної кімнати, що розташована над залою D, де проходять слухання. Безпосередньо у самій судовій залі присутні прокурори, адвокати та журналісти. Над кріслом судді Хелен Керстенс-Фокенс встановлено великий екран. У зв'язку з карантином вона стежитиме за процесом у режимі онлайн.

Гендрік Стейнгаюс
Гендрік Стейнгаюс

Усі присутні встають, до зали заходять судді, а на екрані з’являється суддя Хелен Керстенс-Фокенс. Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс оголошує, що ніхто з чотирьох обвинувачених уже традиційно не з’явився. І зазначає, що про слухання у грудні обвинувачений підполковник ГРУ Олег Пулатов був належним чином попереджений через його захист. А щодо двох інших росіян, колишнього офіцера ФСБ, так званого колишнього міністра оборони «ДНР» Ігоря Гіркіна, генерала, а на час збиття літака полковника ГРУ генштабу збройних сил РФ, глави «ГРУ ДНР» Сергія Дубинського, повістки були передані російському Мін’юсту. Відповіді від російської сторони суд не отримав.

Зі свого боку Україна повідомила, що передати виклик до суду громадянину України Леоніду Харченку, який воював на боці «ДНР», не вдалося, бо той, ймовірно, перебуває на непідконтрольній території. Згодом головуючий суддя повідомляє, що 3 грудня надійшла відповідь від РФ щодо можливості опитати командира 53-ї зенітної бригади у Курську Сергія Мучкаєва.

«Відповідний запит щодо можливості опитати Сергія Мучкаєва знову було направлено 3 листопада. Відповідь надійшла 3 грудня. Російська сторона відмовила у можливості опитати Сергія Мучкаєва», – повідомив головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс.

суд Схіпхол
Суд Схіпхол

У РФ зазначили, що, згідно з Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах, держава має право відмовити у такому опитуванні, якщо це може зашкодити державним інтересам. Росія посилається на те, що Мучкаєву мали ставити запитання щодо військової інформації і це могло призвести до розкриття цієї інформації, завдавши шкоди інтересам РФ, зокрема йдеться про державну таємницю. На підставі цього Росія відмовила в опитуванні Мучкаєва. Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що опитування Мучкаєва неможливе, тож на цьому додаткове розслідування завершено.

Адвокати Пулатова
Адвокати Пулатова

Варто зазначити, що у листопаді саме захист Пулатова наполягав, щоб спроби допитати Мучкаєва були продовжені. Тоді нідерландський прокурор Тейс Бергер заявив, що не бачить сенсу наполягати на допиті Мучкаєва, бо російська влада постійно ігнорувала попередні запити та була категоричною щодо надання будь якої інформації про 53-тю зенітну бригаду.

СВІДОК S45 І КОМПЕНСАЦІЇ

Під час судового засідання 8 грудня захист росіянина береться озвучувати чергову вимогу. Нідерландська адвокатка Сабіна тен Дусхате, яка представляє інтереси Пулатова, заявила, що жодних документів щодо свідка S45 немає у матеріалах справи і прокурори мають надати всю інформацію. Сабіна тен Дусхате зажадала від суду, щоб той зобов'язав прокуратуру долучити документи щодо S45 до матеріалів справи. Обвинувачення ж просило суд не розкривати даних щодо цього свідка, бо це може негативно вплинути на його безпеку.

Рідні загиблих вважають, що адвокати Пулатова затягують процес, подаючи все нові та нові клопотання. Слово беруть адвокати родичів загиблих. Вони наголошують, що їхні клієнти досі не можуть впоратися із втратою найрідніших і потребують спеціалізованої медичної допомоги.

Рут Яхер
Рут Яхер

«298 людей, вони були чиїмись рідними та любими, залишили тисячі вбитих горем родичів, і це горе не закінчиться на одному поколінні та ніколи не зітреться з ДНК багатьох родин», – наголосила під час свого виступу адвокатка родичів загиблих рейсу МН17 Рут Яхер.

