Кремлівський ультиматум: поганий жарт чи черговий шантаж

Кремлівський ультиматум: поганий жарт чи черговий шантаж

Укрінформ
Експерти сходяться до думки, що головне завдання Росії – змусити Захід піти на переговори щодо поступок в українському питанні

На тлі продовження неприхованої гібридної агресії, шантажу та створення міграційної й газової кризи в Європі – Кремль усіма способами намагається чинити спротив розширенню НАТО та волі країн, які бачать своє майбутнє разом з Альянсом. Зокрема, Москва хоче отримати гарантії від Заходу, що НАТО не просунеться у розширенні Альянсу на схід, тобто фактично вимагаючи неприйняття України до НАТО.

Таку щонайменше дивну заяву зробив Путін днями у Кремлі та запропонував НАТО якісь «предметні обговорення» з цього приводу, нібито аргументуючи «ризиком» для Росії. Україна завжди розглядалася Москвою як один із важливих елементів «русского мира» з огляду на географічну близькість, наявність сприятливих умов до культивування ідеології на території країни.

Перспектива євроатлантичної інтеграції України для Росії сприймається ще більшою загрозою, ніж необхідність витрачати значні фінансові й матеріальні ресурси для забезпечення власного надвеликого військово-промислового комплексу, утримування окупованих територій на Сході України та анексованого Криму. Тому Москва будь-якою ціною намагається завадити рухові України й інших пострадянських республік у напрямку до євроінтеграції та зміцнення своїх позицій, зокрема і через зближення з НАТО, таким чином все ще тримаючись за імперські замашки збереження «великої та могутньої», які щороку стають усе більше примарнішими.

Заяви про побоювання наближення НАТО до своїх кордонів можуть бути ще й приводом для створення вигідного РФ дискурсу в сфері міжнародної безпеки. Цілком імовірно, що Путіну потрібні не так самі гарантії, як тривалі переговори про надання таких гарантій, які дозволять залишатися в полі зору та далі тримати Захід у напрузі, лобіюючи запуск «Північного потоку-2» та продовжуючи відкритий газовий і міграційний шантаж ЄС.

Путіна, очевидно, влаштує будь-який формат діалогу зі США, чи то онлайн, чи офлайн, тільки б досягти мети й усадити Вашингтон за стіл переговорів, де Москва вимагатиме виконати свої забаганки, скажімо, з нейтральності України чи навіть визнання Криму російським. Експерти сходяться до думки, що головне завдання Росії – змусити Захід піти на переговори щодо поступок в українському питанні. Провокування Заходу через українське питання є типовим гібридним методом Кремля, який має свої чіткі інтереси, зокрема, з сертифікації газогону «Північний потік-2» та уникнення подальших міжнародних санкцій. Москва ж хоче максимально натиснути на Захід, користуючись загостренням ситуації та водночас не демонструючи жодного жесту доброї волі, який міг бути розцінений як крок до миру. Навпаки – уже вдруге цього року Кремль збирає біля українських кордонів величезні скупчення військовослужбовців і техніки.

У НАТО прогнозовано відкинули провокативний ультиматум Кремля, адже ніяких подібних «гарантій» нерозширення не може бути, бо це, в першу чергу, протирічить самому статуту Альянсу – Вашингтонському договору. За умовою, сторони можуть за одностайною згодою запросити приєднатися до цього договору будь-яку іншу європейську державу, здатну втілювати у життя його принципи і сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні. Саме так і сталося у 1999 році, коли Польща, Чехія та Угорщина стали членами організації, у 2004-му до складу НАТО увійшли Латвія, Литва та Естонія – колишні республіки СРСР. Москва тоді опинилася на лаві тих, хто програв, адже нічого не змогла вдіяти з історичним фактом та вибором незалежних країн. А ось для Грузії, а згодом і для України – Кремль влаштував страшні «перепони», розв’язавши військові конфлікти, що й стали перешкодою до швидкого прийняття цих країн до рядів НАТО.

Кортні Острієн
Кортні Острієн

Міжнародні події останніх днів і заяви лідерів країн та об’єднань укотре продемонстрували, що світ вважає Росію країною-агресором і залишається вірним принципам мирного врегулювання війни на Донбасі й підтримки України у протистоянні Москві. Головною перешкодою для врегулювання конфлікту на Донбасі та миру в Україні є Росія – таку заяву, зокрема, раніше зробила тимчасово повірена у справах США при ОБСЄ Кортні Острієн під час засідання Постійної ради Організації з безпеки та співробітництва у Європі. Військова активність Росії в Україні та навколо неї, разом із дедалі більш ворожою риторикою Кремля протягом попередніх місяців, є необґрунтованими та небезпечно провокаційними. Головна перешкода миру – Росія. Це – конфлікт, який розпочала Росія, і зараз вона несе повну відповідальність за його завершення – наголосила американська дипломатка та нагадала, що російська агресія в Україні, яка триває вже восьмий рік, призвела до понад 13 тис. смертей, десятків тисяч поранених, переселення близько 1,6 мільйона людей і завдання величезної шкоди критичній цивільній інфраструктурі.

Єнс Столтенберг
Єнс Столтенберг

Підтвердив рішення союзників про майбутнє членство України в Північноатлантичному альянсі й Генсек НАТО Єнс Столтенберг, наголосивши, що Росія не має жодного права вето на нього. Таку заяву він зробив у Ризі під час пресконференції за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. «Україна є суверенною незалежною державою, і, як будь-яка суверенна та незалежна держава, має право обирати власний шлях, включаючи те, частиною якої структури з безпеки вона хоче бути. Тож це виключне питання для України та 30 союзників – вирішувати, коли Україна буде готовою приєднатися до Альянсу», – наголосив генеральний секретар НАТО.

Ентоні Блінкен
Ентоні Блінкен

Висловив здивування заявою Путіна про те, що вступ України до НАТО становитиме загрозу для Росії і Державний секретар США Ентоні Блінкен. «Ми не маємо агресивних намірів щодо Росії. Кожен крок, який ми робимо, спрямований на забезпечення того, що у нас на практиці є ефективні оборонні засоби для захисту членів Альянсу та партнерів», – сказав Блінкен, наголосивши, що все сказане стосується і країн-партнерів НАТО, до яких на даний момент належить і Україна, оскільки вся надана їм військова допомога спрямована на покращення їхньої обороноздатності при виникненні можливої агресії.

Сполучені Штати залишаються непохитними у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України і віддані партнерству з Україною у сфері безпеки. Про те, що Росія заплатить за подальшу агресію проти України відносинами не лише зі США, а й з усім демократичним світом, заявила і заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд під час онлайн-виступу на Київському безпековому форумі. З її слів, Байден з моменту вступу на посаду хоче мати чіткі, стабільні й передбачувані відносини між Сполученими Штатами і Росією, де сторони могли б співпрацювати над питаннями, які цікавлять обидві сторони.

Нуланд
Вікторія Нуланд

Нуланд також нагадала, що США і Росія є великими ядерними державами і мають прагнути забезпечити більший рівень стабільності й миру в світі. Водночас, за її словами, півтора місяця тому у відносинах між США і Росією виникла напруженість через дії Москви стосовно України. «Ми сподівалися, що президент Путін після саміту в Женеві прискорить Мінський процес. Замість цього він обрав варіант накопичення своїх збройних сил поблизу України… Тобто це все таким чином плутає відносини, які ми маємо з Росією. Якщо Росія знову стане міжнародним агресором, то вона заплатить за це не лише своїми відносинами з нами, а й з усім демократичним світом», – сказала Нуланд.

Таким чином США вкотре продемонстрували свою позицію та підтримку Україні й застерігають Росію від необдуманих кроків, що можуть призвести до загострення ситуації. А Путін в очікуванні анонсованої розмови з Байденом отримав одразу кілька чітких сигналів з приводу наслідків необдуманих дій та надуманих ультиматумів.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-