Вона також згадала емоційні виступи родичів загиблих у суді, в яких вони закликали до правосуддя, зокрема промову нідерландки Ріа ван дер Стін, яка у катастрофі МН17 втратила батька та мачуху. Під час свого виступу вона цитувала Олександра Солженіцина: «Они лгут, мы знаем, что они лгут, и они знают, что мы знаем, что они лгут». Також нагадала суду про нідерландця Піта Плуга, який утратив брата, невістку та племінника. Його брата досі не ідентифікували. І вже сім років чоловік продовжує сподіватися на диво та достойне прощання…

А ще нагадала розмови обвинувачених. На одній з них вони називали «Бук» іграшкою.

«Це вражає, що вони називали «Бук» іграшкою – зброю, яка забрала життя 298 людей. Вони чудово розуміли, що це не іграшка», – наголосила адвокатка.

Наразі понад 300 родичів жертв трагедії вимагають компенсації.

«До суду надійшла 301 вимога про компенсацію», – зазначив головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс.

Вимоги компенсації з боку родичів загиблих МН17 мають розглядатися за українським законодавством. Родичі загиблих порушили питання компенсацій у кримінальному суді, бо не хочуть розділяти кримінальний процес і розгляд питання щодо компенсацій, а також тому, що нідерландський кримінальний суд має іноземну цивільну юрисдикцію. Тобто для цього не потрібно окремого рішення інстанції, адже юрисдикція суду щодо вимог про компенсацію з боку родичів випливає з кримінального характеру справи.

За словами адвокатки родичів загиблих Арлетте Схайнс, було опрацьовано кілька рішень українських судів, суми компенсації зазвичай становили від 32 до 110 тисяч євро.

«Суми, які призначалися українськими судами сім'ям загиблих, становили від 32 тисяч євро до 110 тисяч євро. Ми не знайшли випадків, які були б близькими до трагедії MH17. Ми вирішили поділити компенсації на 3 категорії. Вони варіюються від 50 до 40 тисяч євро», – сказала вона.

Також Арлетте Схайнс наголосила, що гроші не можуть повернути загиблих їхнім рідним, залікувати рани та змусити винних у трагедії відчути біль утрати.

Наразі родичі загиблих у трагедії МН17 отримали компенсації від Малайзійських авіаліній, умови яких, на підставі конфіденційних угод з компанією, не можуть розголошуватися.

Родичі не отримали компенсацій за законом Нідерландів, бо вони можливі лише у тому випадку, якщо злочин було вчинено на території Нідерландів.

ОБВИНУВАЛЬНИЙ АКТ ТА ЄСПЛ

Обвинувальний акт у справі MH17 нідерландські прокурори почнуть зачитувати вже 20 грудня 2021 року.

Нідерландські прокурори
Нідерландські прокурори

«Наступний етап – це обвинувальний акт, його почнуть зачитувати 20 грудня», – сказав, закриваючи судове засідання, головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс.

Судом було заплановано для цього три дні – з 20 по 22 грудня 2021 року.

Також суд має оголосити своє рішення щодо чергового клопотання захисту Пулатова, яке стосується свідка S45.

Антон Котте
Антон Котте

Нідерландець, який втратив у трагедії старшого сина, невістку та шестирічного онука, Антон Котте у коментарі Укрінформу наголосив, що з нетерпінням чекає наступного судового засідання. А також розповів, що родичі загиблих дуже занепокоєні перенесенням слухань у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

«Росія робить усе можливе, щоб відкласти слухання в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Сподіваюся, що ми почуємо рішення суду Гааги до 26 січня», – зазначив він.

Нагадаю, перенесення слухань у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) відбулося через відкликання зі справи судді ad hoc, призначеного від імені РФ.

8 листопада 2021 року суддя ad hoc, призначений відповідно до пункту 1(а) правила 29 Регламенту Суду щодо Російської Федерації, поінформував суд про те, що він відмовився від засідання у справі. Голова Великої палати розпочав пошук іншого відповідного судді ad hoc для участі у слуханні, призначеному на 24 листопада 2021 року.

12 листопада 2021 року стало зрозуміло, що пошук безуспішний, тож перенесення слухань стало неминучим. Таким чином Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) переніс слухання у справі України та Нідерландів проти Росії з 24 листопада 2021 року на 26 січня 2022 року.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-